Волонтерська допомога з міста Ессен, Німеччина. Хто доставить її в Чернівці?

Звернення Галини Леонтій до буковинців:

«Вже через місяць потрібен буде транспорт, щоб забрати волонтерську допомогу: для шпиталю, для дітей-сиріт, для вдів, для українських військових.
Допомога з міста Ессен в Німеччині для Чернівців.
Зміст:
1) Для шпиталю учасників бойових дій (Фастівська 22) 1 УЗІ-апарат (розміри 110-90-50), матраци, ліжка (кількість поки не точна, мінімум три (буде більше)), велика кількість памперсів, постільної білизни, одіял, подушок, 10 колясок та візочків і інше.
2) приблизно 40 коробок з одягом для дітей, вдів та бійців.
Та багато іншого, що на той час ще додасться.
3) речі для армії (одяг, одіяла тощо),
4) медичні засоби першої допомоги для фронту; теплий одяг для бійців.
Прохання знайти транспорт! На солярку гроші ми вже зберемо.»

Галина Леонтій родом з Чернівців. Зараз працює в інституті культурології в місті Ессен, Німеччина. Пані Галина проводить і керує власним дослідницьким проектом на тему міграції і інтеграції турків і “російських німців” в Німеччині, дозвіл на який вона отримала в фонді німецької академії наук.

– Пані Галино, розкажіть про Ваш науковий проект, його важливість і перспективи.
– Це дуже відповідальна робота, яка до тих пір, як почалася в Україні війна, займала весь час. І на вихідних, навіть і поза проектом. Є необхідність проводити семінари, читати доповіді і їздити на конференції. Робота дуже відповідальна, вона дає великий шанс в подальшій науковій діяльності. Перевага для координації власного розробленого наукового проекту у Німеччині надається в основному професорам. Кандидати наук, а тим більше іноземці, яким так поталанило, становлять напевне 10% . Та все для мене змінилося під час Майдану у Києві, а особливо зараз: хвилювання за долю України та її мужніх борців. Неможливо залишатися осторонь. Після численної участі в демонстраціях на підтримку України в Німеччині та Швейцарії, ця активність переросла в конкретну допомогу.

volonter2 — Галина Леонтій і майданівець Юрій Кравчук, поранений на Інститутській, зараз депутат

Відомо, що у Німеччині є досить велика волонтерська спільнота. Це в основному вихідці з України, а також корінні німці. Найбільш потужна – у Гамбурзі та інших містах Північної Німеччини. Також в Мюнхені, Кельні, а особливо у Франкфурті на Майні. Але від місця проживання пані Галини дуже віддалено.

До того, як пані Галина отримала склад, вся допомога зберігалася вдома…

Волонтерство – не просто потреба людини долучитися до благодійної справи, а й дуже! (в розмові додала пані Галина – ДУЖЕ) відповідальна робота. Якщо в Гамбурзі є багато вихідців з України, то в Ессені, місті на заході Німеччини, Галині Леонтій приходиться бути і сортувальником, вантажником, менеджером, бухгалтером… Адже для волонтера не достатньо бути просто доброю людиною. Треба бути і сміливою людиною, відчайдушною, наполегливою і свято вірити у необхідність своєї роботи.

Стіл Галини Леонтій вдома. У цей день вона пішла просити приміщення для складу... — Стіл Галини Леонтій вдома. У цей день вона пішла просити приміщення для складу…

– Як Ви почали свою волонтерську роботу?
– У травні 2014-го декількa активістів, які познайомились на демонстраціях і піклувалися про поранених майданівців у військовому госпіталі міста Кобленц, зареєстрували організацію “Євромайдан НРВ”, ініціатива “Німеччина для України”. Але, по-перше, реєстрація пройшла перший етап лише в жовтні, а другий етап (реєстрація благодійності) ще не пройшла. Німецькі чиновники дуже принципово перевіряють всі заяви на реєстрації, щоб не допустити зловживання.
І по-друге, всі активісти (їх число зросло до десятка) проживають в різних містах землі Північний Рейн-Вестфалія.

Ось тому так склалося, що пані Галині роботодавець надав тимчасово приміщення для збору гуманітарної допомоги, але й відповідальність та вся робота на її плечах. Активісти в інших містах (наприклад Кельн) розділяють таку саму долю: кожна людина працює окремо, відповідає за якусь конкретну ланку благодійної роботи. Пані Галина організовує допомогу в Україну з власної ініціативи. І маленькі акції стосовно збору аптечок переросли в такі основні напрямки: допомога армії, дітям, вдовам, медицина на фронт, госпіталі в місті.

“Я почала займатися виключно Чернівцями, тому що там мої батьки і я всерівно туди час від часу їду. У Чернівцях налагодила контакти з волонтерими, госпіталями, сім’ями вдів. Таким чином можна спілкуватися з людьми на пряму і мати конкретну інформацію”, – пояснює пані Галина.

Галина Леонтій організувала серед українців Німеччини в Ессені і околицях збір допомоги для українського війська та потерпілим внаслідок війни: бійцям, які йдуть на фронт, для матерів та дружин військовослужбовців-буковинців, які загинули у зоні проведення АТО, для шпиталю та для потребуючих допомоги сімей бійців та багатодітних сімей. Допомога у вигляді перев’язульного матеріалу, памперсів для дорослих, милиці, ліки, знеболювальні, систем переливання крові, одяг, спеціальні простирадла для гасіння вогню тощо. Це все це активісти Ессена, Кельна, Дюссельдорфа, Менхенгладбаха передавали на фронт через київських та чернівецьких волонтерів ще починаючи з липня минулого року. В листопаді пані Галина привезла (дякуючи водіям пана Миколи Яцка) офіційну медичну допомогу для військового госпіталя. Цю допомогу надала медична гуманітарна організація “Медеор” , контакти з якою надав німець-пенсіонер Курт фом Дорп (про це місцеві ЗМІ повідомляли).

В кінці грудня 2014-го пані Галина приїхала на свята і привезла крім речей для солдатів, також подарунки для дітей вдів та невеличку фінансову допомогу, яку громада “Євромайдану”, яку збирала практично по цілому світі.

Маленька Наташа отримала новорічні подарунки з Німеччини

Danke meiner Institutskollegin Jenny, die Kleider von ihrem Sohn gespendet hat!

Тепер в приміщеннях складу в Ессені Галина збирає в основному медичну допомогу та допомогу для армії, в чому їй дуже допомагають також вихідці з України. Наприклад, пані Уляна Куглер отримала від знайомого лікаря апарат УЗі, в знайомих аптеках – медикаменти, а також велику кількість памперсів для лежачих поранених. Друга кімната парктично закладена вже посортованими речами для малих діток, які так потрібні сім’ям наших мужніх воїнів. Багато що на армію і медикаменти пані Галина купує за власні гроші, але багато людей долучається, привозять або пересилають закуплені речі.

– Вся допомога – це добровільна допомога від людей. І це все потребує звіту, особливої довіри і прозорості.
– Кожна зібрана сумка з допомогою – вартістю в багато сотень єврo. A якщо то закуплена медицина – то і до тисячі євро. A це означає, що про все ведеться звіт, робляться фотографії про збір, упаковку, пересилку, доставку. Це теж дуже і дуже клопітка, але необхідна, праця.

Mедикаменти, медичні засоби, необхідні речі для солдат, пані Галина і люди, які її підтримають (через Фейсбук з різних міст Німеччини), замовляють по інтернету і відсилають на пошту.

– Як відбувається доставка допомоги в межах Німеччини?
– Практично щодня треба бігати на пошту, забирати посилки, часто брати таксі (якщо коробки важкі). Ось недавно прийшла велика коробка з комплектами теплої білизни для армії вагою в 30 кілограм. Тепер одна німкеня з півночі відправила 3 великі коробки з речами для немовлят, що дуже потрібно. Адже багато бійців мають маленьких діток, не кажучи вже про вдів, які залишаються з малими дітками на межі бідності. Необхідно це все везти на склад, складати, пакувати, описувати і оформляти передачу.

Пані Галина дуже вдячна панові Яцко, водії якого хоча б 2-3 сумки чи коробки беруть і везуть в Чернівці, але маленькі пасажирські бусики просто не в змозі перевезти таку кількість гуманітарної допомоги, а тим більше на мають місця для медичних ліжок, апаратів чи інвалідних візочків.
– Повертаюся тепер до Вашого, пані Галино, звернення до чернівчан. Як це все, що зібрали, передати в Чернівці?
– Нелегко зібрати допомогу і ще й дуже важко передати в Україну. Адже немає перевізника, хто б систематично міг здійснити таку поїздку із дорогоцінним вантажем.

А тепер (взнала з розмови з пани Галиною 31 січня 2015-го) поступила нова умова: беруть перевізники у транспорт груз виключно на армію.
“Так це як виходить: бійця убили і його сім’я з дітками більше нікого не цікавить?” – з болем, розпачем і з сльозьми питає пані Галина. Нерви у волонтерів також вже закінчуються.

Тому дуже просимо і представників влади більш тісно співпрацювати з волонтерами і самим пропонувати допомогу хоча б в наданні транспорту для перевезення. Адже це все: ліки, одяг, харчі – безкоштовні і так необхідні бійцям на фронті. А для активістів-волонтерів в Ессені було б набагато зручніше відправляти гуманітарну допомогу(у великому обсязі) один або 2 рази в місяць, а не кожного тижня маленькими партіями. Адже всі активісти мають професію і роботу. І знаємо, що працюють вони без вихідних, присвячуючи весь свій вільний час – допомозі.