Вирок Стерненку – це вирок судовій системі України

Масштабні акції протесту через вирок Сергію Стерненку, що відбулися по всій Україні та у Чернівцях зокрема, – це боротьба українців за справедливість і реформу у судовій системі.  

Стерненку за 300 гривень дали 7 років ув’язнення, а вбивцям Каті Гандзюк – менше 6-ти років. Отже, ці рішення не мають нічого спільного ні з правосуддям, ні зі здоровим глуздом. Це блюзнірство і знущання не тільки над правосуддям, а й усім українським народом. Тому люди вийшли на вулиці.
У столиці, приміром, кілька тисяч протестувальників прийшли до Офісу Президента, де й  зачитали свої вимогиНегайно звільнити Сергія Стерненка та інших політв’язнів; оновити судову систему, а саме – перезапустити Вищу раду правосуддя. І нових членів цих органів  набрати за допомогою чесного конкурсу. Організатори зазначили, що на звільнення Стерненка у влади є тиждень. Після цього мирні мітинги закінчаться і почнуться безстрокові акції. Наступна запланована на 9 березня. Від ОП протестувальники рушили до будівлі Офісу Генпрокурора, вимагаючи відставки Ірини Венедіктової.
Цей вирок створив в Україні найнебезпечніший прецедент, коли будь-яку проукраїнськи та продержавно налаштовану людину можна лише на підставі свідомо неправдивих свідчень антиукраїнського елементу звинуватити в чому завгодно. Людина буде ув’язнена, а наклепнику за це нічого не буде.

Отже, по своїй суті, це злочинний (криміногенний) вирок, який заклав основи для

використання правоохоронних органів і суду як інструменту розправи над свідомими громадянами. Ба, більше, як на мене, це ще й основа для майбутніх посадових злочинів силовиків і суддів, що діють під кураторством ворожих російських агентів в Україні, зокрема проти національної безпеки і правопорядку. Я не юрист, та мені здається, що у кримінології це той випадок, коли один неправомірний акт може породжувати одночасно двооб’єктні і багатооб’єктні злочини.

Судив Стерненка, як відомо, суддя Віктор Попревич з Донецька, особа абсолютно проросійських поглядів. І ще до нападу Росії на Україну він встановив біля свого маєтку в Донецьку бюсти Леніна і Сталіна. А під час свого суддівства в Київському районному суді м. Донецька, Віктор Попревич обслуговував інтереси банди Андрія Ніфонтова – вимагача, садиста і вбивці, який під прикриттям Донецького УБОЗу в основному «віджимав» квартири у місцевих жителів.

Оголошення вироку Стерненку було призначено на п’ятницю, а потім спеціально, так би мовити, символічно перенесено на 23 лютого, щоби продемонструвати участь Росії через вплив її агентів на справу Стерненка. Адже не секрет, що основні бенефіціари звинувачення Стерненка – Олег Татаров, заступник голови Офісу президента України з координації правоохоронної діяльності й національної безпеки, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова та вище політичне керівництво Російської Федерації.

Політична ж доцільність вироку Стерненку полягає в ослабленні проукраїнських позицій як в Одеському регіоні, так і в усій Україні. Та, водночас, у посиленні російських агентурних позицій на вищому рівні української влади. Це показник єдності ворожих сил. А пан Татаров блискуче продемонстрував силу адміністративного ресурсу на вищому політичному рівні в інтересах країни-агресора й окупанта. Наразі багатьом  спала полуда з очей.Тому люди, й особливо молодь, вийшли на захист  держави. Крапку у цій справі не поставлено…

Марія БОДНАРАШЕК,студентка відділення журналістики ЧНУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *