На банки нарікають часто. Іноді, може, й безпідставно. Та, очевидно, не завжди – бо немає нічого серед створеного людьми – досконалого. Людський фактор, знаєте… Та у протистоянні «слово банка проти слова клієнта» клієнт зазвичай залишається тільки зі своїм словом. А банк – із клієнтськими грошима.
До редакції звернулася наша читачка пані Ніна. Усе життя по копійчині ця жінка складала гроші на старість. Віднесла їх, зрештою, на депозит в один з найбільших українських банків і жила на проценти. Коли ж виникла потреба зробити вдома такий-сякий ремонт, вирішила розділити свій депозит на два. Один залишити недоторканим, а з другого, меншого, знімати за потреби гроші.
Менеджер банку, для якої, за словами пані Ніни, то був перший робочий день, довго не могла впоратися з арифметичною операцією (поділити вклад на два – і щоби сума зійшлася), зрештою начебто оформила документи і відправила клієнтку до каси. У касі начебто провели операцію розділення вкладів з документами і дали клієнтці папери на підпис. Не вчитуючись, жінка підписалася. І лише через місяць, коли з’ясувала, що нараховані відсотки на депозит – значно менші, ніж мали би бути, пані Ніна прочитала, що ж підписала.
Виявилося, що два нові вклади після розділення стали… на 15 тисяч гривень менші, ніж були тоді, коли це був один депозит! Де ж поділася різниця?
Пані Ніна стверджує, що коштів не отримувала. Адже вся операція здійснювалася тільки безготівково. Під час зустрічі з керівником відділення довести свою правоту вона не змогла. Від хвилювання жінка спочатку й не пригадала, в якій саме касі обслуговувалася, а касирка, яку викликали для з’ясування ситуації, наполягала, що клієнтка таки отримала гроші. Лише згодом пані Ніна пригадала, що начебто її обслуговувала інша касирка з іншої каси. Та це твердження керівник відділення до уваги вже не взяв.
Редакція отримала офіційний коментар від прес-служби відповідного банку: «На даний момент офіційних звернень на адресу …Банку від клієнта … Ніна … подано не було. Однак, після візиту клієнта у відділення «Головне» в місті Чернівці з претензіями керівнику відділення, було розпочато внутрішнє службове розслідування. Попередньо виявлено, що клієнт отримав на руки різницю між прихідною та розхідною операціями. Підтвердженням даного факту служать документи, підписані клієнтом та аудіо-запис всього процесу обслуговування менеджером у відділенні.
За результатами службового розслідування та в разі офіційного звернення клієнта, йому буде надана офіційна відповідь. У разі виникнення юридичних питань – …Банк готовий надати всі необхідні документи, матеріали та результати розслідування органам правопорядку та прокуратури».
Візит нашого кореспондента до вказаного відділення банку був не надто результативним. Керівник відділення пояснив, що спілкуватися про цю справу будь з ким, крім клієнта, не має права – банківська таємниця, мовляв. Навіть якщо клієнт не заперечує. Про те, чому клієнтці не довели до відома, що її візити не вважаються «офіційним зверненням», розповів, що першим етапом з’ясування ситуації є внутрішнє розслідування, і для цього не важливо, чи є офіційне звернення, чи ні. Якщо в результаті цього розслідування не буде досягнуте порозуміння – тоді спілкування перейде в офіційну площину. До того ж, вести відеозапис проведення операцій не є обов’язком банку, а аудіозапис, який таки ведеться, вони нададуть тільки клієнтові і тільки тому, що йдуть йому назустріч. Журналістку запевнили також, що можливість махінації з боку працівників банку майже виключена: вони періодично проходять через «детектор брехні», а відповідальність за порушення така, що «вовчий квиток» порушник отримує на все подальше професійне життя.
Наразі маємо слово клієнта проти слова банку. Клієнтка каже, що офіційного звернення у відділенні у неї так і не прийняли – сказали слати поштою на центральний офіс у Дніпрі. А на продемонстрованому аудіозаписі вона не визнала свого голосу. Тож тепер вона скористалася своїм правом звернутися до правоохоронних органів. Разом з нашими читачами чекаємо на розслідування.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
P.S. Редакція вважає за потрібне нагадати, що на початку 2000-их років «Версії» неодноразово писали про цей банк і, зокрема, про доведену пізніше махінацію з боку його працівників щодо кредиту на купівлю комп’ютера у розстрочку, який узяв тодішній працівник газети. Хлопець розрахувався, а через кілька місяців після того його звинуватили у зворотному – у боргові. Тільки віртуозне знання банківської системи працівниці «Версій», яка за першим фахом спеціалізувалася саме по банках, врятувало нашого потерпілого…
