На референдумі Велика Британія висловилася за вихід з Євросоюзу: це підтримали 23 червня майже 52% британців. І хоча наразі навколо цього тривають суперечки і вимоги влаштувати референдум проти цього рішення (нині петицію за повторний референдум про Brexit підписали вже 2 млн осіб), політики виступили за резолюцію з закликом негайно розпочати процедуру Brexit і повідомити про свої плани щодо виходу керівництво ЄС.
За це проголосували 395 євродепутатів, 200 були проти, 71 утримався, про що й повідомляється на сайті Європарламенту. На кого в цій ситуації рівнятися Україні? І чи насправді ЄС – це зло?
Насправді так виглядає, що за вихід з ЄС виступають насамперед політики. Економісти ж переконані, що «для початку краще спробувати полагодити річ, яка не працює, перш ніж повністю її розламати». Саме такої позиції дотримується і президент США.
Шалені гроші: скільки втратили найбагатші люди в світі через Brexit
Через запланований вихід Великобританії з ЄС у зв’язку з результатами референдуму 400 найбагатших людей світу втратили $127,4 млрд.
Як повідомляє Bloomberg, глобальні ринки акцій похитнулися на тлі результатів голосування британців. Мільярдери втратили через Brexit 3,2% свого сукупного статку в $3,9 трлн.
Більше за всіх втратив європейський бізнесмен Амансіо Ортега – понад $6 млрд.
Понад $1 млрд кожний через Brexit втратили Білл Гейтс, Джефф Безос і найбагатша людина Великобританії Джеральд Кавендіш Гросвенор.
Угода з ЄС – це не теорія, це вже практика, яка реально має місце в Україні
На цьому наполягав редактор сайту проекту EaP East Media Freedom Watch Анатолій Марциновський під час журналістського євроінтеграційного вишколу в рамках проекту «Асоціація з ЄС: що вона дає Україні?», який проходив наприкінці квітня в Чернівцях з ініціативи ГО «Інтерньюз-Україна» у співпраці з Товариством Лева та за підтримки Фонду міжнародної солідарності (Польща).
«Угода про ЄС – це не дипломатія (хоча в ній є й певні елементи дипломатії), це внутрішні реформи», – каже Анатолій Марциновський. Підписавши Угоду, Україна взяла на себе певні зобов’язання – протягом 10 років імплементувати певні законодавчі акти. Пік виконання цих зобов’язань припадає на 3-й і 10-й рік з часу підписання Угоди. Угода переважно стосується економіки: у 80% її положень йдеться про торгівлю та торговельні питання, ще в 5% – про економічне та секторальне співробітництво. Експерт наголошує на необхідності спростування кількох стереотипів: 1) ця Угода не стосується питання членства в ЄС; 2) Україна від підписання Угоди не втрачає свій суверенітет. Угода і для нас, і для інших країн – це інструмент досягнення європейських стандартів.
Журналіст-міжнародник, співзасновнк і співредактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко на цьому ж вишколі “Точне відображення Угоди про асоціацію Україна – ЄС в українських медіа” наголосив: Євроінтеграція – це реформи, а європейські стандарти – це насамперед стандарти безпечності! Стандарти – це те, що регулюється державою.
«Для держави має бути головне, щоби люди не отруїлися і не порізалися, – каже п. Сидоренко і наводить конкретний приклад: – Першою продукцією, яка активно пішла з України на європейський ринок, була наша курятина. Це монополізований ринок, є кілька великих виробників, які зібралися і вирішили всю свою продукцію сертифікувати відповідно до європейських стандартів. Це зайняло в них близько 4 років. І це тільки кури, бо з курячими яйцями процедуру треба починати з самого спочатку. Тож якщо ми будемо сертифікувати продукт за продуктом, то ніколи цього не закінчимо. Якщо хочемо всім торгувати з ЄС – треба змінити внутрішню систему сертифікування. Тобто щоби не ЄС приїжджав і сертифікував кожне яйце, а щоб ЄС довіряв нашій СЕС. А санстанція – вона тепер не в Києві, а на місцях».
Так само, як реформи СЕС, вимагається й реформа багатьох інших структур і галузей економіки: принципову зміну роботи такого органу, як рахункова палата, екологічні зміни – нові стандарти якості води, повітря, йдеться також як про корми для великої рогатої худоби, так і про реформу Генпрокуратури тощо…
«Економіка – це ширше поняття, ніж торгівля, – наголошує Сергій Сидоренко. – Наприклад, антимонопольний комітет. В ЄС є комісар з питань конкуренції. І його повноваження – створення конкурентного середовища, а не боротьби з монополією. Цей комісар зазвичай є ще й віце-президентом Єврокомісії. Це говорить про те, яку величезну вагу там приділяють конкуренції».
Вихід Британії з ЄС: як це вплине на Україну
Ще у квітні експерти зазначали, що «для нас небажаний вихід Британії з ЄС, бо втратимо потужний голос на нашу користь» (казав Сергій Сидоренко). Але тоді серйозно про це ніхто не говорив – увага експертів була прикута до референдуму в Нідерландах. І навіть не підтримка Нідерландами затвердження Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, вважає п. Сидоренко, «попри суспільну впевненість «всьо пропало», дає підстави вважати: на щастя, пропало не все. Нема підстав говорити, що Угода поставлена під серйозну загрозу». Адже це не угода між Україною і Нідерландами чи Україною і 28-ма членами ЄС. Певними юридичними і політичними наслідками може стати те, що Нідерланди вирішать виключити себе з числа підписантів Угоди. Це не означатиме нічого для зони вільної торгівлі, але означатиме зміну певних пунктів угоди. Зона ж вільної торгівлі продовжуватиме діяти.
А вихід Великої Британії з ЄС означає, що ми втратили одного з потужних «адвокатів України», до яких Сергій Сидоренко відносив Литву, Велику Британію, Латвію, Естонію, Польщу і Румунію. Іншої думки дотримуються поляки.
Брексіт спростить євроінтеграцію України, – голова польського Сейму
На думку Марека Кухчинського, для України відкриваються нові можливості. Результат референдуму про вихід Великої Британії з ЄС може полегшити шлях України до євроінтеграції, – повідомив на брифінгу за підсумками форуму місцевого розвитку у м.Трускавець маршалек Сейму Польщі Марек Кухчинський.
«Якщо ми говоримо про майбутнє, перш за все європейське майбутнє, про те, що відбуватиметься у зв’язку з рішенням, прийнятим Великою Британією. Я вважаю, що це можливість і необхідність внести зміни у функціонування європейських інституцій, таких як Європейський парламент і Європейська комісія. І, у зв’язку із цим відкривається можливість зміни певних положень, які спростили б Україні шлях до спільної, об’єднаної Європи, європейської інтеграції», – сказав Кухчинський. Він зазначив, що вони зі спікером українського парламенту Андрієм Парубієм домовилися працювати у цьому напрямку.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
