Громадськість б’є на сполох і вимагає заборонити будівництво каскаду з 6-ти ГЕС на Верхньому Дністрі,
або Чому енергетична політика уряду веде до екологічної катастрофи
У другій половині минулого століття, коли в моді були грандіозні проекти повороту течії річок у протилежний бік, у чиїхось хворих головах народилася ідея будівництва на Дністрі каскаду гідроелектростанцій. На щастя, тоді їй не судилося бути втіленою у життя. Натомість нині в Україні з’явилися продовжувачі ідей Найкращого друга всіх народів, які мріють закрити річку в трубу, збудувати на ній водосховища – одне слово, знищити Дністер, а значить, і людей, що живуть на берегах цією річки і живляться її водою.
Усі проти, але керівництво Дністровської ГЕС пробує домовлятися…
Найперше, категорично проти запропонованого будівництва Міністерство екології та природних ресурсів України. Причина – відсутність оцінки впливу на довкілля. До того ж, в Україні рік від року зменшується кількість незарегульованих річок, тож ті, що є, треба максимально зберігати й захищати від руйнування й забудови. Та, попри це, не беручи до уваги рішення сесій Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад, які проголосували проти цього будівництва (Чернівецька облрада підготувала рішення про підтримку іванофранківських колег, але питання ще не розглядала), «Укргідроенерго» вже оголосило тендер на виконання проектних робіт: «Будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС. Техніко-економічне обґрунтування». Оскільки ціна питання надто висока, шукає соратників.
Принаймні сьогодні керівництво Дністровської ГЕС приймає гостей – голів сіл, чиї території будуть сплюндровані через будівництво аж шести (!) гідроелектростанцій. Журналістів на цю, з дозволу сказати, імпрезу, не запросили. Чому все робиться тишком-нишком, ми вже обговорювали з експертом «Версій» Францом Федоровичем (див. №1-2 «Версій»). Але «шила в мішку» сховати не вдалося і нова «Програма розвитку гідроенергетики» спровокувала всеукраїнську громадську кампанію протесту. Екологи та громадські активісти вимагають накласти мораторій на виконання Програми, зокрема на будівництво Дністровського каскаду ГЕС та Канівської ГАЕС, провести комплексну оцінку економічної доцільності та впливу на довкілля цих будівництв. Більше того, вони закликали міжнародні фінансові установи не фінансувати і не інвестувати у зазначені гроші в Програмі проекти до завершення дискусії в суспільстві. Правильно зорієнтувашись, активісти поставили собі за мету перетворити всеукраїнську громадянську кампанію протесту на широку громадську ініціативу, яка має контролювати долю «Програми розвитку гідроенергетики» і не допускати будівництва ГАЕС без виконання всіх екологічних вимог.
Хитрощі та підміна понять очільників гідроенергетики більш ніж насторожує
Буковинці не залишлися осторорнь і долучилися до акції: 7 громадських організацій – «Зелений світ Буковини», Буковинський центр реконструкції і розвитку, «Захист тварин», Бізнес-центр, «Буквиця», «Джем» і Клуб підприємців, а також Мельнице-Подільська об’єднана територіальна громада звернулися з листом до Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства енергетики та вугільної промисловості із вимогою заборонити будівництво каскаду 6-ти ГЕС на Верхньому Дністрі та внести відповідні зміни у «Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року» та Енергетичної стратегії України до 2035 року. І вимагали не голослівно, а обґрунтувавши свої вимоги експертними оцінками.
Найперше звернули увагу на те, що Стратегія наголошує не на спорудженні нових, а на збільшенні потужностей чинних об’єктів шляхом реконструкції. На Дністрі вже є дві електростанції – Дністровська ГЕС, збудована ще у 1980-х роках, та Дністровська ГАЕС (гідроакумулююча). Активісти наголошують, що Стратегія віддає перевагу проектам із уже наявним фінансуванням, а будівельники Дністровського каскаду розраховують на мільйонні кредити міжнародних фінансових організацій! Та автори листа сподіваються, що коли іноземні банки дізнаються про суспільний розголос навколо знищення довкілля і відмивання коштів, то навряд чи дадуть кредит, який зашкодить їхній міжнародній репутації.
А ще екологи заскочили «Укргідроенерго» на хитрощах та підміні понять: кажуть, що будують каскад ГЕС на Верхньому Дністрі, хоча насправді будуватимуть на Середньому Дністрі, тобто на рівнинній території. А робиться така підміна для того, щоби виникала аналогія з верхньою частиною Дністра у гірській місцевості, де існують проблеми з доступністю енергоресурсів у віддалених районах.
Замість квітучого каньйону, овочево-фруктового раю і туристів – затоплені території
Чим же загрожує будівництво? – Незворотним затопленням земель сільськогосподарського призначення, садиб мешканців, заповідних територій з унікальним кліматом, ландшафтом, заповідною флорою і фауною, де паводки бувають раз на 20, а то й 100 років, наголошується у зверненні. Зараз регіон активно користується туристичним, рекреаційним потенціалом річки: сплави Дністром, розвиток зеленого туризму, екологічне землеробство, відновлення популяцій цінних видів риб тощо. Природні парки приймають десятки тисяч людей. Нині, особливо після анексії Криму, на Дністрі просто шалена кількість туристів. Але ми знаємо, що чекає на нас за умови будівництва каскаду ГЕС. Запрошуємо вас у гості, щоби ви порівняли кількість туристів там, де Дністер тече вільно, і на тій його ділянці, де є Дністровське водосховище. А спорудження ще 6 гребель і затоплення територій знищить усі перелічені можливості, люди втратять свої будинки та городи – єдине джерело виживання мешканців регіону. Будуть знищені унікальні екосистеми, природна спадщина регіону».
Активісти цифрами доводять, що зиск від будівництва 6-ти ГЕС буде незначним. Натомість кліматична особливість регіону може дати значно більше електроенергії, якщо там поставити сонячні батареї.
Відсутність громадських обговорень Програми взагалі ставить під сумнів чесність намірів ініціаторів і лобістів цього будівництва, – стверджують активісти.
Далі мовою документа:
Каскад ГЕС з низькоефективною технологією, зневоднення і затоплення 5-ти сіл
«Ті 830 млн кВт/год на рік, що їх сподіваються продукувати на каскаді гідроелектростанцій (цифра, до речі, свідчить, що проектанти прогнозують, що станції працюватимуть лише на 24% потужності!), – крапля в морі тієї електроенергії, що її виробляє Україна. А плановані 0,39 ГВт – дрібка, порівняно з наявними, але не використовуваними електрогенеруючими потужностями. Зрештою, цей каскад ГЕС збільшить виробництво електроенергії лише на мізерні 0,5%. Тоді як лише за два останні роки приріст електроенергії у секторі альтернативної електроенергетики, який забезпечили вітрові та сонячні станції, склав понад мільярд кВт/год – на 20% більше від спроможності пропонованих до будівництва каскаду.
Після знайомства з матеріалами, опублікованими ПАТ «Укргідроенерго», експерти зазначають, що даний проект базується на низькофективній технології, тож виникає сумнів його економічна доцільність і здатність принести прибуток, достатній для повернення кредиту. Окрім того, проект має низку техногенних ризиків, найбільшими з яких є підвищена сейсмічність у районі будівництва й нестійкість ґрунтів. До того, є ще й конструктивні та гідрологічні ризики.
Щодо екологічних наслідків, то проект загрожує зневодненням пониззя Дністра, що призведе до катастрофічних наслідків для природи регіону, зокрема для плавневої системи Дністра, яка охороняється Рамсарською конвенцією, а також створить проблеми з питною водою у регіоні. Родючі землі підуть під воду. Красива річка з унікальними краєвидами перетвориться на каскад ставків із практично стоячою водою. Гідроелектростанція ж, яку планують спорудити на іванофранківському відтинку Дністра, має бути дериваційною, тобто 17 кілометрів річки закриють у «трубу». Втім, те, що має з’явитися нижче за течією – у Тернопільській та Чернівецькій областях, – лякає не менше. Біля села Вістря Монастириського району (площа водосховища 357 га), біля села Литячі Заліщицького району (площа водосховища 397 га), біля села Печорна того ж таки району (площа водосховища 261 га), біля села Брідок Заставнівського району Чернівецької області (площа водосховища 487 га), біля села Устя Борщівського району (площа водосховища 357 га) – а це означає, що всі перелічені населені пункти у процесі будівництва будуть затоплені – людей треба переселяти. Та й загалом великі водосховища – це деґрадація і втрати. Вода в них не може мати навіть поливного чи побутово-господарського значення, не кажучи про питну властивість».
Західняків позбавляють води…
«Якщо збудують ГЕС-6, під загрозою опиниться ділянка річки в районі села Митків Заставнівського району, звідки подається питна вода у Чернівці. А чимало райцентрів ще не мають очисних споруд. Забруднена вода іде в Дністер. Коли він швидкоплинний, відбувається аерація цих вод. А коли стоятиме? Без чистої води залишаться близько мільйона людей. Витрати на водозабір, доведення показників до «технічного» рівня суттєво вплинуть на вартість і якість водопостачання та водовідведення для мешканців. Обмілілі русла не зможуть забезпечити потрібну кількість води для вирощування овочів, що є головним заробітком і способом виживання мешканців придністровських сіл.
Зникнуть і національні природні парки
Від Галича до Хотина річка тече Дністровським каньйоном, який 2008-го внесено до списку семи природних чудес України і до десятка найцінніших пам’яток України. Ця долина насичена відповідною рослинністю і тваринним світом. Тут умови ближчі до субтропічного клімату: температура погожого дня на 6 градусів вища, ніж назовні, за межами долини. тіт налічується понад 1000 видів вищих судинних рослин і понад 200 так званих реліктових. І ландшафти тут теж унікальні. Якщо порушити систему, все це зникне.
У разі будівництва каскаду ГЕС будуть знищені всі прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку «Дністровський каньйон», частина природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та частина Галицького національного природного парку, низка об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій. Цей об’єкт цілком знищить екосистему Дністра, що формувалася мільйони років. Непоправної шкоди зазнає іхтіофауна, 70% якої занесено до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Дністер втратить своє значення і як меридіальний природний коридор загальнодержавного значення, один з головних комунікаційних елементів національної екологічної мережі та унікальне оселище багатьох видів риб, занесених до Червоної книги України.
Першими зникнуть ендеміки – рідкісні види риб, які водяться тільки в Дністрі. Це вирезуб і стерлядь. Зараз вони живуть і харчуються в районі Дністровського водосховища. Але ікру відкладають у верхів’ях річки. Каскад нових ГЕС перекриє доступ до місць нересту. Отже, популяція цінних риб буде практично знищена. Така ж доля спіткає марен, головнів, підустів, чопів, пічкурів довгоперих…
Негативного впливу зазнає також Хотинський національний природний парк. Зокрема унікальний орнітологічний заказник у Гринячці, де на вікових дубах мешкають сірі чаплі».
Якщо ми люди, ця історія матиме щасливий кінець
Із висновками, якими громадські активісти завершують своє звернення, важко не погодитися: «Очевидно, що зазначені втрати, які на нас чекають, свідчать тільки про виключне бажання виконавців завдяки будівництву каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі освоїти кошти міжнародних організацій, не замислюючись над тим, хто і як має їх повертати». Небайдужі буковинці наголошують на розділі 2.5. Стратегії, де говориться: «Для подальшого розвитку гідроенергетики потенціал є обмеженим, тож мусить розглядатись з огляду на екологічний вплив та навколишнє середовище (в т.ч. виходячи із міркувань мінімізації обмілінь річок, забезпечення аграрного сектору необхідними іригаційними потужностями тощо).
Як бачимо, будівництво каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі не тільки не вирішує проблем, які покладаються на гідроенергетичний комплекс, а й суперечить цілям Енергетичної стратегії України до 2035 року, викладеним у Дорожній карті: «Ціль 5: екологічно прийнятний рівень впливу енергетики на довкілля. Підціль 5.1. Зниження негативного впливу паливно-енергетичного комплексу на довкілля»
Тож хіба не мають рацію екологи-активісти, які хочуть зберегти від знищення унікальну екосистему, а значні території – від затоплення водночас ? Адже всі ми, тобто ті, хто користується дністровською водою, а це майже мільйон людей, – проти погіршення якості питної води. Найобразливіше, що й зиску особливого з будівництва каскаду ГЕС не буде – хіба що купка людей збагатиться! Саме такі думки виникли після знайомства з документом, до якого мали би дослухатися наші міністри. Коли ж проігнорують, то буковинська громада повинна настояти на своєму, щоби захистити себе, свою землю і своє майбутнє.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
