Нинішнє число «Версій» вийшло 6 червня – у День журналіста. Тож пропонуємо кілька думок про інформацію та новітні способи її подання і, зокрема, про блогерство.
Журналістика, як на мене, одна з найцікавіших професій, яка передбачає чесність, неупередженість і певну відчайдушність. І одна з найбільш публічних, що дозволяє максимально швидко поширювати інформацію. Головне ж – правдиво подати цю інформацію, адже від цього значною мірою залежить суспільна думка. А ще зі Словом треба бути вкрай обережним, бо воно – зброя. Проте, не тільки журналісти публічно подають інформацію.
Блогери. Хто це?
Блогер – це людина (автор), яка на добровільних засадах висвітлює у своєму блозі довільно вибрані теми. Блогерство не вивчають в університетах, для цього не потрібен диплом, писати блоги може кожний. Їх і пишуть – політики, журналісти, письменники, лікарі, бізнесмени, люди з мистецьких кіл, фітнес-тренери та домогосподарки… Їхня аудиторія вимірюється десятками, а подеколи – й сотнями тисяч передплатників. Тож не можна недооцінювати вплив блогерів на суспільну думку та свідомість. Хтось вважає це своїм хобі, хтось – професією, а дехто – й тим, і іншим. Тревел-блогер Богдан Логвиненко вважає, що для нього це – поєднання хобі та професії: «Мені дуже подобається ділитися тим, що я для себе відкриваю. В цьому найбільший сенс. Отримую задоволення від того, що передаю свої враження й думки».
Відомий політичний блогер Роман Шрайк вважає блогерство швидше звичкою. «Починаючи з 2000-х років, я спілкувався на спеціалізованих форумах, а від 2004-го, під час та після Помаранчевої революції, почав обговорювати політику та перейшов на політичні форуми. Після цього я вже став блогером. А швидше, «фейс-блогером» – так іноді називають людей, які використовують Facebook як блог-майданчик».
Інший політичний блогер Олег Пономар, який очолив ТОП-100 блогерів за версією каналу ICTV, вважає це своєю професією: «Я присвячую цьому весь свій час. Пишу щодня вже чотири роки. В середньому в мене виходить два-три пости на день». За його словами, для цього потрібно багато їздити по світу, зустрічатися з різними людьми, отримувати від них ту інформацію, якої ще ні в кого немає.
На відміну від ЗМІ, блогери досить активно спілкуються з читачами і глядачами. Таке спілкування з автором є доступним, оскільки можна прокоментувати його пост в соцмережі, запитати щось в особистому повідомленні чи висловити свою думку на його сайті.
Та чи можна назвати блогерів журналістами? Безперечно, ні. По-перше, блогер, на відміну від журналіста, насамперед висловлює власну позицію. Тому він ближчий до пропагандиста, а пропаганда й інформування – принципово різні речі. І хоч яким популярним є Олексій Навальний, хоч як йому довіряють, він лише пропагандист, а не журналіст.
По-друге, є ще одна кардинальна відмінність між блогерами й професійними журналістами, й полягає вона в якості продукту. Продукт і перших, і других – інформація, а головна біда інформації, яка вільно гуляє в інтернеті – недостовірність. Будь-яке повідомлення може виявитися брехнею або пліткою, а будь-яке відео на Youtube – фейком. Ба більше, існують цілі групи, метою яких є фальшування інформації. Професіональні журналісти ж, своєю чергою, вирізняються тим, що перевіряють дані, тому їхній продукт якісний. А якісний продукт – це репутація, отже, довіра тих, хто цю інформацію споживає.
Наталія ХОТИНЬ, студентка кафедри журналістики філологічного факультету ЧНУ
