Україну роблять чистою в усіх розуміннях. Очищується влада, очищується суспільство, очищується й довкілля. Молодіжний форум «Зробимо Україну чистою» зібрав минулого тижня активістів у Чернівцях. Вони мають за мету виховати відповідальне ставлення громадян до довкілля через участь у прибиранні своїх міст та селищ.
Тож 12 квітня на вулиці рідних населених пунктів вийдуть мешканці – і не просто для прибирання, а з цілою фестивальною програмою за участі танцювальних, музичних, театральних і навіть циркових гуртків.
Кількість учасників Акції прибирання зростає рік від року. Перше Всеукраїнське прибирання відбулося 2011 року й об’єднало 22 000 людей з 56 міст України. Вже за рік прибрати вулиці та парки свого міста вийшли 51 000 учасників зі 110 населених пунктів, серед яких – понад 60 національних і локальних компаній та організацій. Оскільки стало вже традиційним подвоєння показників, то Україну торік робили чистою понад 140 000 учасників у більш ніж 374 населених пунктах всіх областей України.
– Акція проводиться для того, щоб екологія була кращою, а свідомість чистішою, – повідомила обласний координатор Лілія Ткаченко. Організатори впевнені, що бути екологічно свідомим сьогодні не лише модно та корисно, а ще й вигідно! Адже це інвестиція у своє майбутнє та майбутнє свого бізнесу.
«Як людина може робити щось для своєї країни, будучи бездіяльною на особистісному рівні?»
До екологічної культури буковинців долучав політолог, який майструє годівнички, Андрій ШЕРШУН.
23-річний студент факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ, який народився і виріс «за порогами всіх порогів» – у Запоріжжі, минулої суботи давав чернівчанам віком від 8 років до пенсіонерів майстер-клас із виготовлення годівничок для птахів. Подія тривала у творчій підвальні «Вузлик».
Змалечку закоханий у природу, завдяки близькості до Національного заповідника «Хортиця», хлопець мріяв про біофак, тож, попри обрання іншої спеціальності, потяг до природничих наук зберіг і реалізовує в громадській активності.
Ідея майстер-класу була реалізована чернівецькою командою в рамках акції «Зробимо Україну Чистою» і поєднала кілька дружніх ініціатив, залучила однодумців. І майже одразу після цієї пропозиції організаторам запропонували відвідати дитячий екоцентр і навіть провести навчання з техніки виготовлення годівниць в одній з румунських шкіл.
Поки що для цього використовують будь-які підручні матеріали: пластикові пляшки, тетрапакети. Та активісти сподіваються, що згодом матимуть змогу робити годівнички з дерева.
Зацікавлення екологічними тенденціями, еконовинками впливає і на формування повсякденного життя екоактивістів, мотивує їх до дій. Андрій, наприклад, навіть музику слухає – етніку, world-music і все що «просякнуте» українським – не тільки колоритом, а якоюсь своєю аурою. Зокрема гурт «Перкалаба» відомий публічним спротивом будівництву нищівної для екологічного балансу мережі міні-гідроелектростанцій на річках.
– Я, перш за все, намагаюся ретельно слідкувати за собою щодо найелементарніших вчинків стосовно довкілля – пояснює Андрій. – Стараюся навіть дрібні папірці, сміття викидати до урни. Адже це питання навіть не стільки чистоти, скільки самоповаги. Прикро, коли люди над цим не замислюються. Бруд на вулицях – не те щоби від байдужості, більше від того, що ми самі себе не поважаємо. Це насправді глибинне питання. Бо як людина може намагатися зробити щось для своєї країни і водночас проявляти на особистісному рівні бездіяльність?
«Три R» для порятунку довкілля
Йдеться про reduce – споживання, reuse – повторне використання і recycle – переробку. – В силу прогресу, як люди ХХІ століття, ми вже навчилися з користю для себе використовувати ті ж самі паперові пакети, значно більше слідкувати за тим, що споживаємо, маємо багато екологічних акцій і їх волонтерів, – зазначає Андрій Шершун. – І якщо колись здавалося, що суботники – це радянський пережиток, то нині цей стереотип зникає. Люди стають обізнанішими, поінформованішими, а значить – озброєними. Починають сортувати й утилізувати зібране сміття, розвиваючи тим самим цілу культурну традицію. І покоління, аби це стало справді традицією, думаю, достатньо. Що активніше цим займатися і пропагувати, то швидше «зелений активізм» просякне усіх. І це не лише сила слова, яка має більшу вагу за силу зброї, це – сила дії. Якщо люди будуть бодай збоку спостерігати, то цілком можливо, що вони можуть зупинитися й подумати: «Чи правильно те, що я роблю і чим займаюся?». Так, ми звикли бачити ввечері людей, що жбурляють пляшки з-під будь-чого, в сутінках, мовляв, не видно. Автоматично сприймаємо вже це як належне. Просто йдемо геть, заплющуючи очі. Але, якщо час від часу, раз за разом демонструвати, що може бути інакше – крок за кроком, наступально і наполегливо, то будуть і свої результати.
Андрій переконаний, що навіть в епоху «суцільного споживацтва» можна стати споживачем відповідальним: «Намагатися щось продукувати, а не лише витрачати уже набуте кимсь раніше. Творчістю, креативністю, власною волею, врешті. Дотримуватися установки на кшталт: «я не стільки прибираю, скільки не смічу». Або як акція «Зробимо Україну чистою» цього року: коли просто прибирання трансформується на «фестиваль чистоти» із розгалуженою інфраструктурою у формі флешмобів, лекцій та програм.
Екологічне стає економічним
Ідеями про майбутнє «зеленого руху» ділиться член чернівецької команди «Зробимо Україну Чистою» Тетяна ДЕМИДКО:
– Мета майстер-класу – не просто зробити годівничку і повісити її в парку, а в такі непрості часи у такий спосіб примножити любов до навколишнього світу… Трошки повернути себе, свою душу й серце до природи і колективно, разом набратися сил. Бо коли спілкуєшся з природою, поновлюєш баланс енергії.
Зважаючи на те, що в розвинутих країнах зелений екологічний рух набрав масового характеру, став не тягарем, а загальноприйнятою традицією, сподіваюся, нам для досягнення такого розуміння треба зовсім трошки часу. Головне – особистий приклад. Тобто, щоби в кожній родині була хоча б одна людина з екопереконаннями – або серед батьків, або серед дітей, і так вони будуть взаємно впливати. Коли навіть ти лише бачиш, що хтось викинув сміття роздільно (як треба), то, найімовірніше, братимеш приклад.
До того ж, люди завжди більше пристають до екологічних ідей, коли вони вигідні. Адже дуже багато того, що екологічне, є ще й економічним. Тож коли людям показати цей зв’язок – от хоча б «будеш вимикати воду, коли чистиш зуби – ще й менше за неї платитимеш», – прихильників екоруху стане ще більше.
Зрештою, екологія – це не негатив! У багатьох екологія асоціюється з часткою «не»: «не робити», «не смітити», «не ходити», «не зривати», «не їсти», «не дивитися» і «не дихати» (сміється – авт.) Ця частка відштовхує людей: нікому не подобаються заборони. Саме тому треба перетворювати все на позитив і навпаки показувати, що МОЖНА. Сьогодні ми продемонстрували, як МОЖНА допомогти пташкам. Тож шукайте щойно виготовлені годівниці у парках міста!
У рамках інших акцій у Чернівцях планується проведення низки дружніх проектів. у травні-червні в місті відбудеться безкоштовне навчання з екобізнесу за різними тематичними напрямками (екотуризм, екоремесла, екологічне сільське господарство тощо).Слідкуйте за анонсами у «Версіях».
Уляна ДУЛЕБА, Уляна РОМАНЮК, студентки-політологи
