14 лютого у Чернівцях відбулася творча зустріч із українським автором Юрієм Іздриком.
Променад-театр від культового українського поета: інтимна лірика та вечірні блукання Вільним простором Apartamentul24. Спонтанна сценографія, колективна взаємодія та відсутність формальних бар’єрів між перформером та публікою.
Організовує Вільний простір «Apartamentul 24»
На сторінці у ФБ Taras Rusnak зазначив: «Це вам не звичайний літературний вечір! Ніяких стільців, сцен, нудних базарів організаторів за келихом вина, журналістів з своїми їбучими відеокамерами, а тільки ретельно створена інтимна атмосфера в дусі арт-деко, в новій локації вільного простору, нові коктейлі, та ще більше спілкування. Провести вечір в компанії Іздрика, потертись об нього своїм спраглим тілом, подьоргати за рукав, чи може пригостити папіросою. Цей вечір буде кращим івентом цього року.
Квитки продаються в «Букіністі!» »
Зазначений ліміт учасників поетичного вечора: 60 осіб.
Квитки біло-чорно-червоні із номером у правому квадраті.
14 лютого – не тільки День закоханих, але й День дарування книг.
І пані Марина Лібанова (книгарня «Букіністі») передала в подарунок для розіграшу дві книги Юрія Іздрика «Номінація. Уся проза Іздрика».
SLOVO
Дивись як ясніє до нас небокрай!
Як сонце привітно сміється!
Дивися й радій тільки не забувай
Що все це крихке і б’ється
І успіх і святість і вічна любов
І відданість рідного серця
І стіни надійні камінного дому –
Усе це крихке і б’ється
Шепочу в уламках розбитих небес:
Не сердься мила не сердься
І чую торкаючись легко тебе
Що все це крихке і б’ється
***
– Єднає людей не щастя
єднають людей нещастя
всілякі біди і трабли
і різні душевні травми
єднає людей не успіх
а злий саркастичний усміх
єднає людей не радість
а здатність до помсти і зради
єднають людей не чувства
а різні оці паскудства
і всякі-превсякі свинства
святий Валентайн родився!
– Славімо його!
ЮРІЙ ІЗДРИК
Коротка біографія
Юрій ІЗДРИК — прозаїк, поет, есеїст, літератор, художник, музикант, автор концептуального журнального проекту «Четвер».
Народився в Калуші 16 серпня 1962 року. Закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет.
Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів КРК» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМтм» (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Флешка-2GB» (2009), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), «Календар любові», низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства.
Інформація з просторів Інтернету
СИНОПСИС
закрити цей світ немов недочитану книжку
де автор незграбно тримає сюжет і мотив
де гори героїв розпродуються зі знижкою
де горе героїв возведено в імператив
де кожна сторінка нагадує всі попередні
де все найцінніше приховане в коментарях
чи в висохлій квітці закладеній десь посередині
чи в сірих помітках чужих на пожовклих полях
закрити цей мотлох затраснути кинути в пічку
чи в річку глибоку – хай течія геть віднесе
залишити квітку присохлу і недовговічну
повірити в неї і.. – переписати усе
ПИСАНКА
доглядати рослини
податись в малу авіацію
не писати нічого – навіть коротких листів
не належати більше ніяким народам чи націям
випікати із глини горнята і миски прості..
це не те щоби мрія бо я вже не мрію віддавна
і не те щоби план бо і планів у мене нема
це як аероплан що злітає повільно і плавно
над газетним листом де у кожному слові – війна
доглядати рослини щоб був нам сніданок і кисень
а у плині хвилин не ловити ніяких химер
жити в інфінітиві – як сказано – «нині і присно»
жити в інфінітиві лишаючись тут і тепер
доглядати рослини – бо це не зашкодить нікому
як не шкодить нікому від листя зеленого тінь
і із будь-яких мандрів завжди повертатись додому
хай би так і було все
і нині і присно
амінь
І подарунок від пані Марини Лібанової (книгарні «Букініст») отримали щасливі номери 18 і 26.
Ми слухали поезію Юрія Іздрика, музику, музику і поезію (поезію і музику), спілкувалися, заповнювали стікери із трьома питаннями від автора і з питанням до самого автора. У розіграші лотереї мій номер не витягли, але мій стікер з питанням витягли.
– Куди Ви любите найбільше подорожувати, мандрувати?
– Нікуди…
у тебе є карта
у мене шлях
і бронежелет і фляга
відваги не треба
потрібен фарт
і потиск
ах!
і потяг
а-ах!
і тяга
Дякую поету Юрію Іздрику за чудовий поетичний вечір,
а організаторам – за можливість блукання Вільним простором…
І Тарас Руснак мав рацію, зустріч з поетом – поки найкращий івент для мене цього року.
Більше фото з поетичного вечора за посиланням – ЗУСТРІЧ ІЗ ПОЕТОМ ЮРІЄМ ІЗДРИКОМ У ДЕНЬ 14 ЛЮТОГО…
©Тетяна Спориніна /Tetyana Strylchik/,
фото автора.
І ще бентежить – це мої «мобільні світлини», бо фотоапарат ми не взяли…
