Тропічні зливи, спека і різкі зміни погоди – не аномалії, а нові умови життя в нашій країні. А замість очікуваної м’якої зими маємо чергування екстремальних холодів із аномальним теплом. Зрештою, ми не можемо очікувати на милість природи… після усього, що ми із нею зробили.
Майже півстоліття тому за таке продовження популярного гасла команду одеських інтелектуалів виключили з КВК, а сам Клуб веселих і кмітливих просто закрили. А може, варто було дослухатися до не частих тоді голосів науковців, які прогнозували глобальну катастрофу на Землі? Натомість тепер кліматологи, біологи, гідрологи та інші професіонали, що мають справу із природою, вже криком кричать про ці небезпеки. Про можливі наслідки глобального потепління розмірковує і наш постійний автор і експерт Франц ФЕДОРОВИЧ, який веде здоровий спосіб життя, про що ми вже якось розповідали.
Глобальне потепління вже не «десь там»
Цього літа укотре впевнився, що ми, українці – дивні люди. Звикли до м’якого клімату й ніби не бачимо, що погодні умови це заперечують. Натомість відкриті сарафани, майки та шорти, і навіть літні люди – без головних уборів. Не кажучи вже, що рідко в кого побачиш із собою пляшку води. Зате у самісіньку спеку відкриваються бляшанки з пивом. У країнах, де спека – явище звичне, люди знають що вийти з дому без головного убору і пляшки води – смертельний ризик. І максимально закрите вбрання з тонких натуральних тканин – не просто данина національній моді, а, як кажуть, сувора необхідність. І алкоголю там споживають незрівнянно менше: спиртне ж бо збільшує зневоднення.
А клімат неухильно змінюється і вже через кілька десятиліть українцям доведеться пристосовуватися до зовсім інших погодних умов.
Та це, так би мовити, зауваження на побутовому рівні, проблема ж набагато глибша.
Зміни клімату відбуваються у 170 разів швидше, ніж із цим може впоратися природа Землі.
Поширення пустель і – паралельно танення льодових «шапок» на полюсах планети, що спричиняє підвищення рівня світового океану і зростання температури води. Якщо каструлю з водою поставити навіть на дуже помірний вогонь, вона колись таки закипить. Що буде з морською флорою та фауною від потепління світового океану?
У такому українському місті, як Одеса, в зоні потенційного затоплення стоять тисячі будинків, навіть новобудови. Тобто одесити сьогодні купують квартири, які вже років через 10 можуть опинитися під водою.
Запаси води для пиття, промислових і cільськогосподарських цілей зменшуються. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини населення планети відчуватимуть нестачу питної води.
В Україні до 2020 року не очікується значних змін водного стоку, але ситуація ускладнюється високим рівнем забрудненості річок.
І віруси поширюватимуться набагато швидше. В Україні вже з’явилися комахи, яких тут раніше не було. Через це нашим лікарям доведеться набагато частіше мати справу, наприклад, з малярією.
Міську інфраструктуру теж потрібно перебудовувати: вона просто не витримує дощів. Зауважте, що букло в Києві! У деяких українських містах міська влада вже налаштовує відповідні служби на промивку та прочищення зливної каналізації. Чернівцям знову не пощастило: наша міська влада на протязі багатьох років тільки й те робить, що займається «промивкою» владних кабінетів і переділом влади. Та навіть за прочищеної системи зливу не витримує збудована ще в радянські часи система підземних колекторів. Для Чернівців – ще й румунські та австрійські комунікації… Не кажучи вже про закинуті владою околиці, де зливи заповнюють рельєфні улоговини і утворюються численні стави. На жаль, досвід Токіо, де існує система відводу дощової води до величезного підземного сховища, нам просто «не по кишені».
Карпати лисіють не лише від рубок
Як людина, чия справа пов’язана з лісом, деревиною, не можу не зауважити на впливі глобального потепління на лісовий покрив Карпат.
Як відомо, наші букові ліси – єдина українська принада, занесена до природної спадщини ЮНЕСКО. Навіть на заповідних територіях теплі та малосніжні зими призводять до того, що насіння буку просто не проростає, а буревії знищують навіть те, що встигло вирости. Кілька теплих зим поспіль можуть просто знищити шанси на природне відновлення букового лісу. А за цим потягнеться загибель пташиного поголів’я, зміна комашиних популяцій і ще багато-багато невтішного.
До того ж, частішають і стають усе більш спустошливими лісові пожежі. Хоча наш регіон у цьому сенсі Бог поки що милує.
Перейдемо на банани та кукурудзу?
В Україні щодва сезони виникатимуть серйозні посухи, які раніше траплялися раз на 5-10 років. Замість рівномірного розподілу опадів протягом року ми маємо чергування злив і посушливої погоди У нових умовах стане значно складніше вирощувати ті культури, на які зараз орієнтується наше сільське господарство. У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства, одного з найважливіших секторів економіки України. Наприклад, пшениця потребує принципово іншу систему поливу. Натомість, добре виростатиме те, що досі завозили з Близького Сходу та інших спекотних регіонів.
Усе це позначиться на структурі експорту. В агросекторі серйозно стурбовані прогнозованою втратою врожаю. За останніми експертними даними, це обійдеться нам приблизно у 9% врожаю пшениці. Хоча врожай кукурудзи, навпаки, прогнозується кращим.
Місцева флора взагалі зміниться. І не тільки в нашій країні. В Англії, наприклад, уже тепер вирощують магнолії, хоча років десять тому це вважалося неможливим через вологість і температурний режим. На різних українських каналах час від часу показують «умільців», які спромоглися, скажімо, виростити лимони у відкритому ґрунті. Хоча насправді тішитися не доводиться: услід за субтропіками, що насуваються, йде пустеля.
Можна вже говорити, що момент катастрофічності досягнутий.
Прощавайте, лижі?
Утім, температури 51°С, як у Африці чи Азії, у нас, швидше за все, не буде. Через вигідне географічне положення ми залишимося однією з найбільш комфортних зон. Та звідси випливає значна ймовірність того, що країну наводнять кліматичні мігранти – сотні тисяч людей, які втекли з тих місць, де погодні умови стали просто нестерпними.
Очікується, що сніжний покрив і довжина зим скоротяться, а це вплине на зимовий туризм, особливо на гірськолижний. Якби відмова від катання на лижах була єдиним наслідком зміни клімату, все було б не так погано.
На жаль, економічні збитки від глобального потепління неухильно зростають. Відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП щорічно. За найбільш песимістичними прогнозамии, ця цифра зросте до 20% ВВП.
Щоби протистояти глобальному потеплінню, потрібно переглянути не лише облаштування сучасних мегаполісів – а це ООН закликає зробити вже до 2030 року – але й повністю переосмислити наше розуміння життя й користування природними ресурсами й в усіх сферах людської діяльності вжити термінових заходів, що обмежують темпи підвищення температури і зменшують викиди вуглекислого газу в атмосферу. Експерти наполягають, що починати треба саме з міст – великих і малих. Тоді, можливо, нам вдасться обмежити зростання температури до заповітних 1,5°C.
