Рахунки на нібито заборгованість, які отримали чернівчани протягом останнього часу від Чернівцігаззбуту, спонукають до думки, що невдовзі українцям перерахують комунальні платежі від 1991 року…
Цікаві хлопці працюють у Кабміні. Весь час помиляються, та все не на користь споживача. «Версії» вже друкували мою статтю про пограбування населення через відсутність газових лічильників і централізованого гарачого водопостачання, коли норми не враховували наявність бойлерів для нагрівання води. І саме через це споживачам двічі доводилося оплачувати витрати з нагрівання води – за газ на плиті й за електроенергію. Тоді ж Мінелектровугілля листом повідомило, що питання про врахування електричних бойлерів перебуває в стадії вирішення. Та, як кажуть класики, «віз і понині там».
Натомість постав новий парадокс, який зачепив тисячі споживачів. Не обійшла ця прикрість і мене.
У моїй квартирі встановлена одна газова плита для приготування їжі. Систематично платив постачальнику газу в Чернівцях за виставленими рахунками, відповідно до норм, застосованих Постачальником газу. У березні 2017 року встановив лічильник і систематично сплачую за виставленими Пстачальником рахунками і відповідно до його норм. І на 30 червня в особистому електронному кабінеті мав інформацію про переплату в розмірі 36 грн.
Та несподівано 1 серпня 2018 року отримав листа від «Чернівцігаззбуту» із повідомленням про заборгованість на суму 1239 грн 58 коп. Я надав усі відомості про систематичні платежі за виставленими Постачальником рахунками й запросив, звідки взялася заборгованість.
Постачальник листом від 8 серпня 2018 року повідомив, що заборгованість виникла за рахунок перерахунку норм споживання. Бачте, Окружний адміністративний суд м.Києва від 21 вересня 2015 року № 826/16447/15 і Вищий адміністративний суд від 28 січня 2016 року визнали незаконним постанову Кабміну від 29 квітня 2015 року №237, якою були знижені норми споживання природного газу у випадку відсутності газових лічильників, установлені Постановою від 8 червня 1996 року №619. Нині вищий адміністративний суд визнав незаконною постанову Кабміну №237 від 2015 року про норми споживання.
Від перерахунку вартості спожитого газу від 6 травня 2015 року до 31 січня 2016 року через рік і 8 місяців у мене й утворилася заборгованість 1239 грн 58 коп.
У мене, як у людини грамотної, виникають запитання:
- Суди скасували Постанову Кабміну №237 про норми споживання газу від 31 січня 2016 року, а Постачальник газу через неузгодженість дій Кабінету міністрів (незаконних, у формулюванні судів) перераховує різницю заднім числом через 18 місяців і подає суму заборгованості тільки 1 серпня 2018 року? Чи є це правомірним?
- Перерахунок не був зроблений вчасно, тобто від моменту рішення Вищого адміністративного суду від 28 січня 2016 року, через що для населення раптом виникли непідйомні борги. Чи існують часові обмеження і вимоги заборгованості за судовими рішеннями, прийнятими виконавцями заднім числом, через 19 місяців без своєчасного повідомлення абонента?
- Гадаю, Постанова Кабміну 3237 про норми споживання перед прийняттям мала би пройти юридичну експертизу. Тож як вона співвідноситься із рішеннями судів? Чи є правомірними юридично такі дії Постачальника?
Моделюючи подальшу ситуацію, без відповідного врегулювання таких прецедентів, цілком допускаю появу якогось рішення суду, яке скасовує рішення Кабиіну від 1 січня 1991 року, а якась організація на підставі такого скасування перерахує нам комунальні борги від 1991 року!
От і весь юридичний парадокс, він же нонсенс!!!
І насамкінець: якщо винним у неправочинних документах визнаний судом Кабмін, чому населення заднім числом має оплачувати його помилки?
Ігор НЕЙМАН, чернівчанин
