СНІД. Як усе починалося…

1978 року в кількох пацієнтів США та Швеції (чоловіків-гомосексуалістів), у Танзанії і на Гаїті зареєстровані симптоми захворювання, яке через кілька років назвуть «СНІД».

1981 року Центр з контролю захворюваності США зафіксував велику кількість випадків рідкісного раку шкіри (саркома Кашпо) в молодих гомосексуалістів. Це захворювання спочатку назвали «раком гомосексуалістів», потім – «імунодефіцитом гомосексуалістів». 1981 року в США померло близько 130 осіб.

1982 рік – уперше використана назва СНІД. Причина хвороби та шляхи її передачі не відомі, але лікарі вважають, що захворювання пов’язане з кров’ю.

1983 рік – Люк Монтаньє з Інституту Пастера (Франція) відкрив вірус, який вважають причиною СНІДу – вірус імунодефіциту людини. В США за цей рік померло близько 1,5 тис. осіб.

1985 рік – учені виявили, що ВІЛ передається через рідкі речовини: кров, сперму, материнське молоко. В Японії почали перевіряти на ВІЛ донорську кров.

1987 рік – схвалені перші ліки від СНІДу компанії «Глаксо Валком». У США заборонили в’їзд імігрантів і туристів з ВІЛ-інфекцією.

1988 року ООН офіційно оголосила 1 грудня Всесвітнім Днем боротьби зі СНІД.

1991 року художник Франк Мур створив символ антиСНІДівського руху – Червону стрічку. Спочатку Червону стрічку носили художники, митці, члени благодійної організації «Visual AIDS».

У листопаді 1991 року на концерті, присвяченому Фреді Мерк’юрі, який помер від СНІДу, у Великій Британії стрічку почипили понад 70 тисяч шанувальників співака.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *