У Кабміні розповіли, що робитимуть у найближчі чотири роки
Коли наприкінці 2016-го Прем’єр-міністр презентував проект Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року, зізнаємося, поставилися до цього як до звичайного чергового офіціозу, чогось на кшталт п’ятирічних планів, розтиражованих у всіх наявних ЗМІ й детально пояснюваних діаграмами на стендах наочної агітації. Закінчувалася п’ятирічка, публікували якісь підсумки (хто їх перевіряв?), виставляли новий план. Цифри радісно зростали від плану до плану, життя чомусь… гіршало, що дивувало, адже ми ще на п’ятирічку відсувалися від руйнівної Другої світової…
Та коли почався рік 2017-й і просто від 1 січня розпочалися різноманітні «покращення», які за своїм розмахом навіть уві сні не спадали уряду «папєрєдніків», ми вирішили: варто показати читачам, що усе, що відбувається – не спонтанність і не випадковість, не брак професійних управлінців, а план дій Гройсмана до 2020 року, виставлений на офіційному сайті уряду http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248969842&cat_id=247828516, для його виконавців цілком тягне на сучасну Книгу Буття й відповідно, як Біблія виконуватиметься.
Ненадовго втішимося, що цей документ на 355 сторінках – поки що лише проект урядової політики і, виявляється, увесь січень громадськість могла надавати свої правки. Зауважимо лише, що після усіх доопрацювань документ має прийматися саме тоді, коли завершуватиметься річний термін імунітету Уряду: за Конституцією України, Верховна Рада не може відправити уряд у відставку протягом року від затвердження програми його діяльності. І знаєте, це має надихати уряд на створення усе нових і нових програм, рік від року відсуваючи відставку. Не торкатимемося зараз процесу організованого внесення поправок, спробуємо побачити, як виглядатимуть наступні чотири роки й «Україна-2020» від Володимира Гройсмана та членів його Кабінету. Що цікаво, найближчі чергові вибори президента й парламенту, якщо, звісно, не оголосять дострокові, мають відбутися 2019 року. А нинішній план Гройсмана навіть виходить за ці рамки й включає 2020-й. Уявляєте, скільки «покращень» вони ще встигнуть здійснити?
Покращення приблизні та розмиті, а дати й цифри насторожують
Прикметно, що високі особи чинної влади, ніби забуваючи про дату «2019», використовують поняття «Україна-2020» у різних концепціях і стратегіях. Скажімо, ще у вересні 2014-го Президент Порошенко обіцяв, що до знаменної дати «2020» українці збагатіють удвічі, володітимуть двома іноземними мовами, досягнуть середнього віку життя у 74 роки, а 90% населення пишатиметься Україною. Не деталізувалося лише, хто саме з українців збагатіє удвічі. А судячи з тотального зубожіння населення (78% за межею бідності на сьогодні!), дві іноземні мови згодяться нам хіба що для того, аби інтелігентно жебракувати на кшталт Кіси Вороб’янінова…
У новій стратегії Кабміну поставлені 5 цілей і вони ж – ключові напрямки: економічне зростання, ефективне врядування, розвиток людського капіталу, верховенство права та боротьба з корупцією, безпека та оборона. 5 розділів із такими назвами деталізовані у 85 пунктах: лише зміст документу займає 3 сторінки!
Зубожіння населення тотальне –78% на сьогодні за межею бідності
Щоправда, в нинішній Книзі від Кабміну вже немає чітких та амбіційних цифр, що їх 2 роки тому озвучував Президент, а наступні покращення виписані максимально приблизно й розмито. Так до обіцянки, що створяться сприятливі умови для розвитку бізнесу, наводиться теперішнє 80-те місце України серед 190 країн у рейтингу «Doing Business», то на якій позиції має опинитися Україна у дедлайні плану, не конкретизується, приблизно сподіваються увійти у ТОП-30. Покращення для бізнесу настільки гучне, що невдячні українські підприємці масово «виписуються» з бізнесу – і таких уже до 200 тисяч… Може, для тих, що залишаться, конкурентів буде менше й таким чином відбудеться покращення?
Куди зростатиме економіка
Економічне зростання, з подачі Кабміну, має базуватися на низці змін: спрощенні адміністрування податків, реформуванні митниці, моніторингу й контролі за державною допомогою суб’єктам господарювання, розвитку конкуренції, створенні умов для технологічного прориву, створенні умов для економічної незалежності тощо.
Через тотальну обтічність формулювань не зрозуміло, в чому, власне, полягатиме технологічний прорив, як активізуватимуться інвестиції та розвиватимуться інновації. Найбільш конкретно подане «забезпечення необхідного стану доріг загального користування» на 2017 рік. Саме у поточному році планується поставити 9 млн кв.м заплаток на дорожні ями, збільшивши обсяги ремонтних робіт у 16 разів. Про ефективність ямкових ремонтів не писав уже лише лінивий, а от збільшення у 16 разів можливостей для дерибану навіть дуже надихає!
І тут не обійтися без приватизації! На 3 квартал нинішнього року планується правильно прилаштувати нарешті Одеський припортовий завод і акції ще 6 обленерго – Харківського, Запорізького, Миколаївського, Хмельницького, Тернопільського та Центренерго. Сума, яку уряд планує від цього отримати, не прописується. Тож зіставимо з держбюджетом, у якому надходження від приватизації-2017 очікуються на рівні, що планувався для 2016-го, тобто 17 млрд грн. Оскільки ж 2016-го нічого не продали, можна припускати, що це торішні цифри перенесені на рік нинішній. Звісно, що там уже в стратегічному плані рекламувати!
Читаючи перелік економічних цілей уряду, робиться лячно за галузі, які в ньому згадуються: агросектор, добувна промисловість – із можливістю повного забезпечення власним газом та вугіллям усіх категорій споживачів до 2020 року, розвиток логістики з будівництвом портової інфраструктури та модернізацією «Укрзалізниці». А ще страшніше робиться від думки, у що це виллється для нас, тих самих пересічних українців. Здається, до 20-го року слова «ефективність» і «покращення» встигнуть стати для українців лайливими.
«Ефективно» врядуватимемо
Серед трендів нового плану дерегуляція, децентралізація, реформа держслужби, запровадження системи середньострокового бюджетного планування. Наголошується на тому, що за 2016 рік під об’єднання потрапило вже 17% місцевих рад, до кінця поточного року планується 100-відсотково завершити об’єднання територіальних громад. Це ж нічого, що на тисячі школярів залишається одна школа й кілька шкільних автобусів. У бюджеті-2017 децентралізація отримала ще один відчутний удар: соціальні витрати передані «на місця» без забезпечення відповідним фінансуванням. Держава залишає за собою лише зарплату вчителів – тобто шкільних бібліотекарів, психологів, прибиральниць, кухарів органи місцевого самоврядування повинні будуть утримувати за свій рахунок. Здогадуєтеся, яким чином вирішуватимуться проблеми? Так само, як пільгові перевезення, комунальні витрати для медичних та освітніх закладів. Тому у слова «покращення» формується неординарний синонім – «деградація». Адже зовсім не зрозуміло, яким чином здійснюватиметься «створення необхідних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевої влади делегованих повноважень». Тобто, будемо усі «покращувати й поглиблювати».
А ще скинемося на медицину
У галузі охорони здоров’я (вірніше, того, що від неї залишиться після героїчних зусиль нинішньої пані міністерки) триматимуть курс на створення універсального медичного страхування, яке передбачає, що фінансування охорони здоров’я здійснюватиметься за рахунок загальнонаціональних податків: гроші на випадок хвороби сплачуються громадянами заздалегідь, а зібрані кошти спрямовуються на лікування тих, кого спіткала хвороба. Може у тих країнах ЄС, на які посилаються автори проекту (Великій Британії, Іспанії, Італії, Ірландії, усіх скандинавських тощо) така практика й ефективна, але ми вже маємо приклад солідарного пенсійного забезпечення, коли люди все життя працювали й отримують жебрацьку пенсію, а наступним поколінням не буде пенсії взагалі, бо немає де її заробити.
Цікава цифра стосується донорства крові: до кінця нинішнього року донорство має стати 100-відсотково добровільним-безоплатним.
У кабміні сподіваються повернути механізм реімбурсації – тобто часткової компенсації хворим вартості необхідних для них препаратів. Перший крок очікується для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
Дорога для п. Супрун тема – трансплантація. За підсумками 2017 року мають вийти на створення Національного організаційно-методичного центру трансплантації і збільшити кількість пересадок органів майже удвічі. Це ж нічого, що це відбувається на тлі знищення світового досягненні України ще з часів СРСР – Інституту Серця? Нагадаю, смерть від серцево-судинних недуг в Україні – на першому місці!
Кому війна, а кому…
Знайомство з Програмою залишає враження, що найближчими роками конфлікт на Сході не вщухне. Серед найбільших пріоритетів нації формування кадрового потенціалу ЗСУ, повне оснащення російсько-українського кордону. Вочевидь, розпиляних коштів на «стіну Яценюка» здалося замало або ж розпиляли не по «тих» кишенях.
Тим більше, що плановані дипломатичні заходи якось мало залежать від наших сподівань і навіть зусиль: «подальша консолідація міжнародної політичної підтримки України у протидії російській агресії та посилення політико-дипломатичного тиску на РФ з метою деокупації Донбасу; початок міжнародних переговорів з деокупації Криму». На загал виникає враження, що творці Книги Покращень принаймні кілька місяців сиділи десь у бункері без радіо-телебачення-газет і Інтернету, і невідомо їм нічого ні про втому Європи від українських проблем, ні про посилення позицій Путіна, ні про голландський референдум, ні, зрештою, про Трампа…
Хто доїде до школи – читатиме
Серед інших тем Програми 2020 – подальший перехід від пільгової системи до адресної допомоги (або монетизація пільг), запровадження антикорупційних програм, запуск уже цього року Громадського телерадіомовлення, а також створення нової державної інституції – Українського інституту книги, затвердження нових стандартів у освіті, участь у 600 міжнародних змаганнях з олімпійських видів спорту тощо.
Чи можна обійняти неосяжне
Ну й насамкінець. Головною умовою для успішної реалізації Книги покращень його автори бачать «ефективне лідерство в усьому процесі на рівні прем’єр-міністра України». Яке прізвище бачать автори програми, зрозуміло, невідомо лише яким чином він здійснюватиме його «в усьому процесі». Це вже точно тягне на термін з Біблії: «Всюдисущий».
Дмитро ЦАРЕНКО, Інтернет-оглядач «Версій»