Трохи корисної інформації. Стерлядь (Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758) належить до категорії цінних видів риб роду осетрових, характеризується високими харчовими і смаковими якостями. Недарма її називали царською рибою. Однак запаси її у водоймах України на сьогодні істотно підірвані. Зниження чисельності виду спричинене масштабним гідробудівництвом, яке супроводжувалося зарегулюванням стоку річок і зміною гідробіологічного режиму, а також надмірним виловом. Вид як зникаючий охороняється Червоною книгою України, Бернською конвенцією, а також Червоним списком Міжнародної Спілки Охорони Природи.
А тепер по суті. Стерлядь споконвічно притаманна для Дністра. У минулому чисельність стерляді була досить високою, що забезпечувало можливість промислового освоєння її запасів. Так, за даними польського дослідника Новіцького, наприкінці ХІХ століття стерлядь мала велике значення у промислі риби в Дністрі в межах Галичини. Більшість особин мала довжину до 78 см і масу до 1,5 кг, хоча реєструвалися окремі особини майже у 90 см і масою 3-6 кг. У першій половині ХХ століття на ділянці Дністра від гирла Збруча до гирла Калюса найбільш інтенсивний вилов стерляді припадав на період весняного та літнього водопілля. Середньомісячний улов її цієї пори становив майже 50 центнерів. Маса товарних риб сягала 8 кг, а окремих екземплярів – 16 кг. Від 1946 до 1950 року промислові вилови стерляді від Хотина до Дубоссар коливалися від кількасот кілограмів до 3,5 т на рік. Та це минулося.
Нині вище Хотина у Дністрі зустрічаються лише поодинокі особини цього аборигенного виду. І якщо він з нашої вини зникне зовсім, настане екологічна катастрофа для водної фауни Дністра, адже все у природі взаємопов’язане тисячами видимих і невидимих зв’язків. Згадаймо відомий «принцип метелика». У природі навіть за сприятливих екологічних умов з 10-20 тисяч відкладених запліднених ікринок до дорослого віку доживає хіба що одна рибина (0,005%), бо на тернистому життєвому шляху риби трапляється маса загроз: хижаки, осушення нерестилищ, вилов людьми і водними птахами, паразити, епідемії. Додамо ще нинішнє значне погіршення екології.
Саме людина має взяти на себе обов’язок виправити власні помилки й повернути зникаючий вид цінної риби у її природне середовище. З огляду на унікальність верхньодністровської популяції стерляді, доцільно розробити й вжити заходи з її штучного відтворення. Досі тут ніколи не здійснювалася інтродукція осетрових із використанням чужорідного іхтіологічного матеріалу, вирощеного на рибзаводах – це дозволило зберегти велику екологічну цінність і генетичну чистоту аборигенної популяції.
Національний природний парк «Хотинський» як державна природоохоронна, науково-дослідна та екопросвітницька організація загальнодержавного значення, усвідомлюючи кризисну ситуацію, від імені тієї ж держави, за ініціативою відомого природоохоронця – директора парку Андрія Доманчука, депутата Хотинської районної ради і голови депутатської комісії з екології, розпочала далеко орієнтовану в часі програму відтворення аборигенних видів риб на Дністрі.
Відтворення кожного виду має свою специфіку. Тому піонерним видом обрали стерлядь.
До цієї важливої програми долучилися департамент екології та туризму Чернівецької облдержадміністрації, який очолює відомий іхтіолог і співініціатор проекту Ярослав Когутяк, обласна організація Українського товариства охорони природи, Інститут біології, хімії та біотехнологій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема доцент кафедри біотехнологій Олексій Худий, а також обласна екологічна організація «Буковинське товариство природодослідників», яка виграла грант під реалізацію проекту «Створення першого репродуктивного центру для відтворення аборигенних видів риб на Дністрі». Грант надав відомий в Україні Благодійний фонд «НІКО-Крона». Слід нагадати, що за кошти цього ж фонду кілька років тому в селі Зарожани була прокладена каналізаційна траса, чим врятований від занапащення сільський став.
Чи є у держави кошти на такі заходи, навіть зважаючи на декларування нею природоохоронних функцій? Нема. Тому у проекті закладені інноваційні підходи: залучення до загальної справи небайдужих до охорони довкілля приватних підприємців- меценатів. Таким для Буковини є відомий рибовод Левон Тертерян з Банилова на Вижниччині, який і раніше власним коштом, за особистою ініціативою, зарибнював фореллю та осетрами Черемош і Прут. Тож разом із ним Національний природний парк «Хотинський» планує перенести акцент на багатостраждальний Дністер, створивши тут спільний Центр з відтворення аборигенних видів риб.
Цього року розпочаті роботи з формування його матеріально-технічної бази на одній з ділянок Дністровського водосховища, вже підростають перші мальки стерляді. А першого жовтня у присутності поважних членів комісії експериментальна партія підростків стерляді уперше випущена у водосховище на постійне проживання і, сподіваємось, доживання до дорослого фертильного віку, коли зможе дати потомство. Чому це так важливо? Бо за тією ж упертою статистикою в такому разі ймовірність відтворення зростає від 0,005% до 2-4%, тобто у 2-4 тисячі разів! Є сенс працювати й творити добро!
Проблема відродження аборигенних видів риб за своєю суттю є системною. Її головний мотив – на засадах так часто декларованого, але цілком ігнорованого принципу збалансованого розвитку домогтися того, щоб і люди були ситі, і рибка у Дністрі водилася – мала та велика! Для цього треба: перевести всю «рибовидобувну галузь» на інтенсивні промислові засади, тобто вирощування у понтонних садках, створивши таким чином додаткові робочі місця, рішуче викорінити браконьєрство як ганебний рецидив тупого споживацького ставлення до використання природних ресурсів, зберегти у достатній кількості запаси рибного різноманіття для цивілізованого аматорського лову.
З цього приводу нагадємо діючим чи потенційним браконьєрам: штрафи за вилов стерляді доволі кусючі – кілька тисяч гривень за штуку, а спроби відловлювати і переміщувати плідників до орендованих ставків фермерів-рибоводів будуть нульовими, бо відсутність професійної підготовки до роботи з осетровими рибами призведе до загибелі вилучених плідників або до втрати ними фертильності, тобто здатності до розмноження. Тож оберігаймо стерлядь у Дністрі спільними зусиллями!
Віталій КОРЖИК, президент Буковинського товариства природодослідників, кандидат географічних наук, менеджер проекту. Фото надані автором.
