Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця. Думка фахівця.
Сьогоднішні події в галузі нової забудови Чернівців викликають з одного боку гордість – за масштабність, але тривогу щодо втручання до архітектури середмістя.
До цієї теми звертались і фахівці, і журналісти. Писала про це неодноразово і газета “Версії”.
Прикро визнавати, але монументальне мистецтво Чернівців не лише минулого часу, а й нещодавніх періодів — це значною мірою втрачений пласт художньої культури міста.
Йдеться про композиції, які виконані у різних техніках (малярство, мозаїка, вітраж, розпис на стінах будівель, а також монументальна скульптура та рельєфи).
Громадськість Чернівців, як і професійних архітекторів та митців, стурбував план нової забудови, зокрема зведення багатоповерхівки на місці магазину «Берізка», що на вул. Кобилянської, 41. А тут ще у дворику гастроному «Берізка» виявили рештки напівзруйнованого рельєфного настінного панно.
Причетні до цієї теми спеціалісти формулювали різні мистецтвознавчі версії щодо його походження та авторства.
Передбачалося зокрема кілька міркувань: від розгляду часу створення панно на початку ХХ ст (часу віденського модерну) до 1960-х-70-х років радянського модернізму.
Відомо саме в цей період на Буковині (як і в Україні в цілому) створювались подібні монументальні рельєфи для прикрашання громадських просторів, кафе, гастрономів та внутрішніх двориків.
У такому випадку вцілілі фрагменти рельєфного панно виглядають як композиція етнічного характеру — буковинського. Промовисто про це свідчать постаті: чоловіка у традиційній вишитій сорочці та жінки, що тримають кошики або тарелі, наповнені плодами (яблуками чи виноградом). А також – зображені стилізовані карпатські квіти, соняшники, геометричні візерунки та елементи, що нагадують колоски та калачі. Так розвивається тема врожаю, достатку, гостинності Буковини в композиції кафе у дворику гастроному.
У подібній пластичній манері працювали чернівецькі митці, які займалися створенням монументальних композицій. (Зауважимо: прямокутні дещо геометризовані торси й голови,чіткі зображення деталей сорочок з характерною орнаментацією тощо…). Ці художники працювали у Художньому фонді Чернівців та виконували замовлення, які надходили з установ міста. Працювали вони в пластичній манері, яку спостерігаємо у фрагментах настінного рельєфу, що у дворику “Берізки”. Саме такий характер мали твори чернівецьких художників-монументалістів 1970-х років.
Досліджуючи цю тему, насамперед згадаймо ім’я художника Євгена Максимовича та низку імен наступних років — місцевих майстрів Чернівецьких художньо-виробничих майстерень Художнього фонду України. Протягом 1960-х років працював Володимир Куров, про учнів якого належить згадати, оскільки серед їхніх творів були роботи, створені в манері сучасного етно-модерну. Серед них пам’ятаємо Михайла Катеринюка.
Оглядаючи світлини з фрагментами фігуративної композиції рельєфного панно, зауважуємо, що елементами його декору є численні геометричні мотиви. А саме: пелюстки, кола тощо. Михайло Катеринюк особливо полюбляв оздоблення у вигляді кульок у своїй творчій пластиці: композиціях, різьблених в дереві або карбованих у металі. Це наводить на думку, що Михайла Катеринюка можна розглядати як автора монументального рельєфу, який він виконував на замовлення Художнього фонду.
Представником цього виду монументального мистецтва є також Артем Присяжнюк. Належить назвати Петра Грицика — автора низки настінних панно в нашому місті, Івана Балана та Івана Віхренка, у монументальних композиціях якого вирізняється фольклорна тема.
Згадаймо також Ореста Криворучка, творчість якого мала значний вплив на декоративне мистецтво митців Чернівців та Художнього фонду зокрема.
Монументальні мозаїки, рельєфи цих чернівецьких авторів, які прикрашають стіни будівель у Чернівцях та автобусні зупинки на дорогах області є цьому красномовним прикладом.
Низка подібних мистецьких витворів збереглася до наших днів. Але з часом їхня кількість катастрофічно зменшується.
Відтак, справою патріотичного ставлення і любові до прекрасного міста Чернівці та професійної честі митців, архітекторів, істориків і представників влади міста є захист і збереження чудової і тепер уже рідкісної мистецької пам’ятки — фрагменту рельєфного декору у дворику гастроному «Берізка»…
