Ціна програшу й перемоги

або Як способи розрахунків за спожиту електроенергію стали причиною протистояння населення й Обленерго

Договорів між енергетиками та жителями сіл немає, а мали би бути    

Електроенергія – це товар, за який треба платити. Це знає нині й першокласник. Але навіть діти хочуть мати справжній товар, а їхні батьки – ще й якісне обслуговування. З останнім поки що у ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» не зовсім склалося. Особливо це стосується сільських населених пунктів, де сплата за платіжками спричинила багато непорозумінь. Найбільше люди обурюються тим, що їм ділять спожиту електроенергію просто навпіл, а не занозою до  відповідного тарифу. І буквально вчора вранці до редакції зателефонував Дмитро Якобчук з Тисівців, що на Сторожинеччині, який брав участь і виступав на останньому засіданні постійної депутатської комісії облради з питання «Про інформацію стосовно енергопостачання підприємців та фізичних осіб Чернівецької області». Так ось він повідомив, що практично у більшості платіжокх, які нині доставлені до поштового відділення, суми проплат визначені неправильно. Але на користь енергопостачальника. Скажімо, сім’я використала 200 кВт, а в платіжці зазначаються такі суми: 28 коп. х 100 і 36 коп. х 100. А мало би бути: 28х150 і 75х36. Різницю в оплаті не важко підрахувати. Дмитро Миколайович не пошкодував часу та зняв копії з цих платіжок, щоби передати їх депутату обласної ради Руслану Мельнику.

А ось ця тисівчанка ледь не побила на поштовому відділенні кореспондента «Версій», сплутавши з контролером Сторожинецького РЕМу. Її обурило те, що вона вже вдруге не знайшла на столі, де викладають платіжні документи за світло для мешканців села, свою платіжку. Тому й розхвилювалася, бо вже мала негативний досвід спілкування з цією організацією:

– Протягом кількох місяців не приносили платіжки, а потім відрізали світло, – обурюється. – Довелося викласти 680 гривень за підключення. Тепер знову немає платіжки А в мене двоє маленьких дітей – як дістатися до Сторожинця, щоби все з’ясувати?

Наступний сигнал – від мешканки Веренчанки. Вона поїхала до Заставни, щоби отримати в РЕМі розрахункову книжку, бо почула по телебаченню від голови правління Обленерго, що можна розраховуватися і за платіжками, і по книжках. Там її одразу ж направили до начальника. Оскільки того на місці не було, інший працівник перелічив, які документи потрібні для цього. Від жінки вимагалися ідентифікаційний номер, паспорт, свідоцтво з БТІ на право власності на будинок, усі платіжки за поточний рік. Якщо вона надасть зазначені документи, то з нею погодяться укласти договір і аж тоді видадуть розрахункову книжку. Але тільки на півроку. До речі, таких вимог і близько немає у ПКЕЕН – Правилах, затверджених Кабміном і Верховною Радою. Зате працювати без договорів між постачальником і споживачем дійсно забороняється. А чи мають сільські жителі Буковини угоди з Обленерго – питання суто риторичне.

Депутатів облради не цікавлять проблеми пересічних буковинців

Практично всі, з ким спілкувалися журналісти «Версій», нарікали на платіжки та згадували, як було прозоро й зручно з розрахунковими книжками. Нарікань не було тільки у Великому Кучурові, бо там, з’ясувалося, мешканці платять за світло по книжках.  Не будемо наразі перелічувати всі «за» і «проти» різних способів розрахунку, про що йшлося у попередніх публікаціях «Версій» (№№ 45,46). Тим паче, що кожен буковинець має лічильник – а саме він є головним арбітром у будь-яких суперечках. Утім, як ми вже повідомляли, відповідна постійна комісія облради зацікавилася цією проблемою і  спрямувала до керівництва Обленерго низку запитань. Після чого вже депутати обласної ради більшістю голосів вирішили не давати слова ініціатору боротьби з порушеннями з боку Обленерго Геннадію Гекову, який зробив спробу виступити перед ними, щоби донести до представників територіальних громад Чернівецької області інформацію про це. А шкода. Бо навіть попри те, що голова обласної ради Михайло Гайничеру на післясесійному брифінгу нинішнього понеділка, відповідаючи на запитання журналістів, наголосив, що зміна форми оплати – це вимога часу (і з ним важко не погодитися, бо весь світ відмовляється від паперових носіїв), стосунки населення й Обленерго мають стільки больових точок, що депутатам, делегованим територіальними громадами, варто було би не тільки знати про них, а ще й долучитися до їхнього вирішення.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Любов КАФАНОВА, «Версії»       

2 responses on Ціна програшу й перемоги

  1. а це правда, шо обленерго через цю газету позакривало на шептицького і глінки пункти консультацій?

  2. Так, це правда. Заважає працювати, підбурює людей не платити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *