«Незвичайний» мер маленького містечка

Він не промовляє популістських гасел, не «дерибанить» землю, не міняє посади, як шкарпетки, не використовує «совкових» кліше. Натомість товаришує з українською інтелігенцією, говорить реалістично, не приховує амбіцій, для реалізації яких треба бути… чесним! Такого посадовця «вдень з вогнем» не відшукаєш.  Знайомтеся: мер Кіцманя Сергій Булега.

Досьє «Версій»:

Народився 1979-го року, корінний кіцманчанин. Вищу освіту здобув на фізичному факультеті ЧНУ, закінчив аспірантуру Національної академії державного управління при Президентові України. На посаді міського голови 3 місяці.

Несподіваний парадокс:

Ніде правди діти, з настанням виборів розум «покидає» наш дивовижний народ, а коли повертається, то вже пізно. Скажімо, міських голів у нас «прийнято» обирати за «законом відсутності логіки». Тож часто «новими» мерами стають старі «сірі конячки», знані хабарники, чиї гасла звучали переконливіше, і ще одна безпрограшна категорія: люди ображені долею чи правоохоронними органами (часто обома). Так уже склалося, що любить наш народ жаліти своїх майбутніх «катів». Це я до того веду, що на Кіцманщині сталася парадоксальна ситуація: мером вибрали НОРМАЛЬНУ людину: молодого, амбітного, розумного політика.

«Свіжий» погляд на «несвіжу» ситуацію

– Деякий час я навчався у столиці і працював в апараті Верховної Ради. Тож, коли повернувся до рідного міста, мав «свіжий» погляд на все, що там відбувалося, – розповів Сергій Булега. – Чесно кажучи, був дещо шокований: враження не надто приємні. Перше, з чим мені довелося зіткнутися – проблеми, які за останні роки накопичилися в місті і не вирішувалися. Можна поділити їх на 2 категорії: глобальні міські проблеми і негаразди конкретних людей, які з року в рік зверталися до чиновників, а їх просто «відфутболювали».

– Кіцманчани почали розуміти: чиновники допомагатимуть їм просто тому, що це їхня робота, а не через інші особистісні мотивації, – повідав мер.

Навіщо платити більше?

Незважаючи на тривалий час, який пан Сергій прожив у Києві, своє рідне містечко він знає досконало: від лавок і ліхтарів до трас і водогонів.

– Однією з найвагоміших проблем міста, з якою мені довелося зіткнутися – старий занедбаний водогін, який перебуває в стані, коли частина води просто витікає. Крім того, «кмітливі» громадяни підключаються до нього несанкціоновано. Відтак порядні кіцманчани платять і за втрачену воду, і за «нахлібників».

Півмільйона на «ялинки» або «і смішно, і грішно»

Сергій Булега переконаний, що увагу треба акцентувати на житлово-комунальній сфері: під’їзди, покрівлі, освітлення, каналізація…

– Попередня влада звертала мало уваги на ці проблеми, хоча мала відповідні ресурси, – вважає мер. – Керівництво міста отримувало великі прибутки від грального бізнесу, який нині заборонений. Він приносив місту 500 тис. грн. За рішенням виконкому, місто могло витрачати ці кошти на вирішення своїх глобальних проблем. Але як саме освоювали ці гроші, я не знаю. Організовували «ялинки»? Навряд, бо й розваг на належному рівні в Кіцмані не було.

Особисто я не сприймаю докори Булеги на адресу його попередників як звичне виливання бруду одних посадовців на інших – з двох причин. Перша: з особистого професійного досвіду вмію відділяти «мух від котлет». Друга: одразу видно, що до Кіцманя прийшов господар, який критично й безжалісно вказує громадськості на недобросовісність своїх попередників і на власному прикладі показує, як підіймати містечко з руїн. Певне, тому люди не побоялися обрати його: молодого, перспективного, рішучого.

– Кіцманчани хочуть нової влади, молодих посадовців. Я не вважаю, що люди похилого віку – обов’язково погані. Але ми часто обираємо серед замкненого кола посадовців, просто міняємо регалії. Той, хто працював на одній керівній посаді, займає іншу, а на його місце приходить чиновник, який щойно звільнив крісло для собі подібного. Це ніщо інше, як ротація прізвищ, – ділився мер Булега.

Новий кіцманський міський голова не брав участі у місцевих політичних інтригах, не займався брудними справами із землею, грошима, призначеннями.

Свою політичну кар’єру він бачить так:

– Зараз прийшов час, коли я хочу підтвердити свої знання на практиці. Для цього треба завоювати авторитет. Я ніколи не проміняю своє життя на матеріальні блага, які поставлять хрест на моїй кар’єрі. Це надто дорога ціна. У кожного чиновника є вибір: або ти працюєш чесно і довіра людей до тебе зростає, або ти перетворюєшся на одного з армії безсовісних хабарників і втрачаєш усі плюси поважного, авторитетного фахівця. Я багато вчився, займався науковою роботою, важко й наполегливо йшов до успіху не для того, щоби втратити свій шанс, «заплямувати» авторитет своїх батьків-педагогів і всієї родини в очах земляків.

Почав господарювати – винеси сміття

Сергій Булега – перший мер буковинського райцентру, який запровадив у місті роздільний збір сміття.

– Я знав проблему з місцевим сміттєзвалищем і одразу приступив до її вирішення, – каже він. – Інші кандидати пропонували будівництво сміттєпереробних заводів, але такі обіцянки – нездійсненні казки. Навіть у такому великому і потужному місті, як Чернівці, проблема зі сміттєпереробним заводом вирішується вже не перший рік.

Я не мав ілюзій стосовно того, що це можна зробити в такому маленькому Кіцмані. Надто дороге «задоволення» для нашого рівня. Сміттєзвалища найбільше забруднені полімерними матеріалами, які дуже довго утилізуються природнім чином і накопичуються десятиліттями, створюючи негативну екологічну ситуацію. Ми ж поставили спеціальні контейнери для пластикових відходів. Це одразу зменшило навантаження на міське сміттєзвалище на 40%.

Свій серед своїх

Сергій Булега заговорив про вагому проблему, якої часто не помічають його колеги з інших міст: «Що робити молоді в маленькому містечку?». Вирішення цього питання мер бачить у будівництві спортивних майданчиків, місць, де молодь могла б збиратися, відповідно до своїх інтересів. А ще, щоби юнакам та юнкам було комфортніше і приємніше в рідному містечку, молодий мер запланував привести до ладу лавки, ліхтарі, тротуари. У проекті навіть будівництво парку спільно з закордонними інвесторами.

Знову вибори: дубль 2

Прийшов Сергій Булега на нову посаду, ознайомився із колективом (частина якого, до речі, влітку була у відпустці), почав робити свої перші реформи, аж тут несподіванка – знову вибори!

– Чому Верховна Рада підійшла до нинішніх виборів з подвійними стандартами? – задав риторичне питання пан Сергій. – Чому в Тернополі вибори відбувалися 3 роки тому і цьогоріч не повторяться, а в Кіцмані проходять через 3 місяці після обрання мера. Несправедливість настільки очевидна, що її розуміють усі. Тільки-но почав отримувати результати, як мене знову кидають у виборну кампанію всупереч здоровій логіці.

«Повний уперед»

Замість того, щоби з головою пірнати у «гонитву» за владою, мер Кіцманя працює над проектом будівництва об’їзної траси і збирається готувати місто до 600-річчя, яке святкуватимуть у 2013-му. Тож перед міським головою стоїть завдання відновити пам’ятник Францу Йозефу, зруйнований радянськими військами, запросити поважних гостей та організувати святкування на офіційному держаному рівні.

Кіцманщина – особливий край, батьківщина Сидора Воробкевича, Михайла Івасюка, Івана Миколайчука, Івана Гешка. Пан Сергій вважає, що «серце» такої благодатної землі варте достойного святкування поважного ювілею.

Мер подарує місту… скарб!

До дня міста Сергій Булега відновить занедбаний міський музей і «освіжить» експозицію справжнім скарбом.

– Багато років тому ми з братом копали траншею і наткнулися на дивні предмети і з бронзи. – пригадує пан Булега. – Згодом з’ясувалося, що це знаряддя праці і прикраси 7-9 століття до нашої ери. Тобто за кілька століть до народження Христа, коли в Єгипті будували піраміди, на Кіцманщині вже жили люди! Цей скарб буде окрасою нового відремонтованого музею!

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарі “«Незвичайний» мер маленького містечка”