Виставку живопису і графіки під такою назвою в Чернівецькому Художньому музеї відкрив автор, Сергій Бедусенко. Це частина своєрідного «монодесанту» до Чернівців: виставка, концерт, зустрічі з журналістами і літераторами…
Як вірніше назвати його – художником, поетом, прозаїком, музикантом, композитором, співаком? – навіть важко вибрати. Справді талановита особистість завжди багатогранна, і невловима, і не піддається визначенню. Сергій сам відчуває свою, так би мовити, багатопризначеність, шукає розуміння Всесвіту і вищих сил, вловлює з космосу енергетику слова, музики, кольору, форми. І не соромиться відверто говорити про це з присутніми на прес-конференції журналістами і музейними працівниками. І через це інколи нагадує древнього мудрагеля, а інколи – світлу дитину, якій потрапили до рук космічні сфери, і вона грається з ними, не здогадуючись, що може їх розбити…
По мірі того, як триває бесіда, починаєш розуміти, що насправді Сергій не розкидається, що він – цілісна особистість, якій просто затісно в рамках одного життя, одного мистецтва. Сьомим виміром називає спроби талановитої особистості духовно впливати на простір. Таке заняття потребує особливої чутливості і обережності, адже космос – річ надзвичайно тендітна.
У доробку Бедусенка – картини і графічні роботи, вірші, оповідання і романи в жанрі лірико-філософського фентезі, диски пісень, рок-опери і мюзикли. До виконання його творів охоче долучаються відомі музиканти і актори: Богдан Ступка і Микита Джигурда, Таїсія Повалій, Лілія Сандулеса, Іво Бобул.
Сергій – дуже і дуже незвичний поет. Він сам називає свої вірші віршографією, намагаючись словом знайти єдність між образотворчим мистецтвом і музикою. До речі, вдало передає ці намагання при читанні – голосом, очима, жестами.
Первісне людство, до речі, не ділило своє мистецтво на окремі ремесла, воно так і називається – синкретичним, тобто єдиним, об’єднаним. З розвитком людства мистецтва відокремлювались – і дуже мало в історії осіб, яким вдавалося володіти багатьма з них… Може, з такими авторами, як Сергій Бедусенко, людство ХХІ століття повернеться – чи підніметься? – до власних витоків…
У Сергія, напевно, є й деякий дар передбачення: він обрав героєм своєї рок-опери Ярослава Мудрого, намагаючись прокласти зоряний міст між століттями нашої історії.
Чи ж думав він, що через деякий час його героя оберуть Великим українцем №1?
Це так незвично, і так цікаво, що важко скинути з себе чари і вдатися до серйозної інформації. І сказати, що Сергій Бедусенко дуже вдячний Чернівцям за те, як його прийняли, і окремо працівникам обласного Художнього музею, і чернівецькому відділенню Художнього фонду України. Утім, він же чернівчанин.
Лідія КОСТИНСЬКА, «Версії»