Справжня жінка може все – і навіть неможливе

Світлана СКРИКУЛЯК – єдина на Буковині жінка, удостоєна почесного звання «Герой-рятівник», керівник громадської організації «Агенція економічного розвитку і транскордонної співпраці», заступник генерального директора ТОВ «Роднічок» і мама двох дорослих дітей. Здавалось би, можна «спочивати на лаврах», але пані Світлана вирішила інакше і стала єдиною жінкою серед 9-ти кандидатів у депутати обласної ради у багатомандатному окрузі №25.

– Навіщо успішній жінці йти в депутати?

– Я переконана, що жінки – набагато кращі організатори, аніж чоловіки. Жінка вміє організувати власну сім’ю, тож і з районом, областю чи країною впорається краще, ніж представники сильної статі. Крім того, допомагати іншим у мене виходить набагато краще, ніж допомагати собі, тож хочу спробувати себе як депутат.

– Ви представляєте партію «За права людини!». Чому обрали саме її?

– Головна ідея цієї політичної сили – захист прав кожної людини, незалежно від віку, статі, національності і соціального статусу – мені близька і зрозуміла. Зрештою, я завжди займалася саме цим – захищала конкретних людей.

– Ваше гасло: «Разом – дієвіше!». Розшифруйте його…

– До успіху можна дійти лише одним шляхом: через інтегрований соціально-економічний розвиток влади, громади й бізнесу. Ці три складові повинні злагоджено працювати заради одних і тих же цілей.

– Громадська організація, яку Ви очолюєте, спрямована на транскордонне співробітництво…

– Вважаю, що це – один з найперспективніших напрямків розвитку краю. Працюю в цій галузі вже 4 роки і впевнена, що Буковина повинна не лише висувати власні проекти, але й брати участь у тих, які пропонують інші країни. Це досить ефективний шлях отримання коштів для соціальних та економічних проектів.

– Свого часу Ви успішно працювали на посаді заступника голови Новоселицької РДА, а нині – один з керівників фірми «Роднічок». Де для Вас цікавіше?

– У «Роднічку» працюю лише кілька місяців. Директор фірми Іван Семенюк поділяє мою точку зору, що виробництво – головне для будь-якого регіону. Без виробництва будуть порожні бюджети, а отже не буде шкіл, лікарень, клубів тощо. Робота цікава, звична для мене: я 20 років віддала виробництву, працювала на Новоселицькому консервному заводі. Пройшла шлях від лаборантки до директора. Отримала другу вищу освіту: за першою – інженер, за другою – бухгалтер-фінансист.

5 років працювала в РДА, керувала економічною та інженерно-комунікаційною сферами. На моє переконання, перш ніж братися до такої роботи, треба попрацювати керівником на підприємстві. Це дає досвід керівництва і вміння чітко орієнтуватися в надзвичайних ситуаціях.

– Ви – єдина в області жінка, удостоєна відзнаки «Герой-рятівник». За що Ви її отримали?

– Під час повені 2008-го керувала рятувальним штабом у Новоселицькому районі. Доводилося не лише освоювати нові плавучі машини та рятувати людей, їхнє майно і домівки. Уся паперова робота після повені також лягла на наші плечі. Коли розподіляли матеріальну допомогу, все навіть на відео записували, аби кожний міг пересвідчитися, що так вирішила не я особисто, а громада. Працювали чесно і на совість. Мабуть, за це й відзначили…

До речі, незадовго до повені ми розробили транскордонний проект технічного переоснащення населених пунктів на випадок надзвичайних ситуацій. Тоді його закинули «подалі», а нині розглядають знову. Крім того, завершується фінансування 5-ти розроблених за мого керівництва проектів «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». За ці кошти замінюють вікна у трьох навчально-виробничих комплексах, одній школі та одному дитсадочку. Час показує, що мої ідеї мають право на життя, а значить, для їхнього здійснення треба зробити все, навіть те, що видається неможливим.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»