У зверненнях до обленерго громадяни з релігійними переконаннями відмовляються підписувати заяви-приєднання до умов договору про розподіл та постачанняелектроенергії в частині надання дозволу на обробку персональних даних, зокрема присвоєння ЕІС-коду точці комерційного обліку.Хоча вимоги щодо комерційного обліку електричної енергії жодним чином не порушують права споживачів та їхні релігійні переконання.
Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на офіційному сайті розмістила відповідне роз’яснення.
Зокрема, зазначається:
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Законом.
11 червня 2017 рокуухвалено Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон), яким змінені засади регулювання відносин між споживачами електричної енергії (фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) таелектропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до положень ч.2 ст. 2 Закону затверджено:
постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 – Кодекс систем розподілу (КСР),
постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року№ 312 – Правила роздрібного ринку(ПРРЕЕ),
постановою НКРЕКП від 14березня 2018 року№ 311 – Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі – ККО), – які регулюють головні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та відносини між ними.
Невід’ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є, зокрема, паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до п. 5 ПРРЕЕ у паспорті точки розподілу обов’язково зазначається енергетичний ідентифікаційний код точки розподілу.
ЕІС-кодприсвоюється точці комерційного обліку, а не людині – споживачу.
У юридичного споживача таких точок може кілька. У деяких побутових споживачів за однією точкою іноді теж буває по два лічильника. Тому номер присвоюється саме точці комерційного обліку, так само, як, наприклад, номер лічильника.
Таким чином, присвоєння унікального ЕІС-коду точці комерційного обліку електричної енергії є систематизацією діяльності з розподілу електричної енергії.
Водночас, положеннями пункту 2.1.2 розділу ІІ ПРРЕЕ визначено, що оператор системи зобов’язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.
Відповідно до положень пункту 2.1.6 розділу ІІ ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об’єкт.
Згідно із законом, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
Прес-служба АТ «Чернівціобленерго»
