Але МСЕК відходять у минуле. Що далі?
Корупційні скандали, пов’язані зі Медико-соціальними експертними комісіями, стали причинами гучних відставок і масових перевірок. А Уряд підготував план з протидії правопорушенням серед МСЕК. У чому цей план полягає та коли його втілять у життя, про це «Версіям» розповіли спеціалісти Центру громадського моніторингу та контролю.
Мільйони хабарів та прокурори-інваліди
Яскраві кадри затримання керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи розлетілися українськими медіа на початку жовтня. Вдома у чиновниці знайшли майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Під час обшуку Тетяна Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Тетяні Крупі повідомили про підозру в незаконному збагаченні, а її справу передали до Національного антикорупційного бюро. Чиновниця перебуває під вартою з альтернативою внесення застави у 500 мільйонів гривень.
У середині жовтня скандал із МСЕК на Хмельниччині отримав продовження. Журналіст Юрій Бутусов опублікував інформацію, що 49 прокурорів регіону на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність через корупційну схему Тетяни Крупи у МСЕК. Нині встановлено, що 61 прокурор із Хмельниччини має інвалідність.
Після старту масштабних перевірок по всій країні шість керівників обласних та спеціалізованих прокуратур написали заяви про звільнення. У відставку йдуть очільники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської та Черкаської обласних прокуратур, а також голова Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Минулого тижня у відставку подав і сам генеральний прокурор Андрій Костін.
У центрі корупційного скандалу опинилася і Миколаївщина: у керівниці тамтешньої обласної МСЕК знайшли понад 450 тисяч доларів. Кошти чиновниця зберігала у квартирі свого сина, на якого оформила ще й три незадекларовані квартири. Під час обшуку у чоловіка чиновниці знайшли російський паспорт. А згодом з’ясувалося, що його мати оформила собі і сину інвалідності для отримання від держави додаткових пільг та соціальних виплат. Наразі у цій справі тривають слідчі дії.
Масштаби проблеми
У Службі безпеки України наводять вражаючу статистику: лише у 2024 році про підозру повідомили 64 посадовцям органів медико-соціальної експертизи. Про масштаби порушень свідчать і надані Міністерством охорони здоров’я дані: під час спільної перевірки МОЗ із правоохоронцями у понад 3 тисячах справ медико-соціальних експертних комісій було виявлено порушення.
На тлі повідомлень про масштабні зловживання у МСЕК президент України скликав засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому ухвалили рішення ліквідувати медико-соціальні комісії. “Те, що відбувається з МСЕК – медико-соціальними експертними комісіями – та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористалися своїми зв’язками із МСЕК та пооформлювали собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців, зокрема передусім СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, відповідних швидких жорстких рішень”, – наголосив Володимир Зеленський.
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Кабінет міністрів затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. У тому вигляді, в якому вони існують, медико-соціальні експертні комісії будуть ліквідовані вже цього року. Водночас, у листопаді Міністерство охорони здоров’я та Міністерство цифрової трансформації України мають представити рішення щодо цифровізації всіх етапів проходження таких комісій. А протягом трьох наступних місяців триватимуть перевірки – для перегляду рішень, які ухвалювали МСЕК, створюється спеціальна група.
А як справи на Буковині?
У Чернівецькій області, мабуть, теж не все гаразд. Бо певні перевірки і вилучення документів відбулся, та про інформації для ЗМІ не повідомляли.
На рівні чуток (а диму без вогню не буває) краєм шириться думка, що у Заставні можна оформити інвалідність за… 2 (!) дні. Тоді як згідно з протоколами, щоби отримати інвалідність, треба і в лікарні полежати. і ще багато чого зробити з обов’язковим відображенням у документації…
Отож, хотілося б почути все ж таки компетентну думку з відповідних органів про те, як справи в нашій області.
Тим паче, що як відомо, керівники місцевих комісій МСЕК призначаються розпорядженням голови обласної ради на підставі рішення обласної ради.
Для кращого розуміння кілька слів про систему МСЕК. Вона складається з закладів центрального та регіонального рівня. МОЗ утворює лише Центральну МСЕК, яка здійснює організаційно-методичні функції. Регіональна ж вертикаль включає 328 МСЕК, з них 25 обласних бюро та понад 300 центрально-міських та міжрайонних комісій. Управління діяльністю обласних бюро МСЕК здійснює керівник, який призначається та звільняється засновником – обласною радою.
Цими днями уряд затвердив зміни до Положення про медико-соціальну експертизу, які дозволяють МОЗ покладати права та обов’язки Центральної МСЕК на лікарні. Це, на думку Міністерства охорони здоров’я (МОЗ). дозволить максимально швидко оптимізувати процес і на центральному рівні.
Довідково від МОЗ про функції центральної МСЕК, що ліквідується
Їх виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. Про це повідомляється на сайті МОЗ.
Уряд на виконання рішень РНБО та Президента затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК, який передбачає:
• створення робочої групи для перегляду рішень, які ухвалювали МСЕК, зокрема щодо посадовців;
• розробку МОЗ та Мінцифри плану цифровізації проходження всіх етапів експертизи;
• швидкий аудит всіх пенсійних виплат по інвалідності прокурорам та іншим посадовцям державних органів, який проведе Пенсійний фонд разом з ДБР, Нацполіцією та СБУ;
• винесення на розгляд уряду законопроєктів від МОЗ та Мінсоцполітики щодо комплексної реформи МСЕК.
Нагадаємо, МОЗ розробило законопроєкт щодо трансформації процесів оцінки функціональності, встановлення інвалідності та ліквідації МСЕК, а також окремо зміни до Бюджетного кодексу України. Наразі він винесений на громадське обговорення. На початку жовтня законопроєкт був представлений на зустрічі з громадськими організаціями та експертами.
За рішенням МОЗ України виконання функцій Центральної МСЕК, зокрема щодо розгляду оскаржень та проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК регіонального рівня, повністю передано до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ в місті Дніпро, де впродовж 2024 року МОЗ створювалась необхідна матеріально-технічна база, що має значно спростити процес проходження експертизи для людей.
Алгоритм оскарження рішень МСЕК наразі не змінився. Якщо ваша справа була направлена на оскарження до Центральної МСЕК, то її буде перенаправлено до Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро. З вами звʼяжуться щодо розгляду і подальших дій, черговість розгляду буде збережена.
Загалом процедура оскарження наразі така:
якщо ви вважаєте, що рішення МСЕК є необґрунтованим, ви можете його оскаржити. Спочатку варто це зробити в досудовому порядку в комісії вищого рівня, якщо ж і надалі ви не будете згодні з результатом – потрібно звернутися до суду.
Досудовий порядок оскарження передбачає такі кроки:
написання заяви до тієї ж комісії, де ви проходили експертизу, або обласної комісії. Після цього буде проведена експертиза (у разі потреби з проведенням додаткового обстеження) і винесене нове рішення.
Зверніться до організації, що виконує функції центральної МСЕК.
Якщо ви не погоджуєтеся з новим рішенням, то можете подати оскарження до Центральної медико-соціальної експертної комісії, функції якої виконує Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро.
Адреса інституту:
м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А
Контактні дані приймальні інституту:
+38 (098) 702 24 90
e-mail: undimspi@i.ua ukr.derzh.ndimspi@gmail.com
Що далі? Чи працюватимуть МСЕК при лікірнях краще та чесніше за своїх попередників?
Запитання більш ритотричне, а тому залишається відкрити. Хіба що Мінцифри зробить свій вагомий внесок, бо цифровізація, що не кажіть, добряче посуває вбік людський фактор на користь споживача…Утім, пригадалася понад тридцятилітньої давності ситуація з комп’ютеризацією комунальних служб. Пересічний споживач не зовсім розумів, що таке комп та як він працює. Тому його, наївного, переконували в офісі комунальників, що раз у комп’ютері виставлена така-то цифра споживання, то тільки так вони і є, бо ніхто і ніколи за жодних(!) умов не може і не міг її там змінити. Для нас, грамотних тепер, це звучить смішно. А тоді це був залізний аргумент. Чи не станеться подібного нині?
Людмила Чередарик, «Версії»
