Приїзд на Буковину нового в.о начальника управління УМВС в області Сергія Пілігріма розпочався зі скандалу: журналістів «забули» запросити на таємне представлення, яке відбулося минулої п’ятниці, а журналістку сайту «0372» Галину Єреміцу туди просто не пустили.
Містом одразу пішли чутки, що «донєцкіє пріслалі своїх» і «тепер нам усім буде…».
Проте вже за декілька днів Сергій Пілігрім зібрав представників ЗМІ і у теплій, майже домашній, атмосфері оголосив, що «готовий дати відповіді на всі питання і розвіяти всі плітки, які єсть. Бо я открит для всіх».
Він мужньо намагався розмовляти виключно українською, доброзичливо посміхався навіть у відповідь на найбільш гострі запитання, а слово «дякую» вжив разів тридцять.
На запитання про те, чому не запросили журналістів на представлення, сказав: «Це була робоча нарада, на яку нікого не запрошували. Я не прячусь».
Про себе розповів, що народився 2 липня 1962 року в Шахтерську Донецької області. Батько помер, залишилася мама. У нього двоє дітей. Син працює у Києві. Донька і дружина не працюють – не можуть знайти роботу. А сам починав з рядового міліціонера:
– Уся моя кар’єра була в УБОЗі. Останнє місце служби – керівник обласного УБОЗа Полтавської області. Наприкінці 2011 року міністр запропонував мені піти на пенсію. Я написав рапорт і пішов. А якби не запропонував, я би сам пішов, бо я не працював би з ними. 2,5 роки був на пенсії. Коли прийшла біда, у мене був вибір: чи брати автомат і йти в батальйон «Донбас», чи поновитися на службі і робити ту справу, яку я можу.
Бо якби я залишився там, як пенсіонер – моя хата з краю – сепаратисти по-любому до мене прийшли б: «Ти спеціаліст, ставай в строй». А я давав присягу Україні і буду до своєї смерті її дотримуватися. Від березня і до листопада 2014 року я був в зоні АТО.
Не образився Сергій Пілігрім і на прохання журналіста «Версій» «огласіть спісок подвігов в зоні АТО». Він подякував за питання і з незмінною посмішкою сказав: «Єслі ти уже в той зонє – ти уже на подвігє. Міліція стоїть там на третьому рубежі, так що не переживайте, там ніхто не байдикує». Розповів, що розкривали вбивства: там щодня і по 5, і по 10, і по 20 убивств було. Розбої, грабежі, викрадення людей…
«Не знімаючи» посмішки з обличчя, в.о. головного міліціонера відповів і на запитання про розмір своєї пенсії та майбутньої зарплатні («Чи вистачатиме на прожиття, бо ж дружина і донька – безробітні?»). Сказав, що отримує пенсію розміром у 8 тисяч гривень, а розміру майбутньої зарплати не знає, бо ще не отримував.
Юлія БОДНАРЮК, «Версії»
фото Руслана КОЗЛОВА
