Доки ви пробіжите очима цю публікацію, тисячі українців заповнять анкету на отримання «Грін карти»… Так у чому ж секрет Америки? І чому так багато людей хочуть туди потрапити? Зрештою, і я була серед них – у свої 23-и поїхала «відкривати» Америку.
Приїхала, придивилася і з`ясувала – жодного секрету немає. Натомість є лише декілька пунктів, що значно різняться від нашого бачення світу.
Ірина Колюда: “Саме в Америці я стала українською патріоткою”
Важко працюють. Середньостатистичні молоді американці працюють завжди на двох роботах, аби забезпечити своє проживання без батьків, навчання, утримання автомобіля. Дехто спочатку заробляє собі на навчання і поступає до коледжу в 30 років. А в нас є «діти», що і в 25 ще ніде не працювали: закінчивши «вишку» і не знайшовши роботу за спеціальністю, сидять вдома на шиї батьків. Бо хочуть роботу тільки за профілем, але ж не всі мають бути «білими комірцями», хтось має бути і «синіми».
Рано йдуть з дому. Американці тому і пестять дітей, що після того, як їм виповниться 18, батьки їх майже не бачать. З 18 років американці живуть окремо від батьків, знімаючи квартиру з друзями чи незнайомими людьми, бо для одного дорого знімати житло, маючи зарплату в середньому 1000 доларів. Світова криза відчувається і там. Щоправда, все підкріплюється їхньою не знеціненою валютою: на 1000 доларів ти можеш і знімати з кимось квартиру, і їсти непогано, і вдягатись та платити за бензин для авта і ще звісно ходити іноді «на гульки».
Не свобода, а бездоганна Система. Більшість американців є законослухняними громадянами, які завжди слухаються своєї Систему – платять страховки і податки, деякі навіть відраховують гроші на доброчинність. США називають країною свободи, і, можливо, так і було у ті далекі часи, коли люди переїжджали на новий материк у пошуках вільного, незалежного, нового життя. Проте зараз свободи не існує. Натомість є бездоганна система контролю «Back ground», через яку апарат управління знає про тебе все – номери кредиток, розмір доходів, і, навіть, з ким ти знімав колись квартиру…
Залежність від Системи. Система змушує людей все життя сплачувати кредити та страховки, адже медицина і навчання – платні. Тож виплачуючи їх, ти стаєш залежним від Системи. І лише на старості років люди можуть дозволити собі подорожувати, що вони успішно і роблять. Бабусі з макіяжем і манікюром водять машини, а не сидять вдома, закутавшись в хусточки, в’яжучи онукам шкарпетки.
Менталітет полягає у легкості. Що мені подобається в їхньому унікальному менталітеті «легкості життя», так це те, що люди не бояться переїжджати з місця на місце, з штату в штат, з квартири на квартиру…Вони просто пакують всі свої пожитки, кладуть чемодани в машину і їдуть країною в пошуках кращого рівня життя, кращої роботи і зарплати і, звісно, розваг і пригод.
В американців не прийнято говорити про гроші і зарплати, тим паче, що правду все-одно тобі ніхто не скаже! Ніхто не ділиться своїми планами і роздумами, тоді, як у нас друзі один перед одним вивертають душу… В американців для цього є психологи за гроші.
До речі, американці – нація лінива. Це спонукає їх до винаходів, які полегшують побут.
Вміють розважатися. Американці вміють відпочивати та розважатись. Вони не соромляться брати участь в конкурсах чи співати караоке. У них взагалі не схвалюється така риса характеру як сором’язливість, вони радше вважають її недоліком. Успіх на боці впевнених у собі.
Сила закону. Вражає велика сила закону, справедливість покарання, велика повага до армії та поліції. Я виглядаю молодшою за свій вік, тож мені не відпускали спиртне, оскільки при собі не було ID (картки ідентифікації особи) і я не могла довести, що мені вже 21. Не проходить там і варіант «друг купує для друга», бо тебе обов’язково запитають: «А навіщо вам два пива одночасно? Для кого ви купуєте? Можу я побачити ID цієї особи?». Більшість людей не палить, але курці ніде не зможуть купити цигарки поки не досягнцть відповідного віку та не зможуть покурити у місці, що не відведене спеціально для цього. Після 12 години ночі важкі алкогольні напої в магазинах не продають, а після 2-ої ночі взагалі жоден алкоголь не купиш. Тому саме о 2-ій закриваються всі нічні заклади, тоді як в Україні можна тусуватись як мінімум до 4-ої.
Суворо за уставом. Американці завжди діють суворо за інструкціями й уставами. Більшість з них – дуже чесні. Вони принесуть знайдений гаманець з усією готівкою і кредитками всередині, тоді, як в Україні в тебе вкрадуть гаманець з кишені у маршрутці. Вони викликають сантехніка, коли ми намагаємося полагодити все власними силами. Так само чесно вони «доносять» на співробітників чи навіть незнайомих людей, а в нас така людина вважається «шісткою».
Повага до всіх. Дуже вражає ставлення до інвалідів: для них – усі зручності. Їх навіть називають по-іншому – «людьми з обмеженими можливостями». Та й діти дауни називаються «артистичними». Така ж повага і до афроамериканців, і до дітей, і до всіх професій, і до сексуальних меншин, і, навіть, до домашніх тварин.
Гендерна рівність. З жінками, як на мене, вони перегнули палицю і тепер деякі жінки самі не раді, що роками виборювали рівноправ’я. Гендерна рівність зайшла так далеко, що ніхто тобі не допоможе нести важкі валізи, ніхто не відчинить перед тобою двері і не підсуне стільчика, а вагітні жінки працюють до останнього замість того, щоби лягати до лікарні на збереження як наші. У США жінки тому й народжують після 30, що намагаються зробити кар’єру, заробити гроші на утримання дитини, тоді як у нас народжують від 16-ти з надією на власну маму та на Господа Бога.
Неперевершений сервіс. Американці посміхаються фальшивою американською посмішкою на 32 білісіньких зуба і роблять свій сервіс неперевершено найкращим. У них, звісно, клієнт завжди правий, і гарного вам дня, і чим ще ми можемо вам допомогти? Так, посмішка фальшива, але, повірте, просто нереально цілими днями посміхатися натуральною посмішкою. Все ж таки я обрала б фальшиву, ніж коли тобі кидають здачу практично в обличчя з виразом «ти ще тут!?».
Американці – не тупі, а прості. Американці не тупі, як про них любить казати Михайло Задорнов. Вони нація дуже проста. Простота виявляється в діях і навіть у стилі одягу, ніхто не наряджається і не розмальовується без особливого приводу. Не те, що в нас, в Україні, де без високих підборів ти вже людина іншого сорту! В мене на потоці в інституті окремі дівчата на пари приходили більш кричущо вдягнені, ніж у штатах дівчата ходять до нічних клубів!
Патріотичність. Їхня патріотичність вражає. Це світле почуття уряд виховує у громадян з дитинства. Наприклад, кожен день у школі починається з підняття національного прапору! Вони дійсно пишаються тим, що вони є американцями, деякі навіть вважають себе «вищою расою». Та коли діти в школі грають у футбол чи баскетбол, то очки не рахують, оскільки перемогли всі – немає тих, хто програв, усі найкращі! Система навмисне не вчить дітей географії як слід, аби крім США нічого не було, а деякі не знають навіть географії своєї великої країни. Наразі їм нав’язують стереотипи, що американців у світі недолюблюють.
Відсутність національної кухні. Там дійсно багато людей страждають від надлишку ваги через специфіку харчування – жирна та швидка їжа змалку і практично відсутність рідкого. Але чимало з них бігають зранку і змушують себе ходити тричі на тиждень до тренажерного залу, адже це модно і для здоров’я добре.
Масони. Можливо, Америкою таки керують масони? Хто його знає! Принаймні, один з їхніх символів – піраміда з оком на верхівці – добре проглядається на зелених папірцях, що правлять світом. Віднедавна відому зелень доларів розбавили рожевим кольором, але це не змінило того факту, що ти можеш в будь-якій точці планети ними розрахуватися та обміняти їх на місцеву валюту.
Служба у збройних силах – честь. На американське військо витрачається половина грошей на планеті, які взагалі витрачаються на військо! Діти пишуть і відправляють воякам і миротворцям листівки зі словами: «Дякую, що ви воюєте і боретеся за наші життя». Звісно, дуже зручно вести війну з іншою країною на території тієї країни. Хоча солдати все одно гинуть, доки політики грають у свої брудні ігри. Та армія в США не є примусовою. Служити у збройних силах вважається за честь. Крім того – це високооплачувана робота, яка передбачає великі пільги до кінця життя, наприклад, право на безкоштовну освіту або навіть передання цього права своїм дітям. На жаль, багато людей не повернулись додому, бо віддали життя за Систему, яка продовжує розміщувати своїх вояків по всьому світу і насаджувати їм думку, яка велика честь служити ненці-Америці.
Коротка історія
Маючи за спиною 236 років існування і лише одну війну на своїй території, та й ту громадянську, американці дуже пишаються своєю історією. Хоча насправді країна заснована переселенцями з Європи, а своїх корінних жителів індіанців вони запроторили жити в резервації. Американці не мають навіть власної мови, і, насміхаючись з британського акценту, вони забувають, що це саме вони переробили англійську мову на американську і при цьому значно зменшили граматику, скоротили слова до мінімуму, а в деяких словах взагалі змінили правопис.
Холодна війна триває. Прийнято вважати, що гонка озброєнь, що існувала між США та СРСР, давно скінчилась. Але насправді це не так. Холодна війна триває і це чітко видно з того, з якою недовірою та іноді навіть підозрою деякі американці ставляться до вихідців з країн колишнього СРСР.
«Відплив умів». США піднялись не без допомоги наших учених. Відомий термін «відплив умів» означає еміграцію вітчизняних висококваліфікованих фахівців до більш розвинених країн світу, де їм пропонують покращені умови праці та стабільні зарплати. На даний момент це явище становить велику загрозу економічній безпеці України. У цьому я там переконалася
Висновки: Добре там, де нас нема!
Українцю потрібно поїхати на інший кінець світу, щоби стати патріотом. От і я повернулась на Батьківщину, бо немає кращого в світі почуття, ніж пройтися рідними стежками рідної землі та обійняти маму. І, як бажав мені американський друг: «Привези, будь ласка, з Америки лише хороші спогади та навички, не бери нічого поганого». «Слухаюсь, сер», – відповіла я. І повернулася з переконанням, що нема нічого крутішого за Європу з її історією в тисячі років. А географічно Україна – в Європі, і, до речі, є там найбільшою країною. Тому давайте будемо пишатися тим, що ми – українці, і молитись за Україну та вірити лише в світле її майбутнє.
Ірина КОЛЮДА, спеціально для «Версії»
