У Чернівцях зі зйомками скандальної передачі «Інспектор Фреймут» побувала відома телеведуча Ольга Фреймут. Інспектували обласну клінічну лікарню, точніше – її інфекційне відділення.
«Утримання тут гірше, ніж у в’язниці», – сказала ведуча шоу. Хоча із таким фінансуванням обласної медицини умови тут навряд чи могли би бути іншими. Облуплені стіни, старі матраци – це наше сьогодення. Та чи на справжні проблеми звернула увагу інспектор Фреймут? Медики вважають, що ні.
Саме про це йшлося на короткій робочій нараді, на яку зібрався колектив обллікарні у вівторок до початку робочого дня.
Головний лікар обласної клінічної лікарні Володимир Ушаков жартував, що його важко вивести з рівноваги: «На сьогодні вивести мене з рівноваги можуть хіба що мої онуки. Так, нам є над чим працювати, але колектив загалом здоровий. Колектив уже вдруге отримав сертифікат якості, наші медсестри посідають перші місця в обласних та загальноукраїнських конкурсах. Мої заступники виступають у ЗМІ і пишуть книжки. Триває звичайний лікувально-діагностичний процес, у якому є успіхи і є окремі недоліки. Ми зібралися для того, щоб обговорити ці речі й запобігти їхній появі у майбутньому».
Василь Василов, завідувач ортопедичного відділення: «Відвідала нас пані Фреймут, щурів приносила. Ми обговорювали це питання зі старшими медсестрами, щоб запобігти такому в кожному підрозділі. Та коли шоу готує фахівець, який на тому не розуміється, він робить проколи. Клітку зі щурами підкинули в бокс, який був вимитий, простерилізований і чекає на хворого. Жодним документом не передбачено, щоби такий бокс мити двічі на день. «Консультанти» пані Фреймут цього не знають, тому звинувачують медиків у порушеннях там, де цих порушень немає. Щодо матраців, то після кожного хворого матраци і подушки автоклавуються, прожарюються і, відповідно, мають такий вигляд. Але на них стелиться стерильна білизна.
Неприпустимо, коли до інфекційного відділення приходять люди з вулиці в накидочках – адже тільки сама Фреймут була в бахілах, решта знімальної групи – а це чимало людей! – заходили до відділення, до маніпуляційної просто з вулиці, у верхньому одязі та взутті. Я вже не кажу за хворих, які перелякано визирали зі своїх палат: що ж то відбувається… Ми мали розмову зі старшими медсестрами: будьте пильними до того, хто вас відвідує. Так, відвідувачі мають право приходити до пацієнтів, але в певні години і з дотриманням внутрішнього режиму лікарні.
Світлана Козакова, в.о. завідувачки інфекційного відділення:
«Мені зателефонувала медсестра, повідомила, що в них команда Ольги Фреймут. Я прийшла, представилася. Пані Фреймут каже: нас сюди покликали. На моє питання, хто покликав і хто погодив зйомку, відповіла: нам не треба це погоджувати. Перевіряла, як у нас прибирання ведеться, а потім зайшла в бокс, і винесла звідти кліточку з щуриками. «Наш таємний агент учора заніс сюди щурів, і ви їх не знайшли, тобто – не прибирали». Далі йшов суцільний потік тексту – і про прибирання, і про малу кількість туалетів, і про відсутність туалетного паперу й рушників у туалетних кімнатах, і про те, що наші голки з маніпуляційної після уколів потрапляють на дитячі майданчики… Відповіді вона не чекала, лише ставила запитання.
Вона не слухала і не знала, що у кишковому відділенні так званий горшковий режим, бо фекальні маси не мають права без знезараження потрапляти до загальної каналізаційної мережі. У нас усе знезаражується, для цього маємо хлораторну, на це передбачені й витрачаються кошти. І раз на місяць беруться посіви. За всі роки ми не скинули жодного патогенного мікроба до каналізації міста.
Не знала ні пані Фреймут, ні її консультанти про поняття одномоментного завантаження бокса схожими хворими. Це означає, що бокси інфекційного відділення – це не звичайні палати, як у інших відділеннях. Не розміщуються в одному боксі хворі з різними інфекціями. Тож чистий бокс очікує надходження людей із подібними симптомами, і хворий з кишковою інфекцією не лежатиме поруч з тим, у кого інфекція з симптомами ОРЗ. Не можуть у спільному туалеті люди з різними інфекціями користуватися одними і тими ж засобами гігієни: кожний має свій туалетний папір і свої рушники, щоби не поширювати свою інфекцію!»
Виступаючих схвальними вигуками підтримували близько сотні людей із залу.
Звісно, пересічним споживачам медичних послуг насправді не так уже й цікаво, хто в цій ситуації має рацію. Важливо те, в який спосіб домогтися, аби ця медична допомога стала якісною. Так виглядає, що комусь здалося, що результат зміниться від зміни керівництва лікувального закладу. І отут, можливо, й настає момент істини. Комусь – це, на думку медиків обласної лікарні – представникам депутатської комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей. Скандально відомої «комісії Малишевського-Кобевко».
Василь Василов, завідувач ортопедичного відділення, продовжує:
«Кілька місяців тому я поклав пану Ушакову на стіл папір. Даю вам слово, що це не збиралися підписи ні на захист Ушакова, ні з його ініціативи. Це – на наш захист.
Ви бачили, що коли прийшла ця «реформаторська комісія облради» – зняли головного лікаря в Садгорі. Як з’ясувалося згодом, йшлося не про його професійні якості, а про те, що він не підписував документи на відчуження там певного кусня землі. Далі була патанатомія. Ви всі бачили фото Ольги Кобевко з рускалем по всіх газетах і читали, що «паталогоанатоми закопують рештки немовлят на території бюро». Чи знайшли їх? Звичайно, що ні. Тільки начальник патанатомбюро – уже не начальник і лежить в лікарні з інфарктом.
Потім настала черга онкодиспансеру. Ви бачили, як не продовжували контракт із його головним лікарем Гонцою. І як йому ці депутати на комісії зверхньо кричали: «Винь руки з карманів!» Він уже не головний лікар.
Тепер прийшли до нас якісь люди, з фотоапаратами… Питаю Ольгу Кобевко: хто ці молоді люди? Каже – це активісти, герої! Тобто ці хірурги, які стоять за операційним столом – не герої? Як і медсестра, що зранку до операції підготувалася, помилася і до вечора в туалет не може піти – вона не герой? Ті санітарки, які працюють за мізер у таких умовах, у які їх поставила держава – вони не герої? А ті, хто тичуть мені фотоапарат в пику – то герої?
Ми зібрали понад 230 підписів стосовно поведінки депутатів з цієї комісії. Я зареєстрував це звернення в облраді. Засідання комісії з питань депутатської етики призначене на 14 листопада. Якщо ми всі тупі, старі і не розуміємо нових методів комісії – то де той відкритий і прозорий конкурс на посади, про який свого часу казала пані Кобевко? Видається, що вони тупо роблять собі місця!
Насамкінець: дякую всім, хто підписався під нашим зверненням, дякую й тим, хто не підписав, бо має свою думку. Але не поважаю тих, хто не підписав, бо хоче відсидітися. Бути байдужими в цій ситуації – це найгірше, що може бути».
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
