Подальшу долю медичної галузі Буковини 27 грудня визначила остання в минулому році Х сесія Чернівецької обласної ради VIII скликання. Які ж рішення прийняли депутати стосовно функціонування таких потрібних для мешканців області служб як ендокринологічна, протитуберкульозна тощо. Ліквідували, приєднали, реорганізували, врятували? Про це та про медичну допомогу, яка очікує на буковинців у новому, 2023-му році, – у розмові із першим заступником голови Чернівецької обласної ради Миколою ГУЙТОРОМ.
Остання сесія року дала старт ІІ і ІІІ етапам медреформи в області
– Пане Миколо, чому таке важливе для області питання вирішувалося, так би мовити, «під завісу» – перед Новим роком?
– Річ у тім, що до травня Чернівецька обласна військова адміністрація (ОВА) має надати до Кабміну та Мінздоров’я своє бачення кластеризації медзакладів в області. А це і є наступні, тобто ІІ та ІІІ, етапи медичної реформи. Для цього мусимо визначитися з кластерними, надкластерними і базовими лікарнями. Питання це болюче, як і все запроваджуване нове, тож попереднє керівництво ОВА затягувало його вирішення. І, зрештою, затягування ускладнило цілий процес, ми втратили час на обговорення та роз’яснювальну роботу з пацієнтами та медиками.
– Осачук, певно, не хотів скандалів і негативу довкола своєї особи…
– Як на мене, то нинішня сесія – це приклад злагодженості в роботі нинішнього складу ОВА та облради, чого у нас давно не було.
– Зрештою, про це на своїй підсумковій пресконференції сказав і міський голова Роман Клічук. Щоправда, він був ще відвертішим, наголосивши, що керівництво ОВА на чолі з Осачуком встромляло місту палиці в колеса. А з нинішнім керівництвом ОВА, за словами мера, існує співпраця.
Та повернімося до медичної реформи. В її впровадженні ви все ж таки продемонстрували вольове рішення.
Однак, щоби люди краще зорієнтувалися в тому, що має змінитися і чому, треба провести невеличкий лікбез. Поясніть, що зараз відбувається і що на нас чекає? Скорочення медзакладів?
Лікбез: Кластеризація медичних закладів
– Ажніяк не скорочення. Я сказав би систематизація та оптимізація, мета яких – поліпшити якість надання медичних послуг населенню. Основним є децентралізація менш складних послуг та концентрація більш спеціалізованої медичної допомоги. З ухваленням Закону України від 01.07.2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» розпочалися ІІ та ІІІ етапи медичної реформи. Наразі Кабінет Міністрів України працює над проєктом постанови «Про госпітальні округи». До травня обласні військові адміністрації мають подати перелік медичних закладів, які увійдуть до спроможної мережі. А до липня вони будуть затверджені.
– Отож від липня ми лікуватимемося по-новому. А що таке спроможна мережа?
– Спроможна мережа – це понад 450 найпотужніших медичних закладів на території України, які співпрацюють один з одним і надають інтегровану медичну допомогу на певній території. Спроможну мережу становитимуть надкластерні, кластерні, базові (загальні) та інші низові медзаклади.
Пацієнт отримуватиме якісне й безоплатне лікування у відповідному типі закладу з урахуванням складності його захворювання. Хворі з найпростішими недугами отримуватимуть лікування в загальних, так званих базових, медичних закладах. У більш складних випадках їх доставлятимуть до кластерних і надкластерних медзакладів.
Отож нині ми й працюємо над цим поділом. Наша область – це один госпітальний округ. У ньому всі лікарні поділяться на надкластерні, кластерні та загальні. До госпітального округу входять 3 райони, які за реформою вважаються кластерними округами.
– Іншими словами, наразі ви створюєте, а точніше, мабуть, обираєте, які саме лікарні області будуть надкластерними, кластерними тощо?
– Надкластерні лікарні давно функціонують в області – це ті, що надавали медичну допомогу в найскладніших випадках. Тільки називалися вони багатопрофільними медичними закладами. Найбільш потужні багатопрофільні лікарні в області – лікарня швидкої медичної допомоги (ЛШМД) та обласна клінічна лікарня. Обидва заклади максимально оснащені сучасним обладнанням і надають якнайширший спектр послуг. Тому подаватимемо до Кабміну пропозицію щодо збереження в Чернівецькому госпітальному окрузі двох надкластерних лікарень для дорослих. Здорова управлінська конкуренція тільки спонукатиме працювати їхні колективи ще краще.
Крім названих, до надкластерних потрапляють такі спеціалізовані медзаклади, як онколікарня, обласна психіатрична, обласний клінічний кардіодиспансер, перинатальний центр і обласна дитяча лікарня. Як відомо, всі вони контрактуються із НСЗУ.
– Себто уклали контракти з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), яка й оплачує лікування кожного пацієнта, переказуючи кошти на ці медзаклади?
– Саме так. Кошти йдуть за пацієнтом. Це головний принцип реформи.
Приєднання врятувало для області низку медичних галузей
– А як сталося, що ліквідовано низку обласних спеціалізованих закладів? Тубдиспансер, шкірно-венерологічний, ендокринологічний тощо. І це тоді, коли у нас пандемія туберкульозу, а Чернівецька область є ендемічною щодо зобу. Та й цукровий діабет стає все агресивнішим, захоплюючи до своїх лабет усе більше людей…
– Ні, ви помиляєтеся, ці служби не ліквідовуються, а реорганізовуються. А це різні речі.
Так, приміром, 27 грудня депутати Чернівецької облради на сесії проголосували за приєднання протитуберкульозного диспансеру до медичного центру соціально значущих хвороб (колишній центр СНІДу). Якби цього не сталося, диспансер збанкрутував би і ми втратили б для області фтизіатрію та пульмонологію. А такого, зрозуміло, допустити не можна. Ще торік тубдиспансер отримував гроші від НСЗУ за так званим пакетом №49 «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги». Однак із 2023 року НСЗУ цей пакет скасувало і протитуберкульозному диспансеру суттєво забракло фінансування. Щоби уникнути банкрутства та зберегти персонал, заклад вирішили приєднати до медичного центру соціально значущих хвороб. Процес регулюватиме комісія з реорганізації. Обласна ж влада на утримання протитуберкульозного диспансеру грошей не має.
До слова, я спілкувався з Володимиром Мочульським, генеральним директором Центру соціально значущих хвороб, і він був дуже здивований тим, що в тубдиспансері частину пацієнтів, які отримували лікувальні послуги, не вносили до електронної системи НСЗУ. Відповідно, за невнесені послуги і не було відшкодовано кошти державою.
– Сумно, через це вони і постраждали… А шкірвендиспансер та ендокринологічний центр?
– Через 3 місяці, тобто після завершення роботи реорганізаційних комісій, їх приєднають до обласної клінічної лікарні.
– А що буде з кількістю ліжок і персоналом?
– Нікого не скоротять, хіба що зменшиться управлінський апарат і бухгалтерія. Попри те, скажу, що ми вивчали навантаження на лікарів у закладах, які реорганізуються. Так ось в ендокринологів, приміром, навантаження на одного лікаря в 2,3 разу менше, ніж в інших лікарнях; у шкірвені – в 1,6 разу менше. Зрозуміло, що це несправедливо і так не має бути. Щодо ліжок, то сьогодні в ендокринологічному стаціонарі 54 ліжка. Але ж ендокринологічні ліжка є й у інших лікарнях!
– Тут я з вами не погоджуся. В інших установах лікують, приміром, наслідки діабету – очі, кінцівки тощо, – а не саму недугу. Тоді як ендокринологи переймаються безпосередньо ендокринологічною хворобою, на якій мало розуміються інші фахівці…
– До обласної лікарні, підкреслю, приєднується ендокринологічний центр з усіма 54 ліжками. Відтак керівник установи має вивчити питання доцільності та необхідності цієї кількості ліжко-місць і вирішити, чи залишати таку кількість, чи скорочувати і на скільки.
Мусимо визнати, і це дуже радує, що наслідки медреформи вже відчуваються в області. Хочу навести вам приклад того, як успішно співпрацюють з НСЗУ приватні клініки. Скажімо, в обласній клінічній лікарні зараз актуальним є концептуальне оновлення відділення діалізу* нирок, бо цей медичний сегмент поступово перебирає на себе приватна клініка, де обслуговування просто вражає. Чистота, комфорт, а щоби пацієнт не нудьгував, адже процедура триває годинами, йому дають… планшет: слухай, читай, дивись. Послуга діалізу дуже якісна й абсолютно безкоштовна – гроші на неї надходять із НСЗУ.
А ще, завдяки приєднанню обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру до Діагностичного центру, в області нарешті з’явилося реабілітаційне відділення.
– Пане Миколо, підсумуємо. Обласна влада несе відповідальність за надкластерні багатопрофільні лікарні, які фінансуються з державного бюджету – НСЗУ.
– Так, бо ми спільно із керівниками цих лікувальних закладів визначаємо пріоритетні напрямки їх розвитку, сприяємо їхньому матеріально-технічному забезпеченню та виділяємо кошти на комунальні послуги цим медзакладам. Гроші ж, які йдуть від НСЗУ, діляться таким чином: 70% на зарплату і 30% на медикаменти й розвиток.
І про кластерні та базові лікарні
– Як я вже казав, наша область – це один госпітальний округ. А 3 райони – це 3 кластерні округи, де має бути 3 кластерні лікарні – по одній в окрузі. Згідно до закону, вони мають надавати медичну допомогу пацієнту в разі найпоширеніших хвороб у середніх і тяжких випадках. А визначаються кластерні медичні заклади з розрахунку один медзаклад на щонайменше 150 тис. населення.
– А що буде з іншими медичними закладами?
– Давайте розбиратися. Адже все не так однозначно. У нас, як відомо, 3 райони. Населення Вижницького району становить 98 тисяч людей, Чернівецького – 648 тисяч і Дністровського – 152 тисячі. Таким чином у Чернівецькому районі можуть функціонувати 4 кластерні лікарні.
Відтак одна базова лікарня обслуговуватиме одну чи кілька громад. І надаватиме вона найпростіші медичні послуги, тобто здійснюватиме стабілізацію пацієнта і його маршрутизацію до кластерних і надкластерних лікарень.
– Якщо я правильно зрозуміла, то пацієнт рухатиметься від низової монопрофільної установи до багатопрофільних закладів?
– Саме так. Загальна лікарня розташовуватиметься з розрахунку один медичний заклад на 40 тис. населення з радіусом охоплення 60 кілометрів і з доставкою до однієї години. Зауважу, що власником лікарень у районах, згідно з територіально-адміністративною реформою, є територіальна громада. І виконавча влада, як відомо, не втручається у діяльність самоврядних громад. Попри це, у нас в області є ще 8 фінансово неспроможних лікарень, окрім тих 4-х, чиї проблеми вирішилися приєднанням до інших медзакладів. І це проблема, яку нам ще доведеться вирішувати. А в районах, вибачайте за відвертість, у цьому питанні суцільний хаос. Будемо над цим працювати.
– Закономірно, що далеко не всі лікарні потраплять до спроможної мережі. Це стане для них катастрофою? Що з ними буде? Їх закриють?
– Ні, лікарні, які не потраплять до спроможної мережі, мають шанс діяти самостійно, тобто і надалі укладати договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), за винятком пакетів на інсульти та інфаркти. У новому році «інсультний» та «інфарктний» пакети від НСЗУ отримають тільки кластерні та надкластерні медичні заклади, а також кардіологічні центри.
Насамкінець скажу, що створення спроможної мережі медичних закладів передбачає певні зміни і в забезпеченні лікарень обладнанням. Так, пріоритетними у забезпеченні будуть ті заклади, що потраплять до спроможної мережі. Зрозуміло, забезпечення лікарень обладнанням відбуватиметься також відповідно до їхньої ролі в госпітальному окрузі. Приміром, ангіографи встановлюватимуться лише в кластерних та надкластерних медичних закладах, де ці апарати працюватимуть на повну потужність, а не використовуватимуться раз на тиждень.
– Пане Миколо, давайте на цьому не будемо ставити крапку, бо ще дуже багато нез’ясованого та незрозумілого в тому, що відбулося та відбувається нині з пострадянською медичною мережею: ФАПи, амбулаторії… Одні відкриваються, інші зачиняються… Тим паче, що ми обговорили тільки госпітальну мережу. А скалькована у Заходу реформа не завжди відповідає потребам та можливостям мешканців нашої країни.
– Що ж, будемо комунікувати, тим паче, що це надзвичайно важлива тема, а ЗМІ особливого інтересу до неї чомусь поки що не проявляють…
І насамкінець наголошу, що обласні комунальні медичні заклади достойно конкурують із приватними клініками завдяки високій професійності лікарів та їхній відданості роботі.
Отже, далі буде.
Людмила Чередарик
* Діаліз – це метод очищення крові, який широко використовується при нирковій недостатності. Діаліз є найбільш важливим при хронічній нирковій недостатності і одним з варіантів лікування гострої ниркової недостатності.
