Як допомогти жінці, на очах у якої обезголовили чоловіка й трьох дітей?

vidi-psihologichnoyi-dopomogi_2

Методиками такої невідкладної психотерапевтичної допомоги володіє Інге Міссмаль, яка нинішнього тижня ділилася з буковинськими фахівцями своїм досвідом у Репужинцях, на організованому нею навчанні.  

Ротарійка Інге Міссмаль дотанцювалася до… психологічної  допомоги

10 років тому колишня балерина зі Швейцарії створила громадську організацію, яка допомагає потерпілим людям у «гарячих точках» в усьому світі. Нинішнього тижня вона разом з колишнім харків’янином, а нині викладачем одного з німецьких вишів Олександром Кірюхіним, який очолює в Німецькому Ротарі-клубі комітет «Німеччина-Україна», приїхала до Чернівців із місією від міжнародної організації «Ротарі-клуб». У Репужинцях п. Міссмаль провела навчання із нашими спеціалістами щодо невідкладної терапії людей, психічно травмованих в результаті воєнних дій та інших стресових ситуацій.

Дві лекції по півтори години кожна й два п’ятигодинні тренінги охопили найголовніші проблеми й шляхи специфічної психологічної допомоги потерпілим.

На думку психолога, краще дати людям вудочку й навчити ловити рибу, ніж приїхати до них із готовими харчами. Тим паче, що нині українці потребують саме швидкої невідкладної психологічної допомоги.

Тільки 20% людей здатні самотужки впоратися зі стресом

– Створення нашої організації виявилося на часі, – каже п. Інге. – На жаль, у світі все більше людей потерпають від різних лих – стихій, воєн тощо. Як показують дослідження, тільки 20% людей здатні самі впоратися зі стресом від надзвичайних подій. Та якою б сильною не була психічна організація жінки-афганки, в якої на очах обезголовили дітей і чоловіка, самотужки із цим викликом їй не впоратися. Та що казати, – наголосила вона, – коли 47% солдатів, які служили в Афганістані, намагалися покінчити з собою…

За словами п. Міссмаль, її організація об’єднує 3700 волонтерів, які працюють в усьому світі – були в Китаї, Шрі-Ланці, Сирії,  Афганістані, Турції, Індії,– одне слово, скрізь, де люди потребували психологічної підтримки.

Нині в Інтернеті діє розгалужена мережа сайтів, створених організацією, які працюють в онлайн-режимі. Всі охочі можуть там безоплатно консультуватися. До речі, своєю мовою.

– Та, приміром, у тому ж Афганістані 93% населення неписьменного, – каже Інге Міссмаль, – тож там важливий особистий контакт.

«Не почувайся жервою: це шлях до психічних проблем»

Поцікавилася в п.Інге, чи може вона щось порадити людям, які потрапили до скрутної ситуації. Натомість розповіла історії двох жінок, із якими їй довелося спілкуватися. І на ту, й на другу напав грабіжник. Та одна одразу здалася, відчувши себе жертвою нападника, Інша ж – забарикадувалася в кімнаті, почала кликати на допомогу. І врешті-решт злодій утік. Так ось, ця жінка-боєць після екстремальної події навіть не відчула шоку.

– А небезпечний посттравматичний психологічний синдром тим, – наголошує гостя, – що людина не може повернутися до нормальної поведінки та адекватного спрйняття дійсності. У неї можуть з’явитися різні відхилення, як от: суїцидальний настрій, агресія, що проявляється, зокрема, і в домашньому насиллі, бажання ізолюватися тощо.

До слова, у планах Інге Міссмаль не тільки навчання колег, а й амбіційний  проект реформування української психіатрії. І перші кроки до цього вже зроблені. Співпраця з Харківським інститутом неврології, психології та наркології АМН України  почалася, громадська  організація Інге Міссмаль власним коштом перекладає підручник для українських психіатрів з арт-терапії. Та це вже тема окремої розмови.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Верії»    

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *