Чернівецька сейсмостанція – з найстаріших у Європі

Науковиця ЧНУ «відкопала» невідомі сторінки з історії Чернівецької обсерваторії

Землетруси на Буковині – річ звична: поруч молоді гори Карпати. Тож у Чернівцях ще на початку минулого століття була заснована сейсмічна станція. Проте її особливість у тому, що тут зберігається найстаріший у Східно-Центральній Європі сейсмограф – пристрій для вимірювання та виявлення землетрусів. На Буковину його привіз всесвітньо відомий австрійський геофізик Віктор Конрад, який певний час очолював кафедру космічної фізики та заснував метеорологічну обсерваторію Чернівецького університету. Завідувачка навчально-наукової геофізичної обсерваторії Тетяна Сєргєєва понад 5 років досліджувала маловідомий період біографії вченого. В інтерв’ю «Версіям» вона поділилася результатами проведеної роботи.

Сейсмограф Майнка 

До світових сейсмологічних станцій належала й Чернівецька

–Чому і як ви почали досліджувати «чернівецький» період біографії Віктора Конрада?

– Усе почалося з того, що мене зацікавила історія старого сейсмографа, який зберігається у підвалі обсерваторії. В обласному державному архіві я знайшла щорічники, що їх видавав Віденський інститут метеорології Австро-Угорської імперії ще від 1850 року. В них розміщені дані досліджень, які проводилися на сейсмологічних станціях світу. Серед цих станцій згадувалась і Чернівецька. З архівних документів я дізналася, що її заснував ще 1908 року австрійський геофізик Віктор Конрад. Його ім’я не відоме широкому загалу, але в науковому світі він добре знаний.

Протягом 5 років я досліджувала біографію цього вченого. Пізніше зі мною зв’язалася історик Центрального інституту метеорології і геодинаміки у Відні Хріста Хамерл, яка тривалий час досліджувала постать цього вченого. Її цікавив «чернівецький» період життя Віктора Конрада. Ми почали листуватися й обмінюватися архівними документами. Саме з її допомогою мені вдалося відшукати доволі рідкісні факти біографії Конрада та цікаві дані, що стосуються історії нашої обсерваторії.

Сейсмограф Конрада, 1912 р. 

Кафедрі космічної фізики підпорядковувалися всі метеостанції Австро-Угорщини

– Будь ласка, поділіться ними.

– Після створення 1875 року Чернівецького університету до Чернівців почали з’їжджатися науковці з провідних німецьких та австрійських університетів. Починаючи з липня 1876-го, у складі філософського факультету відкрилися природничі кафедри. Серед них була і кафедра експериментальної та теоретичної фізики. Але з’ясувалося, що не вистачає висококваліфікованих викладачів з астрономії та метеорології.

Тож 1907 року професорська колегія університету прийняла рішення додатково створити кафедру космічної фізики та підпорядкувати їй усі метеорологічні станції Австро-Угорщини. Запрошення на посаду керівника нової кафедри прийняв молодий доцент Віденського університету Віктор Конрад. Оскільки він заснував мережу сейсмологічних станцій в Австрії, йому довірили створення метеорологічної обсерваторії, обладнаної за всіма світовими стандартами, в Чернівцях.

Молодий науковець щороку писав листи до Крайового Управління Буковини, в яких просив надати субсидії на закупівлю обладнання для станції. За ці кошти він винайняв приміщення для кафедри й придбав прилади для вивчення землетрусів. Серед них були сейсмограф Майнка та сейсмограф, розроблений самим Конрадом, призначений для реєстрації більш потужних коливань Землі.

Сейсмограф Конрада зник понад 70 років тому

Сейсмограф, розроблений німецьким геофізиком Карлом Майнком, був найпрогресивнішим на той час інструментом для виявлення землетрусів. Виготовлялися вони фірмою I.A.Bosch у Страсбурзі – тодішньому центрі сейсмології Німеччини. Вони використовувалися в найбільших обсерваторіях світу – в Канаді, Алжирі, Греції, Іспанії, Франції, Сирії, Румунії, Австрії, Угорщині, Німеччині, Швейцарії, Чехії, Америці.

Сейсмограф Майнка протягом багатьох років використовувався для вивчення землетрусів в університеті Чернівців австрійського, румунського та радянського періоду. Саме цей сейсмограф і досі зберігається у підвалі нашої обсерваторії. На жаль, сейсмограф Конрада зник ще в 40-х роках минулого століття.

Чернівецька обсерваторія розпочала роботу 1908 року, а вже від січня 1913 почала подавати щотижневі звіти до Віденської Центральної Установи з метеорології і геодинаміки і, таким чином, активно брати участь у міжнародних сейсмічних спостереженнях. Так, центральне Бюро міжнародної асоціації з сейсмології використовувало матеріали спостережень 67 станцій світу, в тому числі і сейсмічної станції в Чернівецькому університеті.

У роки Першої світової війни сейсмічна станція у Чернівцях стала однією з 17, які складали мережу станцій спостереження з вивчення землетрусів у Австро-Угорській імперії, започатковану 1897 року.

Віктор Конрад – перший кліматолог Буковини

– Які дослідження Віктор Конрад проводив у Чернівецькому університеті?

– Почну з того, що на початку століття на Буковині розширилася мережа метеорологічних станцій і виникла потреба у дослідженнях у галузі кліматології. До спостережень залучали як учених, так і священнослужителів чи просто освічених людей, які могли зняти показники барометра. Такі дослідження проводив і Конрад. Їхнім результатом стала публікація «Кліматографія Буковини».

До того ж, учений провів низку сейсмологічних досліджень щодо часового розподілу землетрусів, які сталися на території Австро-Угорщини в період від 1897 до 1907 року.

Під час Першої світової війни Віктор Конрад займався організацією мережі метеорологічних станцій спостереження на Балканах і очолював метеорологічну й астрономічну обсерваторії у Бєлграді.

Після розпаду Австро-Угорської імперії професор змушений був залишити Чернівці і повернутися до Відня. Саме там у 20-х роках він почав займатися вивченням фізики земної кори і зробив висновок про наявність двох шарів у земній корі. Щоправда, назвати це відкриттям важко, оскільки раніше таке ж припущення зробив хорватський сейсмолог Андрій Мохоровичич, який помітив у розшифровці записів землетрусів розломи земної кори. Щоправда, в наукових колах їх називають саме «розломами Конрада».

– Чим зараз живе  університетська обсерваторія?

– У 90-ті роки обсерваторія фактично не працювала. Лише на початку 2000-х років за її відновлення взявся тодішній завідувач кафедри географії та картографії географічного факультету ЧНУ Віл Антонов. Завдяки його зусиллям, ми змогли знову розпочати дослідження, хоча в нас і не було достатньо коштів для цього. Потім нами зацікавився Львівський інститут геофізики ім. Суботіна: сусіди допомогли фінансово і з ними ми досі активно співпрацюємо.

Наразі наша обсерваторія – єдина на Буковині, яка займається вивченням та виявленням землетрусів. У роботі використовуємо високочутливі сейсмографи Кирноса, виготовлені ще 1966 року. На жаль, в Україні сейсмографи не виробляються, тому доводиться експлуатувати моделі ще радянських часів. Ці апарати відпрацювали уже понад 50 років, але, думаю їх вистачить ще на півстоліття.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»