Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №0976 про підтримку Національної скаутської організації України «Пласт» з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Законопроєкт підтримали 316 народних обранців. Зокрема, президент запропонував допрацювати зазначений закон з метою визначення засад державної підтримки розвитку «Пласту». Президент запропонував зняти обов’язок фінансування цієї організації з держбюджету й особливо з місцевих бюджетів, бо вони є самостійними та самі визначають, на що спрямовувати кошти. Пропонуємо з цього приводу коротеньке інтерв’ю з чернівецькою пластункою, з рук якої вже випорхнуло в життя чимало українських патріотів пластівського гарту, Лесею ФЕДОРЕНКО.
Кор: Це правда, що перший варіант закону відроджував піонерську організацію?
– Зовсім ні. «Пласт» виник як аналог скаутського руху в 1911 році. 12 квітня 1912 року у Львові перший юнацький гурток вперше склав Пластову Присягу. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола. Були різні часи для організації, її забороняли то польська влада, то німецька, а потім і радянська. Попри це, в усі часи існування «Пласту» його члени відзначалися активною участю в розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху у ХХ столітті та захищають кордони України на Сході й нині. На нинішній російсько-українській війні загинуло п’ятеро пластунів: Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик.
І якщо піонерська організація була фактично ідеологічною школою майбутнього комуніста, то «Пласт» завжди виховував і виховує провідників українського суспільства, свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної й світової спільнот. До слова, Пластові крайові організації є в дев’яти країнах, і ще більше є малих пластових груп у всьому світі.
– А скільки в нас дитячих організацій пластівського кшталту і чим вони різняться?
– «Пласт» у нас один. Це найбільша національна скаутська організація України. Неполітична і позаконфесійна. Окрім «Пласту», в Україні є ще кілька нечисленних скаутських організацій, але вони не приділяють стільки уваги національно-патріотичному вихованню, як «Пласт».
– Фінансування звідки, якщо можна?
– «Пласт» не матиме окремого рядка в державному бюджеті, ухвалений закон прямого фінансування не передбачає. Саме тому ми продовжуємо кампанію зі збору коштів, необхідних для розвитку організації у 2020 році. Долучитися всім небайдужим до підтримки можна за лінком https://donate.plast.org.ua/.
Якщо говорити про чернівецький осередок зокрема, то фінансування складається з кількох частин. Це, перш за все, внески самих членів організації, а також допомога небайдужих спонсорів. Ви ж розумієте, що ми орендуємо приміщення для занять з дітьми, а це коштує дорого. До проведення різних заходів іноді фінансово долучається облдержадміністрація, точніше, управління молоді і спорту, але це кошти невеликі, насправді, та ми розуміємо, наскільки обмежений бюджет. Іноді юнацтво продає печиво чи якісь інші власноруч виготовлені вироби. Та наголошую, що праця виховників, які постійно займаються з дітьми, є неоплачуваною. Ми – волонтери, вкладаємо в організацію свої кошти, час, енергію і любов. Бо «Пласт» – не просто організація, це – спосіб життя.
Лариса Хомич «Версії»