Усиновлення – не магазин, дитина – не товар!

29 дітей усиновили буковинці цього року. На батьків чекають ще 392 малюка. Більшість пар бажає усиновити дівчинку

Про опікунство та усиновлення – у розмові з Юлією ЯКІВЧИК, начальником Чернівецького обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

– Що потрібно знати подружжю, яке хоче усиновити дитину?

– Усиновлення – найкраща форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Бо вони стають повноправними членами сім’ї. Держава заохочує цей процес – усиновителі отримують допомогу, як при народженні, а також – декретну відпустку.

Але не кожну сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, можна усиновити. Не підпадають під це діти, батьки яких перебувають у місцях позбавлення волі, або якщо батьки не можуть виконувати своїх обов’язків у зв’язку з тривалою хворобою, чи коли діти відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав. Саме тому із 1294 дітей лише 392 дитини перебувають на обліку з усиновлення.

Усиновлювачам треба звернутися до служб у справах дітей за місцем проживання. З ними проведуть співбесіду і дадуть перелік документів, які необхідно зібрати. Щоправда, декому не подобається складна процедура, але ж це не магазин, де купують товар! Ми маємо знати, куди потрапляє дитина, яка вже один раз осиротіла.

Коли подружжя збере документи, проводиться акт обстеження умов проживання усиновлювачів і тільки після цього майбутніх батьків ставлять на облік усиновлення. Із пакетом документів людина може звернутися до будь-якої служби, навіть в іншу область. Пошук дитини може зайняти як місяць, так і рік. Щоправда, після року документи треба поновлювати.

Кандидати на усиновлення мають право додатково провести медичні обстеження дитини. Це робиться в її інтересах, щоби вона потім знову не залишилася самотньою. Але у нас, дякувати Богу, від 2007 року випадків розусиновлень не було.

Головне для усиновлювача – довідка про стан здоров’я: він не повинен перебувати на обліку у нарколога та психіатра. Не повинен також притягатися до кримінальної відповідальності за певними статтями.

– Як щодо віку?

– Обмежень у віці немає. Хоча, з якого боку дивитися… Це дає право родичам не брати під опіку осиротілу дитину, а усиновлювати, що розширює права жінок старшого віку. Та чи не осиротіє дитина раніше часу?

Зустрічаємося і з проблемою, коли усиновлювачі втратили власну дитину. Ми намагаємося їх переорієнтувати, аби вони усиновили дитинку тільки протилежної статі. Бо батьки будуть порівнювати дитину із своєю втраченою.

– Яких дітей бажають виховувати буковинські родини?

– Найчастіше люди беруть зовсім маленьких. Майбутні батьки хочуть, аби малюк вважав їх рідними. Деякі усиновлювачі навіть імітують вагітність… Тож малюків, народжених після 2008 року, на обліку немає. Та намагаємось переконувати людей брати і старших дітей. На щастя, бувають випадки, коли люди приходять з категоричним наміром усиновити маленьку дитину, а в процесі розмови усиновлюють і шестирічних. А нещодавно молода пара усиновила дитину, в якої були проблеми з мовленням. Інша сім’я, яка не мала власних дітей, усиновила одразу двох. Важливо, аби усиновлювач відчув, що це саме його дитина.

– Хто найчастіше бере під опіку сиріт?

– Здебільшого родичі. Найчастіше, за статистикою, – бабусі і дідусі. Родичам теж потрібно зібрати відповідні документи. Але якщо це стороння людина, вона повинна обов’язково пройти навчання, яке проводить Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Повинні пройти навчання й батьки-вихователі, і прийомні батьки. Без цього їх просто не візьмуть на облік.

На Буковині діє 10 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 68 дітей. 130 дітей виховується в 58 прийомних сім’ях.

– Ходять чутки про закриття інтернатів…

– Нині в країні прийнято багато законопроектів, спрямованих на влаштування дітей у сім’ї. Таким чином ми забезпечимо конституційне право дітей на виховання в сім’ї, виконаємо міжнародні акти, в тому числі й конвенцію ООН про права дитини. А такий кардинальний крок як закриття інтернатів, вважаю передчасним. Реформування інтернатних закладів повинне відбуватися поступово.

Прийомна сім’я бере на виховання від 1 до 5 дітей, будинок сімейного типу – від 5 до 10.

– Мова швидше йде про розукрупнення таких закладів. І Буковина не виключення. Так, Оршівський дитячий будинок – інтернатний заклад нової форми, куди дітей влаштовують за родинним принципом. Тут діти ходять до звичайної школи. Але з кожним роком кількість дітей, яких влаштовують у сім’ї, більшає!
Будинки сімейного типу і прийомні сім’ї – це, фактично, соціальне замовлення держави. Дітей беруть на виховання до повноліття або до 23 років, якщо вони навчаються. Далі доросла людина вибуває із сім’ї. Та буковинці – чуйні люди, тож у нас здебільшого діти залишаються назавжди…

– Чи перевіряють ці сім’ї потім? Кажуть, що діти скаржаться на те, що їх беруть як робочу силу…

– Обов’язково перевіряємо в якому стані діти та в яких умовах вони проживають. І не тільки тих, кого беруть під опіку, а й тих, кого усиновили. Звичайно, зберігаючи анонімність. Поки що скарг не виявили.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *