Музика віри, надії, любові
або Як французький органіст церкви Нотр-дам де Назарет Жан-Марі Леруа пов’язав Чернівці й Луганськ
Жан-Марі Леруа та друг Тарас Iвасютин, доцент ЧНУ – в центрi
…Серпень 2015-го, Чернівці. Приїхала в гості до своєї університетської подруги. У рамках «культурної програми» пішли на концерт органної музики. Прізвище французького органіста видалося мені знайомим. А коли зазвучав орган і я поринула у вихор мелодій – таких різних, непередбачуваних, тривожно-щасливих, як саме життя – то відчула стан дежавю: все це я вже переживала. Так само сильно, з вірою, що здоровий глузд не може не перемогти, з надією, що все буде добре, з любов’ю і страхом…
…І раптом я згадала: це ж він – Жан-Марі Леруа! Органіст церкви Нотр-Дам де Назарет, розташованої в Парижі поблизу Ейфелевої башти.
.
…Травень 2014-го. Луганськ. Обласна філармонія. За її стінами вже гуляє лихо: чорні барикади з автомобільних шин біля зайнятих сепаратистами державних установ спотворили обличчя міста; як чорт з табакерки, повискакували незрозумілі блок-пости. І – найстрашніше: вже були перші людські жертви. Через повну абсурдність ситуації наростала тривога. Не хотілося вірити, що місцева влада так просто «зливає» наш Луганськ нахрапистому «руському миру». Тож присутні у залі філармонії потребували віри, надії, любові. І саме такі почуття подарував тоді нам, луганчанам, французький органіст, віртуозно виконуючи твори на одному з кращих органів України. Він грав. І як?! Із бажанням підтримати і не дати пасти духом. Це був такий потужний ковток свіжого повітря у тодішньому задушливому просторі донбаського хаосу, такий міцний підбадьорливий потиск руки друга, що ми відчували це буквально фізично.
«Як цей француз не побоявся приїхати на буремний Схід України?» – подумалося тоді. І недаремно. Бо пізніше я дізналася, із якими труднощами він вибирався з Луганська – рейсовим автобусом – і як це було небезпечно! Але й подумати не могла, що через рік слухатиму його в Чернівцях, де він завершить свій виступ Гімном України. В Луганську він його ще не виконував, але вже тоді передавав гроші від концертів для підтримки українського народу, а нині кошти від його виступів ідуть для вояків АТО.
Як добре, що Україна має таких друзів. Спасибі, Маестро, за вашу мужність, за прагнення допомогти нам, українцям, а головне – за те, що своїм мистецтвом очищаєте людські душі, підносячи їх на вищі щаблі духу.
Валентина КУШНІРЕНКО, ще рік тому коментатор радіомовлення Луганської обласної державної телерадіокомпанії, а нині вимушена переселенка
