і збирав понад 40 тисяч глядачів у Чернівцях
102 роки минуло цими вихідними від дня першого польоту видатного румунського авіатора Аурела Влайку, який у Чернівцях на початку ХХ століття на показових виступах збирав десятки тисяч глядачів. Нині в місті живуть його двоюрідний онук – Троян Влайко та численні правнуки. Історію початків авіації на Буковині вивчали чернівецькі історики Володимир Заполовський, Віталій Яценко, Ігор Піддубний.
Мрія, що дала нагороди й гроші…
Аурел Влайку народився 19 листопада 1882 року у містечку Бінцінць (Трансільванія). Закінчив школу в Орештіє та бакалавреат у Сібіу в 1902 році. Далі продовжував навчання у Технічному університеті Будапешта та Вищій технічній школі у Мюнхені, де й здобув диплом інженера. Працював на заводі «Опель» у Рюссельсгаймі.
Пізніше повернувся у Бінцінць, де розробив планер і 1909 року на ньому спробував піднятися у повітря. Роботу над аеропланом «Влайку-І» розпочав після переїзду до Бухареста. На цьому апараті 17 червня 1910 року здійснив перший політ. У 1911 році спорудив новий аероплан «Влайку-ІІ». Завдяки йому наступного року виграв низку призів на загальну суму 7500 крон під час показових польотів у Відні, де брали участь 42 авіатори..
У 1912 році на запрошення буковинського «Товариства за румунську мову і літературу на Буковині» виступав з польотами у Чернівцях. Показовий виступ Влайку зібрав 40 тисяч глядачів. Дані польоти пізніше були описані Георгом Дроздовським у його «Тоді в Чернівцях і довкола» з притаманним цьому письменнику гумором.
Аероплани Аурела Влайку мали оригінальну конструкцію крил, велосипедне триколісне шасі, зручну систему управління польотом.
Ще 1910 року уряд Румунії фінансово підтримав інженера Влайку у роботі над аеропланом «Влайку-І», що дозволило прийняти саме цей апарат першим на озброєння румунської армії. 27 вересня 1910 року сам конструктор успішно виконав завдання під час військових маневрів румунської армії. Тоді ж румунський уряд заснував школу військових пілотів.
…але відібрала життя
Але, на превеликий жаль, Аурел Влайку загинув від власного дітища. 13 вересня 1913 року аероплан «Влайку-ІІ» відмовив під час перельоту Карпатських гір. Тоді вже талановитий конструктор працював над новим аеропланом «Влайку-ІІІ», який міг стати першим цільно-металевим аеропланом. Але коли почув, що двоє інших румунських пілотів планують підкорити Карпати, прийняв необдумане рішення – використати старий та зношений «Влайку-ІІ», замість того, аби дочекатися закінчення роботи над новою моделлю. Бажання бути першим коштувало йому життя.
1916 року під час німецької окупації Бухареста недобудований літак «Влайку-ІІІ» був вивезений до Німеччини. За деякими свідченнями у 1942 році його представляли на авіаційній виставці в Берліні.
1948 Аурела Влайку посмертно обрали до Академії наук Румунії. Рідний населений пункт Бінцінць нині носить його ім.’я. Від 1919 року в Орештіє функціонував ліцей імені Аурела Влайку. Міжнародний аеропорт Беняса в Бухаресті також носить ім’я авіатора.
А в 20-30-х роки минулого століття одна з вулиць Чернівців, яка перетиналася з вул. Пумнула, також носила ім’я Аурела Влайку…
Підготувала Любов КАФАНОВА, «Версії»
