Ці тварюки, що лізуть до нас, дуже підступні. Будьмо уважні. Для прикладу – історія, що тривала два дні.
…Моя родичка додзвонилася нарешті до своєї товаришки з Херсону. Точніше, не з Херсону, а з його околиць – селища Степанівка, де розташована найбільша психіатрична лікарня Південної України. Зрештою, все селище пов’язане з життєдіяльністю цієї лікарні.
Так ось ця товаришка повідала, що до селища зайшли російські війська: і солдатики, мовляв, були такі нещасні – обідрані, брудні, у взутті, обмотаному скотчем. І дуже голодні. Та магазини не грабували, а просили… Людям їх навіть було шкода.
Наступного дня жінки знову стелефонувалися. І моя родичка почула жахливе продовження цієї історії.
До селища увійшли вже зовсім інші війська. Як зрозуміли пізніше всі його мешканці, «нещасних хлопчиків», які потерпають від Путіна і війни зображала розвідка. І до селища вони зайшли у такому вигляді, щоби дізнатися про напрямки руху та зорієнтуватися на місцевості.
Зорієнтувалися і розташували свою артилерію за стінами старовинної лікарні. Звідти і ведуть вогонь по Херсону. Зрозуміло, що в лікарні повно хворих. Їм, які персоналу, діватися нікуди.
Коментарі зайві…
Людмила Чередарик, «Версії»
