Чернівецька публіка трохи балувана останнім часом на виставки світлин. Але ця приголомшує. Невибагливістю чорно-білого зображення – і філософським поглядом на життя та людей у ньому.
35 чорно-білих фотографій, об’єднаних назвою «Мої Карпати. Гори і люди» представив у Чернівецькому Художньому музеї талановитий буковинський фотохудожник, голова обласного відділення Національної спілки фотохудожників Буковини Тарас Перун. Для майстра Гуцульщина – це не лише чудові краєвиди, але й буденне життя її жителів.
Тарас Перун уже понад 30 років відвідує полонини у пошуках яскравих та неповторних епізодів. Пройшовши не одну тисячу кілометрів, відзнявши не одну сотню фотографій, майстер спостерігає, як Карпати помітно піддаються впливу невгамовного часу. І зміни ці – далеко не на краще. Понівечені
безконтрольною вирубкою ліси, знищені повенями дороги, покинуті пастухами, зруйновані вщент варварами-туристами колиби та стайні, узбіччя, «прикрашені намистами» смітників…
Презентована виставка – спроба зупинити мить, захистити життя від невблаганного руйнівного процесу. Люди Тараса Перуна – натомлені важкою працею, але, як кажуть, «невиправні оптимісти». Тому презентовані світлини й сповнені такої позитивної енергії.
Ольга ІВАСЮК, науковий співробітник ЧХМ
Думок на тему “Гори й люди в чорно-білому”
Виставка мені сподобалась.Гімн тим, хто живе і працює на полонинах.