У мальовничому куточку Буковини на березі річки Малий Серет у с.Давидівка Сторожинецького району розташоване державне підприємство «Вербиченька». Поїхала туди на запрошення давньої знайомої Марії Гулей, керівниці Облагробуду. Її онуки – хлопці 7-ми і 9-ти років – отримали туди путівки на відпочинок як винагороду за свої спортивні досягнення. Тому захопили до літнього табору відпочинку баскетбольний, волейбольний, футбольний м’ячі. І це виявилося на часі, бо мали чим зайнятися, інакше померли б з нудьги.
А постсовковість дитячого закладу відпочинку так і била по очах. Хоча відчувалося, що півстоліття тому тут було, мабуть, доволі непогано. Від Марії дізналася, що її донька відпочивала десь три десятків років тому саме в цьому таборі. Але тоді, як їй пригадується, він виглядав краще підготовленим до прийому дітей, принаймні зовні….
На підтвердження покажу те, що побачила і зафіксувала фотоапаратом. Прикметно, що
зовні територія «Вербиченьки» нібито і непогана, та коли знайомишся з умовами проживання та відпочинку дітей і підлітків, стає одразу сумно. Переконайтеся самі.
Підписи під фото:
*.Нібито все о’кей? Але погляд більш прискіпливий та уважний відкриє потаємне…
*За вікном ХХІ століття, а туалети – з І половини ХХ.
*Задля справедливості покажу й один внутрішній туалет, який є на цілий загін семиліток.
*У цьому басейні діти купаються, навчити плавати їх тут просто не можливо – вода дуже холодна, тому перебування у басейні обмежується 5-ма хвилинами.
*Тут наші відпочивальники миються. Але, як сказали нам хлопці, з усіх душів працюють лише два. Тоді як дітей у «Вербиченьці» в останній зміні понад 300, а в попередній було понад 400. Отож, якщо кожна дитина митиметься лише 5 хвилин, то доби для всіх не вистачить.
Фізична культура у період літнього відпочинку дітей і підлітків, як на мене, має посідати визначальне місце. Вони мають багато рухатися, загартовуватися, опановувати плавання тощо – треба ж якось компенсувати малорухливий спосіб життя наших школяриківі у період навчання. Медики ж б’ють на сполох – здоров’я юних українців бажає, м’яко кажучи, кращого. До закінчення школи серед хлопців і дівчат залишається лише 3-4 відсотки абсолютно здорових. Така статистика була оприлюднена понад 15 років тому. Нині ситуація, безперечно, тільки погіршилася. Бо ж у Міносвіті навіть якось заговорили, що фізкультура має стати не обов’язковим предметом у школі. І це тоді, коли в усьому світі ситуація із точністю до навпаки. У навчальних закладах США, приміром, фізкультура є обов’язковим щоденним уроком.
…Хотілося би думати, що ми потрапили у «Вербиченьку» саме у такий день, коли зробили перерву у заняттях фізичною культурою. Та, на жаль, стан спортивних майданчиків засвідчує інше. Коли ними переймалися востаннє? Чи не за радянських ще часів бува?
* Таким ми побачили футбольне поле.
* Баскетбольний майданчик перетинається з футбольним полем. Отже грати водночас футболісти і баскетболісти не можуть.
* Нинішній і колишній волейбольні майданчики.
* Хто дострибне до найвищої перекладини, той і буде підтягуватися, бо дві інші – поламані.
*А це – річка, куди раніше приводили дітей, а тепер їх чомусь туди не водять!..
Одне слово, все найкраще – дітям? Чи, може, це гасло вже не модне?
Принаймні, я б іще подумала, чи відправляти своїх онуків на такий відпочинок. Та коли для батьків визначальним фактором є харчування – справа інша, бо як сказали юні відпочивальники, годують їх багато і смачно. А для наших реалій це вже суттєво.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Від редакції: Щоби авторку не звинуватили в упередженості, ми зняли із сайту «Вербиченьки» перелік заходів, серед яких і спортивні. Друкуємо без змін:
Конкурси:
- Інсценізація казки
- Інсценізація пісні
- Пісенне диво
- Танцювальний марафон
- Старттінейджери
- Козацькі забави
- Гуморина
- Показ моди
- Міс і містер табору
- День іменинника
- День індіанця
- День Нептуна
- Малюнок на асфальті
- Веселі старти
- Спортивне орієнтування
- Веселий потяг
- Олімпійський день
- Змагання з триборства
- Змагання тенісу
- Змагання з шах
- Змагання з волейболу
- Змагання з футболу
- Флешмоб-батл
А ще із сайту отримали таку інформацію:
«На території табору збудовано 9 комфортабельних літніх будиночків різного типу на 420 спальних місць, до яких ведуть вимощені бетонні доріжки, їдальня повного п’ятиразового харчування, душ, кімната гігієни, футбольне поле, де юні футболісти мають змогу розвивати та удосконалювати свої навички, волейбольний та баскетбольний майданчики, настільний теніс, клуб, де проводяться урочисті події та дискотеки, затишні альтанки для цікавих зустрічей та розмов.
День у таборі розпочинається ранковою гігієнічною гімнастикою, стежкою здоров’я.
У ДП «Вербиченька» діти займаються у спортивних секціях та гуртках. Життя табору є досить насиченим, проводяться такі масові заходи: «Танці-танці», «Гуморина», «Міс та містер табору», інсценізація казки, «День індіанця». Наприкінці зміни організовується «Ватра».
На кожній зміні проводяться традиційні спортивно-масові заходи: «Олімпійський день», «Спортивне орієнтування», змагання з триборства, «Веселі старти», спортивно-розважальна гра «Легенда», квест, змагання з футболу, волейболу, настільного тенісу та інших видів спорту».
Цікаво, за одну зміну це реально здійснити? І де це все відбувається? Умов для цього нема. Та й, зрештою, як сказали нам батьки, у таборі щодо спортивних заходів – повний штиль.
