Японці одразу зробили йодну профілактику після Чорнобиля, а ми — ні

30 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася найбільша атомна катастрофа в історії людства – вибух на Чорнобильській АЕС  

До аварії 80% українських дітей не мали хронічних хвороб. Нині здорових лише 15%.

1986 року науковцям наказали не сіяти паніку

фото ДМДоктор біологічних наук, академік, 86-річний Дмитро ГРОДЗИНСЬКИЙ працював у Чорнобильській зоні від перших днів після 26 квітня 1986 року. Досліджував вплив радіоактивних речовин на довкілля. Група науковців мала тоді завдання у стислі терміни передбачити віддалені наслідки опромінення.

Найбільш небезпечним є не зовнішнє опромінення, а споживання радіоактивних харчів

– Одразу з’ясували, що ефекти від радіації значні, – каже Дмитро Михайлович. – У рослин проявилися надзвичайний гігантизм або карликовість. Листя і голки дерев часом ставали більшими в десятки разів. Іноді виростали додаткові голки і гілляка ставала густою, як щітка. Характерно, що то були не потвори, а гіганти правильної будови, тобто зовсім нові утворення з регулярною структурою. До цього вважали, що радіація утворює потвори нерегулярної будови, а з’ясувалося, що клітини отримують нову програму розвитку. Тобто з наявної спадкової інформації вибирають нову, незвичну комбінацію. Невдовзі після аварії бачили зростання захворюваності серед людей і народження хворих дітей у тих, хто був опромінений.

Отож вплив радіації триває?

– Відбувся розпад радіоактивних речовин, тож вплив зменшився. Однак у лісах листя опадало, мінералізувалося і радіонукліди зсунулися в ґрунт. Вони дійшли до кореневих систем. Через це у лісових рослинах місцями нині більше радіації, ніж 1986-го. Чорноземи утримують радіонукліди, тож їхнє надходження до рослин уповільнене. А болотяні ґрунти їх легко віддають. На жаль, болотяне Полісся тепер небезпечне. Найбільш радіоактивними є лісові гриби та ягоди. Найбільш небезпечним є не зовнішнє опромінення, а споживання радіоактивних харчів.

Уже відбувся розпад радіоактивних речовин, тож вплив радіації зменшивсяХоча у лісових рослинах місцями нині більше радіації, ніж 1986-го.

Чорноземи утримують радіонукліди, а болотяне Полісся зараз небезпечне

– Які заходи тоді проводили в зонах забруднення?

– Визначили сорти пшениці, які нагромаджували менше радіоактивності. У ґрунти вносили калійні добрива, які зменшують концентрацію радіації. Коровам давали періцин, що зв’язує цезій і не чіпає життєво важливий калій. Молоко й м’ясо ставали набагато чистішими. Але в Україні, певно, є близько 100 населених пунктів, де перевищений рівень радіоактивності. Там такі заходи треба продовжувати.

Антирадіаційні заходи треба продовжувати сьогодні приблизно у ста населених пунктах.

– Кажуть про йод-131 з японської атомної станції «Фокусіма-1». Наскільки він небезпечний для українців?

– Аварія в Японії загалом дала викидів менше, ніж 5% чорнобильських. Те, що досягло України, – вкрай незначна частина. Небезпеки немає.

При аваріях викидається багато радіоактивного йоду, який спричиняє захворювання щитовидної залози. Протидією є прийом стабільного йоду або звичайного йоду, яким змащують рани. Японці одразу зробили цю профілактику після Чорнобиля, а ми – ні. Це була надзвичайно велика помилка. Ми досі розплачуємося за неї здоров’ям. За час від аварії операції на щитовидці зробили понад 7 тисячам дітей з України, Білорусі, Росії.

– Чому не робили йодних профілактик?

– У верхах наказали робити все, щоби не сталося паніки. Вважали: якщо говоритимуть про профілактику, то люди щось запідозрять і тікатимуть. Хоча йод був підготовлений. Мені директор одного з хімзаводів казав, що експрес-методом підготував солідні порції. Я написав до уряду листа, що необхідно запустити в продаж йодовану сіль. Мені подякували, але не знаю, чи було це зроблено.

Від союзного уряду надходили дивні речі. Головний санітарний лікар Олександр Кондрусьов надіслав циркуляр із цифрами допустимого рівня забруднення харчів. Для сиру він встановлювався більший за рівень обробки радіоактивних матеріалів. Той факт примусив мене ставити питання, що Україна повинна мати власну організацію з нормування.

– Чи радилася тодішня влада з науковцями?

– Усе було надзвичайно втаємничене. Спецвідділи викликали нас на ознайомлення зі списком питань, які вважали секретними. Мене вкрай здивував факт, що після серпня 1986-го мені дали лист, де було написано: «истинная причина аварии». На той момент уряд у Відні звітував про причини аварії в МАГАТЕ (організації, що опікується ядерною енергетикою). Це підтверджувало, що віденський звіт не відповідав дійсності.

– Чи була країна готовою до аварії?

– Ні. Навіть належної кількості дозиметрів не було. Десь, можливо, у штабах цивільної оборони щось лежало, та й там батарейки посідали давно.

– Чи зробила держава висновки з аварії?

– Усе повертається до того, що було перед Чорнобилем. Думаю, нині немає належної системи контролю.

4 2

Щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС багато спекуляцій і політики

Є таке грубе поняття – відсоток практично здорових дітей. До аварії 80% дітей у Києві та й в Україні загалом не мали хронічних хвороб. Зараз здорових лише 15%. Це абсолютно ненормально. Радіація є однією з причин зменшення середньої тривалості життя, величезної різниці між роками життя жінок і чоловіків.

Радіація – це як лотерея. Але є речовини, які зменшують імовірність захворювання. Слід харчуватися овочами та фруктами, бо там є антиканцерогени й антиоксиданти. Споживати молочні продукти, що містять необхідний кальцій. Через зростання цін люди стали менше купувати цих продуктив. Зі зростанням захворюваності це теж пов’язане.

– Скільки людей постраждало від аварії на АЕС?

– У цьому питанні багато спекуляцій і політики. Україна називає 300 тисяч людей. МАГАТЕ 2005-го дала цифру – 4 тисячі. Європарламент не повірив у це і створив групу незалежних експертів, які назвали 30-60 тисяч. Після десятих роковин аварії МАГАТЕ вважала, що ніхто, крім оленів у Норвегії, не постраждав. Тоді навіть наші прихильники ядерної енергетики зніяковіли…

Олександр КУРИЛЕНКО

 

Від редакції: на чорній сторінці сайту «Союз Чорнобиль Україна» від моменту вибуху 26 квітня 1986 року станом на 20 годин 7 хвилин 18 квітня нинішнього року цифра померлих від аварії та її наслідків – 845649 осіб.

 До теми:

Чорнобильська катастрофа нічого не навчила? Проблема експлуатації ядерних енергоблоків у понадпроектний термін

З п’ятнадцяти діючих в Україні енергоблоків АЕС термін експлуатації чотирьох уже  продовжили для роботи у понадпроектний період. Це енергоблоки №1 і 2 Рівненської АЕС, термін служби яких продовжили на 20 років, та енергоблоки №1 та 2 Південно -Української АЕС, які залишили у роботі на додаткові 10 років.

До 2020 року спливає термін проектної експлуатації ще 8 атомних енергоблоків. Схожа ситуація склалася й у світовій атомній енергетиці, де протягом 2010-2020 рр. приблизно 80% енергоблоків АЕС вичерпають свій проектний ресурс.

Український уряд планує продовжити термін експлуатації всіх реакторів ще на 10-20 років.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *