Субота й неділя 8-9 жовтня стануть прем’єрними для Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської: у ці два вечори чернівецький глядач спостерігатиме за подіями вистави «Двійник за контрактом».
На передпрем’єрній пресконференції директор театру, заслужений працівник культури Юрій Марчак і режисер-постановник нової вистави, заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський поділилися з журналістами досягненнями та сподіваннями.
Знак війни у діях та намірах театру
Події нав’язаної нам «ерефією» війни, на жаль, породили й скорботні традиції. На початку пресконференції присутні вшанували хвилиною мовчання усіх кого українці, Буковина, Чернівці й театр зокрема втратили за останні місяці…
Війна і далі жорстко торкається колективу театру: нещодавно до лав СЗУ приєднався Сергій Рошка, керівник звукорежисерської групи театру. Ті, хто слідкував за роботою Сергія, знають, що, окрім військового випробування для Сергія, це – неабияке мистецьке та організаційне випробування для театру…
Далі Юрій Марчак розповів про події нового театрального сезону, який розпочався два тижні тому. Чернівецький глядач устиг за цей час побачити й прихильно сприйняти виставу «Сіді Таль. Аідише Нешуме (Єврейська душа)» за п’єсою сучасної української драматургині Неди Нежданої – на відзначення 110-ї річниці від дня народження видатної єврейської актриси і цілу низку інших вистав за репертуарним планом.
Вибір п’єси для нової постановки, як сказав Юрій Марчак, так само був зумовлений суворими воєнними вимогами: високохудожній драматургічний матеріал і лише дві дійові особи з мінімумом сценічних засобів. Воєнні події не дали театру закінчити роботу над цією постановкою в минулому сезоні, але через тиждень ми, нарешті, побачимо її в акторському виконанні подружжя Кавуличів – Назара та Сніжани.
Нинішнього літа, розповів директор, чернівецький театр узяв участь у театральному фестивалі в Сучаві та Бельцях. Зокрема, до Бельців, де відбувався фестиваль американської драматургії, театр повіз – не за темою, але актуальний – «Карпатський раж». Юрій Михайлович розповів, що до чернівецької постановки глядач поставився неоднозначно. Скажімо, після проголошеної зі сцени відомої характеристики путіна у стилі «посилання руського воєнного корабля» кілька глядачів підвелися зі своїх місць і пішли з залу. І важко сказати, на що вони образилися – за московського диктатора чи за вживання ненормативної лексики. Хоча ті глядачі, що залишилися, жваво повторювали це посилання молдовською мовою… Але були й серйозні прояви теплої підтримки у Молдові українського народу.
Юрій Марчак і Вадим Сікорський під час пресконференції
Новий режисерський досвід Вадима Сікорського
Режисер-постановник презентованої нині прем’єри «Двійник за контрактом» – саме таку назву отримала зрештою вистава – поділився своїми намірами та сподіваннями від нинішньої постановки. Це, так би мовити, «передсмак» прем’єри. Але робота режисера і акторів передбачає зробити все належне й можливе, щоби глядач вийшов з прем’єри із «післясмаком» зустрічі з мистецтвом.
Нинішня постановка в режисерському баченні Вадима Сікорського – спроба аналізу людських відносин. Комедійний за визначенням матеріал нібито ні до чого режисера не зобов’язує, але насправді це хибна думка: в усьому, що може відбуватися на театральній сцені, глядач може знайти поштовх для роздумів.
На попередній пресконференції режисер визначив обрану драматургію як романтичний трилер. А тепер він напівжартома повідомив, що було «страшно» працювати над цією п’єсою, і, мабуть, глядачеві місцями також буде лячно. Але він, як режисер, отримав велику дозу адреналіну від цієї роботи – і своє маленьке щастя від отриманого нового досвіду. І трохи «засекретив» зміст нової вистави, посилаючись на те, що глядачеві цікаво буде спостерігати за подіями й разом з акторами розбиратися у стосунках їхніх персонажів.
Вадим Іванович зазначив, що йому дуже комфортно було працювати з акторами-виконавцями Сніжаною та Назаром Кавуличами. Він назвав це подружжя дуже талановитими й професійними акторами з високим почуттям відповідальності. Як приклад останнього, він навів «домашню роботу» акторів, в результаті якої на ранкових репетиціях відчувався значний крок уперед порівняно із репетицією напередодні. А головне для актора – у формулюванні режисера Сікорського – полягає у трьох НЕ: не брехати, не кривлятися, не удавати щось із себе…
Вадим Сікорський підсумував, що до прем’єри залишився тиждень, і він тепер «на холодне дмухатиме», аби ніщо не завадило прем’єрі – і запропонував присутнім в якості глядачів розділити з театром цей новий досвід.
Лариса ХОМИЧ, «Версії»
