Кого захищають підміною понять – громадян чи корупціонерів?

Заборона вивезення лісу і заборона лісозаготівлі – не одне і те ж

Прес-служба Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства розповсюдила прес-реліз, у якому стверджує що, цитую: «Заборона лісозаготівлі для Чернівецької області обернеться економічними проблемами і соціальними негараздами».

viruchka-vd-prodazhu-tochno-ne-popovnju-derzhbjudzhet_57d9f9e29e0ee586ac03c9c8f06b1370
Отже, точка зору лісівників: Грошей для бюджету не буде
«Питання лісового господарства на Буковині постійно спричиняє увагу. Дійсно, галузь працює, отже, говорити є про що. Та доволі часто її використовують для маніпулювання громадською думкою. І час від часу лунають необґрунтовані заяви, звинувачення та пропозиції, які несуть у собі більше шкоди, аніж користі. Вже неодноразово говорилося про те, що треба заборонити рубки. Якщо не всі типи, то хоча б головного користування. Про це твердять громадські активісти, політики, пересічні краяни. Мотивація такої вимоги різна: аби зберегти ліси для нащадків, аби покращити екологічний стан, аби просто було куди піти по гриби… Про те, що ці заяви нічого спільного з раціональним лісокористуванням не мають, ніхто з їхніх виголошувачів, напевно, не задумувався. Заборона рубок для лісів та області в цілому обернеться багатьма неприємними наслідками.
У Чернівецькій області лісове господарство належить до категорії бюджетоутворювальних галузей. Рік від року суми, що ідуть від галузі в бюджети різних рівнів, збільшуються. Так, для прикладу, за перше півріччя 2015 року лісгоспи заплатили 43 млн. грн. податків та обов’язкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження від лісової галузі збільшилися вдвічі. Попри це, лісгоспи сплачують ще й єдиний соціальний внесок. За 6 місяців поточного року його сума склала 26 мільйонів гривень.
З єдиного соціального внеску близько 91% суми спрямовується на пенсійне страхування. Мінімальна пенсія в Україні за віком у 2015 році складає 949 гpн. Згідно з простими розрахунками, лісгоспи області разово забезпечили мінімальною пенсією 24 931 пенсіонера. Або щомісяця упродовж року 4168 пенсіонерів жили за гроші, зароблені підприємствами лісового господарства області.
Ще варто звернути увагу на роль лісогосподарських підприємств у наповненні місцевих бюджетів. Так, село Банилів-Підгірний Сторожинецького району в першому півріччі цього року отримало 450 тис. грн. Торік на цю сільську раду лісгоспи району перерахували понад 700 тис. грн. Село Селятин Путильського району отримало майже 820 тис. грн у 2014 році, а за 6 місяців цього року – понад 300 тис. грн. А от селу Долішній Шепіт Вижницького району лісгоспи заплатили цього року уже понад 100 тис. грн, а ще нараховано до сплати майже 150 тис. грн, які найближчим будуть направлені на рахунок громади. Як для невеликих сіл, ці суми податкових надходжень є надзвичайно великими і, цілком можливо, що саме лісогосподарська діяльність є головним наповненням місцевих бюджетів.
А ще державі доведеться знайти 100 млн. грн. на лісове господарство області, якщо лісгоспи перестануть заробляти самі на себе за рахунок реалізації деревини. Саме стільки за минулий рік лісгоспи витратили власних коштів на ведення лісового і мисливського господарства. Держава дала лише близько 2 млн. грн., або приблизно одну п’ятдесяту частину необхідної суми. Для порівняння, за 2014 рік видаткова частина бюджету області склала 2,2 млрд. грн. Враховуємо і те, що країна втратить, як мінімум, 95,5 млн. грн податків і обов’язкових платежів».
А далі – ще страшніше: «Стан лісів в області може обернутися на катастрофічний, – каже прес-служба лiсомисливгоспу із подачі його керівництва. – Тисячі гектарів сухостою, які постійно охоплюють нові території, лісові пожежі, які, завдаючи колосальних збитків, знищуватимуть на своєму шляху все живе й можуть перекинутися на житлові будинки, а також швидке поширення деревних хвороб – це перспектива лісів області, за якими не будуть доглядати. Чому не будуть? Бо підприємство не отримуватиме кошти від рубок, які наразі спрямовує на ведення лісового господарства. Держава фінансує лише окремі лісгоспи, та й то дає кошти тільки на часткове утримання державної лісової охорони. Якщо, до прикладу, ДП «Путильське ЛГ» повністю утримує своїми силами працівників, які здійснюють охорону і захист лісу, то у випадку відсутності надходжень від реалізації деревини оберігати десятки тисяч гектарів лісу буде нікому. А це сприятиме і незаконним рубкам. При цьому ніхто не турбуватиметься про те, аби сприяти природному відновленню і створювати лісові культури на місці зрубів. Та й садити ліс буде нікому, бракуватиме саджанців, адже на те, щоби виростити садивний матеріал, теж потрібні робоча сила, час і кошти».
Автор цих рядків не наводить увесь перелік негативів, бо серед них ще й безробіття, і втрата лісових доріг тощо. А головне, мовляв, постраждає приватний бізнес-сектор та інші галузі господарства.

Точка зору деревопереробників: Україна має все для розвитку деревообробної промисловості, але Кабмін має внести зміни до чинного порядку продажу необробленої сировини

завантаження

Франц ФЕДОРОВИЧ, депутат обласної ради, голова Асоціації виробників Буковини, директор деревопереробного підприємства і член робочої групи при ОДА з розвитку лісової і деревообробної галузі:
– Робоча група при облдержадміністрації створена в кінці травня нинішнього року. Очолив її в.о. заступника голови ОДА Віталій Усик. А входять до неї всі зацікавлені особи – директори лісгоспів, підприємці, податківці, депутати, екологи. Ми вже неодноразово збиралися для обговорення нагальних питань і дійшли висновку, що аналіз стану економіки лісового комплексу доцільно дослідити за двома основними складовими – сировинною базою та промисловим виробництвом.
Хочу нагадати, що 20 років тому Буковина мала десятки меблевих фабрик і ДОКів, які забезпечували товаром значну частину Союзу. І ми в змозі все це відродити. Тільки на це треба працювати. Отже, наша мета – можливiсть здійснювати повну та ефективну переробку сировини. Шлях – докорінне реформування господарського (економічного) механізму лісового комплексу, аби вiн став госпрозрахунковим
А реалізуючи державну (!) Програму розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів, можна отримати прогнозні очікування, які базуються на аналізі виробничо-ресурсного потенціалу лісових галузей, її структурної перебудови і впровадження сучасних технологій і устаткування. Щоби цього досягти, потрібні значні капітальні вкладення, в тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств тощо.
Для вдосконалення економічного механізму контролю за експортом кругляка й напівфабрикатів треба створити державний фонд лісництва, до якого має надходити половина різниці між середньою вартістю експортованого круглого лісу і напівфабрикатів на внутрішньому і зовнішньому ринках. З одного боку це спонукатиме товаровиробників експортувати лісопродукцію більш глибокої переробки. А з іншого – накопиченню додаткових коштів для підвищення рівня ведення лісового господарства та збільшення обсягів лісорозведення. Адже треба усвідомлювати, що лісопромисловий комплекс – це сукупність підприємств, пов’язаних з вирощуванням і переробкою (до отримання кінцевої продукції) лісової сировини.

Тож треба:
* невідкладно звернутися до Уряду й Президента, щоби вплинути на загрозливу ситуацію, що склалася в деревообробній промисловості, а саме:
* запровадити вивізне мито на необроблені лісоматеріали,
* зняти мито на імпорт комплектуючих для меблів,
* змiнити чинну систему реалізації кругляка через загальнодержавні аукціони, яка обмежує можливість регулярної закупівлі сировини дрібними та середніми підприємствами через її високу вартість і жорстку конкуренцію з боку великих виробників.

Підприємці висловлюють претензії до державних лісгоспів, бо тi вдаються до порушень при відпуску лісосировини (зокрема, надають підприємцям віддалені ділянки, доступ до яких часто є ускладненим, а також пропонують до реалізації завідомо неякісну сировину), не забезпечують гласності й прозорості в діяльності лісгоспів та Буковинської універсальної біржі, яка здійснює заходи з підготовки та проведення аукціонів, отримуючи за це з підприємців чималі кошти.

Тому робоча група вирішила запропонувати
обласній раді – звернутися до Кабміну з клопотанням про внесення змін до чинного порядку продажу необробленої деревини.
обласному управлінню лісомисливського господарства – виділяти лісосировину деревопереробникам, які займаються глибокою переробкою та виготовляють готову продукцію і перебувають на загальній формі оподаткування, згідно з квотами і потребами їхнього виробництва. Бо аукціони й торги породжують корупцію;
запровадити режим гласності та прозорості механізмів продажу необробленої деревини, результатів торгів на аукціонах,
організувати торги лісосировиною на регіональному та місцевих рівнях з обов’язковим висвітленням їхньої процедури та результатів у ЗМІ,
на офіційному Інтернет-сайті управління систематично розміщувати інформацію щодо обсягів реалізованої деревини, її вартості тощо,
на прохання місцевих товаровиробників – окремо подавати інформацію щодо затримки відвантаження оплаченої покупцями деревини.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

1 response on Кого захищають підміною понять – громадян чи корупціонерів?

  1. Замечательная, грамотная статья. Однако гривна в кармане госслужащего дороже ему, чем миллион в бюджет. Никто даже рассматривать подобные предложения не будет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *