Відповідальність за тих, кого ми приручили

Доки влада Чернівців планує в далеко-неосяжному – за згадуваними мільйонами гривень –    майбутньому звести міський притулок для тварин, чернівчани рятуються від нашестя бездомних собак і котів самотужки. Буває, що у боротьбі за виживання «розумні» просто нищать «братів менших» –  отруюють,  відстрілюють, топлять, вбивають палицями й битами. Та, на щастя, нерідко самопорятунок homo sapiens збігається з порятунком бідних покинутих тварин від голодної, холодної, а то й жорстокої смерті. Бо хтозна, може, людству це там, на Небесах, зарахується…

Господарство пані Любомири: ну як таких не любити?!                

         Кожний викинутий і покинутий має свою історію             

Понад два десятки собак і шістьох котів утримує й годує родина чернівчанки Любомири. Не мучить їх у тісній квартирі і не дратує сусідів: тваринки живуть на просторій території, яку пані Любомира орендувала і тепер утримує лише задля цих істот. Більше того, родина не ходить вулицями і не збирає бездоглядних тварин – ті з’являються якось самі по собі. Це або побиті й закривавлені втікачі від двоногих нападників, або просто підкинуті під огорожу колишньої торгової точки безтурботними відпочивальниками – поруч ліс і ставок. Одне слово, кожна тваринка має свою історію та ім’я.

– Цигана мама просто врятувала від загибелі, – знайомить нашого кореспондента зі своїми підопічними донька орендарки Лілія. – Він прибіг побитий, зі зламаною лапкою, наляканий… Боявся, що й тут битимуть, але в паніці не зорієнтувався, куди втікати далі. Мама прийняла, підлікувала, годує тепер. А Мушку підкинули в картонній коробці разом з цуценям – ну що було з нею робити… Взяли й її. Підкинули й великого пса бійцівської породи. Було трохи лячно: великий м’язистий пес загрозливого вигляду,  неприязна морда. Але й він виявився нещасним створінням, яке відгукнулося на доброту і шмат їжі… Тепер це наш Тосік, з мордою  стафорда.

                               Беруть тваринок одиниці, а викидають – десятки

Більше двох років підкидають родині котів і собак. Аби якось контролювати ситуацію, Любомира власним коштом обгородила для собак вольєр, розділила окремо «хлопчиків» і «дівчаток». Спосіб виявився дієвим, лише маленька Мушка примудрялася пролазити в дірочки і знаходити друзів, в результаті знову народила двох цуценят.

Утримання такої кількості тварин обходиться родині в тисячу гривень щомісяця. Щодня  пані Любомира готує  для підопічних три відра їжі – це 6 буханок хліба і ковбасний корм. Ліля шукає підтримки співчутливих до тварин людей через інтернет: іноді зголошуються і допомагають кормом. Одна знайома щодня приносить харчові відходи.

Намагалися привернути увагу до проблем бездомних тварин і громадською активністю – родина є постійним учасником акцій міської організації захисників тварин «Не будь байдужим». Разом з активістами організації прилаштовують милих цуценят і кошенят у добрі руки. Але беруть тварин одиниці, а викидають – десятки. Ліля не раз бачила, як біля їхнього кіоску пригальмовували дорогі джипи, з яких на дорогу виштурхували чергового нещасного чотирилапого.

 Оренда закінчиться – зграя собак і котів буде в місті                     

Домашні тварини міцно «прив’язали» родину до міста – сім’я не має змоги разом нікуди поїхати, адже щодня треба годувати «братів менших». Але не це найгірше. Найбільша проблема в тому, що коли закінчиться термін оренди, зграю собак і котів доведеться просто випустити на вулицю – адже забрати їх з собою у квартиру нереально. А притулок вартістю 12 мільйонів гривень збудують ще не скоро – та чи й збудують?

Останнім часом чотири собаки пані Любомири померли з явними ознаками отруєння. Комусь вони таки заважають – навіть доглянуті, ситі і відгороджені. Але минулого тижня знов одного підкинули.

…Українці іноді кепкують з дивакуватих, на їхню думку, іноземців, які захоплюються  захистом тварин аж настільки, що щедро фінансують утримання притулків для чотирилапих і пернатих. Мовляв, нічим їм зайнятися, а в нас тут люди недоїдають…

А чи  не з милосердя до будь-якої живої істоти починається милосердя до людей? І чи не породжує жорстокість до всіх цих Принцес, Манюнь, Леопольдів і Білок взаємну байдужість Людей Розумних?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії» 

Телефон, за яким можна допомогти з харчуванням тваринок або забрати собі пухнастого друга: 095 55 18 571 – Ліля

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *