Із наближенням парламентських виборів в Україні чинна влада, намагаючись здобути симпатії російськомовного населення Cходу й Півдня України знову почала педалювати мовне питання.
На початку липня парламент ухвалив Закон «Про засади державної мовної політики», який передбачає офіційне використання регіональних мов, передусім, російської, в роботі місцевих органів влади. Незважаючи на шалений опір громадськості Закон було передано на підпис Президенту В.Януковичу.
Упродовж 70 років комуністи намагалися викорінити українську мову і культуру, але їм це так і не вдалося. Нинішня українська влада демонструє таку ж грубу зневагу, тільки цього разу вже до власної нації, загострюючи вельми дратівливе для України питання, яке не об’єднує, а роз’єднує народ. В нинішніх умовах запроваджувати в Україні другу державну мову означає провокувати хаос.
Що насправді стоїть за цим необдуманим рішенням? Ймовірні політичні переваги на сході країни – ефемерні, адже мовний закон не змінить життя регіону на краще, і люди це чудово розуміють. Більше того, Закон ухвалили одразу після закінчення Євро-2012 і він «зім’яв» увесь позитив від вдало проведеного турніру, а також і критичний аналіз того, чи вартувало державі витрачати в умовах кризи стільки бюджетних грошей на його проведення. Партія регіонів буквально шахрайським чином, за присутності всього 70 нардепів,за необхідних 226, форсувала прийняття 36 законів на мільярдні суми! Без жодного обговорення, вони наче піаністи тиснули на кнопки голосування сусідів. І де тут демократія?
Мовний баланс України під сумнівом, пише «Файненшнл таймс». У телевізійних новинах в Україні ведучий може поставити запитання українською мовою, а гість відповість російською. Такі двомовні «обміни» чути не тільки в столиці, а й на україномовному заході країни і російськомовному сході. «Деякі українці побоюються, що це може посилити вплив Росії, «вбити клин» між Сходом країни і Заходом, або навіть призвести до розколу», – зазначає англійський тижневик.
Аналітики припускають, що президент планує використовувати Закон як ризиковану стратегію, щоби згуртувати російськомовну підтримку на його східній батьківщині, напередодні парламентських виборів. Адже відтоді, як Віктор Янукович став президентом, рейтинги його партії впали. Тож кожна десята відсотка може мати вирішальне значення для Партії регіонів у збереженні парламентської більшості. «Очевидна мета полягає в поляризації суспільства, в свою чергу мобілізації східних українців, російськомовних виборців, і, щоби відвернути увагу народу від невдач уряду», – каже політолог Києво-Могилянської академії Андреас УМЛАНД.
Нинішня влада легким розчерком пера зводить нанівець зусилля тих, хто поклав за національні ідеали життя. Одеса, Луганськ, Дніпропетровськ, Херсон, Запоріжжя, Донецьк уже прийняли російську мову як регіональну. Крим збирається надати російській статус регіональної мови в жовтні… Російськомовна ейфорія не дає політикам змоги побачити, що рух цей – в один кінець, до самознищення.
Доки на Сході та Півдні реалізують мовний закон, на Заході подають судові позови щодо його скасування. Судитися хочуть і болгари на Одещині: В Ізмаїлі їм не вдалося домогтися для рідної мови статусу регіональної. Татарські лідери в Криму закликають чиновників вчити одразу три мови. Збагачувати лінгвістичні знання мали б і чиновники на Херсонщині: там хочуть узаконити рідну мову татари і турки. В Ужгороді нашвидкуруч пишуть відповідне звернення з тим, щоби надати статусу регіональної угорській. А от закарпатські румуни з таким зверненнями не поспішають – бояться втратити й те, що мають. Вони називають такі дії нинішньої влади нічим іншим, як «заграванням з нацменшинами». Проте, як зізнався один з представників Партії регіонів, ніхто з угорцями, румунами, словаками та іншими нацменшинами загравати не збирався: Закон «Про засади державної мовної політики» ухвалили виключено на користь російської. Чи не стане наслідком прийняття мовного закону формування двох націй в одній країні?
Максим КЛИМЕНКО, «Версії»
