На нараді в Кабінеті Міністрів, що проходила в понеділок, прем‘єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила, що у випадку невиконання своїх зобов’язань приватними власниками (модернізація виробництва, зайнятість, соціальні гарантії тощо), прийнятими при приватизації, Кабмін має намір повертати такі підприємства в держвласність.
Як пояснили спеціалісти незалежного центру правових ініціатив «Правова держава», частина п’ята статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачає:
«На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки».
Частина дев’ята тієї же статті передбачає:
«У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань приватизований об’єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку»
Згаданий «договір купівлі-продажу» — це той договір, яким оформлюється приватизація державного майна (частина перша). Окрім передачі майна й сплати його вартості, частина друга тієї же статті передбачає включення до нього також умов щодо:
· здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;
· здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів;
· збереження та раціонального використання робочих місць;
· виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції;
· збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану;
· завершення будівництва жилих будинків;
· утримання об’єктів соціально-побутового призначення;
· виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища;
· внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків;
· виконання встановлених мобілізаційних завдань;
· погашення боргів;
· подальшого використання земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Закон зобов’язує включати до договору:
· відомості про розподіл відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок господарської діяльності підприємства до проведення його приватизації, та
· вимоги й додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об’єктом.
Дозволено вносити інші зобов’язання покупця за згодою сторін.
Таким чином, законодавство передбачає можливість скасування приватизації не лише за порушення покупцем «базових» умов, тобто несплати покупної ціни, але й за порушення будь-яких умов приватизації, у тому числі інвестиційних і соціально-економічних. Так, за розірвання договору у зв’язку з невиконанням умов про інвестиції внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець має сплатити штраф у 10% загального обсягу інвестицій (частина п’ята статті 29 Закону про приватизацію).
Слід, проте, враховувати, що термін дії зазначених зобов’язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п’ять років. Слід також враховувати дію строків позовної давності, що в цьому разі становитимуть три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), причому перебіг строку починається не по збігу строку дії вказаних зобов’язань, але з дня, коли держава довідалася або могла довідатися про порушення інвестором своїх зобов’язань (частина перша статті 261).
Отже, юридично розірвання приватизаційних договорів через невиконання інвесторами їхніх умов, у тому числі щодо модернізації виробництва, зайнятості, соціальних гарантій тощо, цілком здійсненне. Проте чинне законодавство не дозволяє в більшості випадків «зачепити» договори, укладені досить давно. Об’єкти приватизовані понад 8 років тому видаються практично невразливими.
Слід відзначити лаконічність чинного законодавства в питанні скасування приватизації, через що останнє потребує додаткового законодавчого врегулювання, щоб гарантувати юридичну певність й економічну стабільність.
«ПРАВОВА ДЕРЖАВА»
Незалежний український центр правових ініціатив і експертиз
