Залежність. Від гри, наркотиків, алкоголю… Розпущеність, відсутність волі, відсутність любові до близьких чи наслідок якоїсь хвороби? Навіть живучи в люблячій сім’ї, наркоман, гравець чи алкоголік відокремлюються від неї, бо згубна пристрасть поступово замінює їм усе.
Я сам собі господар?
Коли людина потрапляє в залежність від своєї пристрасті, з часом вона перетворюється на раба. Алкоголь або наркотик циркулюють в організмі, вламуючись в обмін речовин, уражаючи органи та системи. Спочатку організм бурхливо реагує на вороже втручання, даючи власнику зрозуміти, що йому, організмові, погано. І, коли людина не дослухається до таких сигналів, організму не залишається нічого, як припинити боротьбу. Він переналаштовується на роботу в умовах постійно збільшуваних доз алкоголю чи наркотика. Коли ж надходження припиняється, він реагує бурхливо, настійливо вимагаючи дози. Дискомфорт сягає такого рівня, що уся енергія, думки та почуття залежного спрямовуються лише на те, щоби знайти додаткову порцію отрути. Цей фізичний потяг керує діями людини часом на підсвідомому рівні.
Живого місця немає
Є два аспекти фізіологічного прояву хвороби. По-перше: хімічна залежність у багатьох випадках має генетичну основу. Коли хтось навіть з далеких родичів страждав на таку недугу, можна припустити, що у близької вам людини буде генетична схильність до хімічної залежності. Друге: хвороби, супутні постійному вживанню отрути. Залежна людина практично не буває абсолютно здоровою. Зазвичай у такої людини наявні розлади травлення: гастрити, виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки, геморой, порушення в печінці, які згодом перетворюються на цироз. Жодний орган не залишається «поза увагою» отрути. Нирки, серцево-судинна система, центральна нервова система підпадають під її вплив. При цьому із припиненням вживання багато соматичних хвороб минають. Але в деяких випадках патологія виявляється незворотною.
Не пам’ятаю, коли був розумним
Може, найстрашніше те, якої серйозної шкоди зазнає інтелект. Через ураження мозку порушуються розумові процеси, пам’ять. Залежна людина важко співвідносить події в часі. Загальний стан її розумової сфери можна характеризувати як алкогольне чи наркотичне марення. Алкоголь чи наркотик – головний зміст усіх думок. Залежна людина точно знає, коли, скільки та який наркотик вона вживала востаннє, а майбутнє співвідносить лише з можливістю отримання нової дози. Аж поки пам’ять не зазнає повного руйнування. Коли ж пробує «зав’язати» і навіть «зав’язує», то рахує дні тверезості або чистоти. При цьому точно знає, скільки часу не вживає наркотику чи алкоголю.
Ані Бога, ані близьких людей
Ураження духовної сфери наркомана чи алкоголіка важче відчути та діагностувати. Найчастіше це стосується сфери взаємин з сім’єю, суспільством, із собою, із Богом. Із розвитком недуги всі природні зв’язки і духовні цінності замінюються на все тісніші стосунки з хімічною речовиною. Зазвичай близькі алкоголіка чи наркомана вважають: коли б він мене любив, то відмовився б від цієї згубної пристрасті. Але зниження вартості сімейних стосунків відбувається не з доброї волі хворого. Це – прояв хвороби.
