колонка редактора
Таким чином Пенсійний Фонд у Чернівецькій області зреагував на публікацію «Профанація від ПФУ: пенсію підвищили за рахунок незаконного зменшення індексації».
Спочатку я навіть і не зрозуміла, що стало причиною раптового дзвінка від працівниці, яка курирує зв’язки ПФУ області зі ЗМІ. Вона ж повідомила, що з «Версіями» підписувати угоду на співпрацю не будуть. А ще тиждень тому все було добре: з подачі Фонду нібито всі редакції від участі у програмі «PROZZORO» відмовилися, бо за участь у тендері треба платити, а редакції й без того на ладан дихають. Отож Фонд мав підписати угоди про висвітлення інформації про його діяльність з усіма газетами. І раптом така несподівана новина! Спочатку подумалося, що це мабуть через невеликий тираж, але ж є газети, де тираж іще менший. Та й грошей для Фонду виділили на роботу з пресою нібито більше, ніж раніше. Поцікавилася, а з ким же підписали договори, іншими словами, хто отримуватиме гроші від ПФУ. На це почула дуже дивну, як з вуст працівника державного органу, відповідь: сказати, мовляв, не можу, бо це закрита інформація. Отакої! Та ПФУ в області просто зобов’язаний – так диктує закон! – оприлюднити цей список. А він натомість його приховує. Смішні бюрократи: та про це дізнатися не становить жодних труднощів! Просто переглянути всі газети та знайти рубрику «Пенсійні новини» чи «Пенсійний фонд повідомляє» тощо. Ця незрозуміла закритість інформації мене насторожила. Та за кілька хвилин після телефонної розмови осінило: у попередньому числі газети (№13) була опублікована проблемно-розгромна стаття щодо нарахувань пенсій українцям із назвою «Профанація від ПФУ: пенсію підвищили за рахунок незаконного зменшення індексації», – юристка-пенсіонерка Ганна Преснякова». І все стало на свої місця. Скажу чесно, я навіть зраділа, бо зрозуміла, що газета чесно виконує свій громадянський обов’язок. Але чиновники цього не спроможні зрозуміти, вони думають інакше: вони переконані, що преса існує для їхнього обслуговування. Хоча саме для того, щоби такого не було, і роздержавили ЗМІ. Останніми цей процес нині проходять районні газети. Бо інакше просто неможливо виконувати роль сторожового пса правди, справедливості… хотіла ще написати – демократії. Ну нехай буде ще й демократія, хоча вона у нашій державі якась-таки дивна…
Та повернімося до пенсій: у пенсійному законодавстві, і це знають усі, чорт ногу зламає. Для чого все так ускладнюється, теж усім зрозуміло. Неофіційно ж усі знають: щоби мати більш-менш пристойну пенсію, зі спеціалістом треба “домовлятися”.
…Чимало скарг від людей пенсійного віку пройшло через нашу газету, але яким чином нараховуються пенсії, для нас так і залишилося загадкою. Для прикладу, історія знайомого лікаря, який конкретно допоміг дуже багатьом людям позбутися хронічних недуг. Так ось, початок його стажу в трудовій книжці датується 1973 роком, коли він став 16-річним студентом медінституту. Після закінчення працював у різних медустановах і, зокрема, лікарем футбольної команди, де зарплатня була в рази вищою за ту, що отримували його колеги в лікарнях. А від 2000 року став лікарем-приватником, платив податки. Коли ж 2016-го пішов на пенсію, йому нарахували аж… 949 гривень! Як відомо, це навіть не мінімальна пенсія…1247 гривень…
– Я міг би розібратися у цій, як на мене, безглуздій, а може, і шахрайській ситуації, та мені просто ніколи: моє завдання – лікувати людей, а не витрачати час на ходіння інстанціями, – каже лікар із 43-річним стажем роботи, який за понад 4 десятиліття непростої праці заробив менше тисячі гривень пенсії.
До слова, саме вчора у Шевченківському суді розглядалася справа авторки згаданої статті, яка й призвела до «розлучення» ПФУ області з «Версіями». Розбирали, чому 16,5 років служби на митниці не були зараховані п. Пресняковій як стаж державної служби. До цієї історії ми ще повернемося. Але ж більшість пенсіонерів не спроможна судитися із Пенсійним фондом, бо тільки судовий збір за позов до першої інстанції становить 640 гривень. А далі – ще більше. У згаданій статті про це також йшлося. А от ПФУ звільнений від судового збору. Де ж логіка, панове? Фонд, який обслуговує пенсіонерів, тобто перебуває у них на службі, не сплачує гроші державі, а пенсіонери, яких він покликаний обслуговувати, чомусь сплачують! Напевне, саме тому й підняли планку судового збору, аби рядові громадяни не мали змоги захистити в суді свої права. Іншого ж місця для захисту просто немає! Так і живемо – беззахисні й упосліджені. Однак я оптиміст, тож глибоко переконана, що довго так тривати не може…
Людмила ЧЕРЕДАРИК
