Користуйтеся весною: цвіте кульбаба. Найближча ботанічна родичка кульбаби – айстра – має привілей прикрашати квітники й стояти в букетах. Але й нібито непоказна кульбаба приносить багато користі.
Портрет ботанічний: кульбаба лікарська – багаторічна трав’яниста рослина до 30 см заввишки, зі стрижневим корінням до 2 см завтовшки і близько 60 см завдовжки. Листя кульбаби голі, довгасті, можуть бути з різаними чи рівними краями, зібрані у прикореневу розетку. Рослина випускає порожні, як трубки, стрілки, на кожній – по одній яскраво-жовтій квітці, яка на ніч закривається. Цвіте кульбаба у травні-червні, інколи спостерігається більш раннє або осіннє цвітіння. Зріла квітка стає білою, пухнастою, розлітається від вітру й складається ніби з парашутиків, кожний з яких несе одне насіннячко. Усі частини рослини містять густий молочний сік, гіркий на смак.
Лабораторія кульбаби: Молочний сік рослини містить глюкозиди, 2-3% каучукових (липких) речовин, дубильні сполуки, смоли та цукри, кислоти, спирти, вітаміни С, А, В2, Е, РР, солі марганцю, заліза, кальцію, фосфору та до 5% білка, що робить їх поживними продуктами.
Лікарські властивості: рослина має жовчогінну, жарознижувальну, послаблювальну, відхаркувальну, заспокійливу, спазмолітину й легку заспокійливу дію. Експериментально доведені протитуберкульозні, антивірусні, протигрибкові та протигельмінтні, антиканцерогенні та анти діабетичні властивості кульбаби.
Застереження: не збирайте рослинну сировину у місті чи на узбіччях доріг.
Водний настій: 1 ст. л. свіжого різаного коріння та листя чи 1 ч.л. сухого залити 200 мл окропу, закутати теплим, настояти годину, процідити. Такий настій покращує травлення, апетит і загальний обмін речовин, посилює виділення молока у матерів-годувальниць. Його ж застосовують при різних недугах печінки та жовчного міхура, пухлинах, водянці, сечокам’яній хворобі, геморої. Застосовують настій кульбаби при авітамінозах та різних шкірних проявах: висипаннях, вуграх, фурункулах.
Кашиця (подрібнена чи змелена рослина) з кульбаби швидко проходить через травний тракт, прискорює метаболічні процеси й очищення кишечнику при розладах травлення й запаленнях.
Порошок з висушеного коріння: виведення з організму глистів та шкідливих речовин із потом та сечею, очищення судин (антисклеротичний засіб), зняття запалень при подагрі та ревматизмі. Приймають пів ч.л. порошку на склянку теплої води.
Відвар (2 столові ложки листя на 500 мл окропу закип’ятити й настоювати до охолодження) та спиртову настоянку застосовують як гіркоту для посилення секреції травних залоз та жовчогінний засіб. из высушенных корней одуванчика используют для усиления выведения из организма вредных веществ с потом и мочой, как антисклеротическое средство, от подагры, ревматизма.
Спиртова настоянка (склянка різаного листя на 0,5 л горілки чи розведеного спирту) застосовується як засіб очищення шкіри.
Олійна настоянка (2 ст.л. рослинної сировини залити склянкою процідженої олії на три дні, далі процідити й тримати в темному посуді) застосовується для лікування опіків.,
Для видалення бородавок та мозолів точково змащувати їх молочним соком рослини
Для лікування екзем готують мазь з меленого коріння кульбаби й меду (1:2).
Харч з кульбаби
Молоде листя кульбаби на 30-40 хвилин опускають у солону воду (1 ст.л.солі на 1 л води), аби зменшити гіркоту. А далі – кладіть у салати, заправляючи кефіром чи сметаною, додаючи горіхів, кмину, кориці, меленого перцю – на ваш смак та фантазію. Зваріть зелений борщ, варення з квіток кульбаби чи навіть вичавіть сік і дайте йому перебродити у вино. Висушене коріння мелють і використовують як цикорій на заміну чи на додаток до кави. Варене листя можна використати як шпинат чи разом із ним на зелені млинці (готуються так само, як деруни). Весняне листя кульбаби можна навіть маринувати чи засолювати, так само як петрушку чи кріп, аби взимку використовувати як додаток до різних страв.
Для вашої краси
Вмиваючись настоєм кульбаби, відбілюють ластовиння та пігментні плями. Маска зі свіжого листя з медом зволожує та підтягує шкіру. А з додаванням дріжджів – стягує великі пори. Накладайте маски на чисте обличчя, залишаючи вільною шкіру навколо очей.
Лідія КОСТИНСЬКА, порадниця «Версій»
