Паска – хліб, без якого не буває Великодня…

 

40 днів без сиру, м’яса, музики та інших задоволень – витримують не усі, хіба що дуже сильні люди. Натомість паска на столах у Великдень буде чи не в кожного, хто пектиме великодній хліб сам, наповнюючи дім ароматом родинного затишку та сімейних традицій.

З давніх-давен українці шанують це свято. Бо із нього починається справжня весна. І саме на це свято всі бабусі та матері печуть паски і малюють писанки.

Пригадую, як ми з сестрою завжди чекали Великодня. Ще й до сьогодні, коли ми вже виросли, з особливим щемом у серці спостерігаємо, як народжується і випікається пасочка у бабусі. Запашні, духмяні, вони чарують своєю красою.

– Печеться паска, зазвичай, у чистий четвер, – розповідає моя бабуся Олександра ФИСЮК, жителька села Веренчанка, що на Заставівщині. – Та можна її пекти і в суботу, одначе жодним чином не в п’ятницю. У хаті, де буде пектися паска, повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Перед тим, як братися до пасхального тіста господиня повинна одягнутися у чистий святковий одяг, обов’язково зав’язати на голову платок. Цей урочисто-святковий момент я обов’язково розпочинаю з молитви. Паска повинна пектися з хорошими думками та гарним настроєм.

Гарно випечена паска – справжня гордість для бабусі, як, мабуть, і для кожної господині.

Паска печеться для кожного члена родини окремо з різними візерунками. Якщо вона вдалася, то і рік для цієї людини буде вдалим. У кімнату, де печеться паска, навіть заходять обережно, не гримають дверима, щоби паска «не сіла».   

 

До слова

Колись паски називали бабами. Пекли білу, жовту та чорну. Першу не їли, вона лежала на столі до поминальної неділі, а потім її виносили на цвинтар. До жовтої баби давали багато жовтків, тому вона було насичено жовтого відтінку, звідки й отримала свою назву. Шматок такого хліба спершу давали корові, потім уже їли самі. Чорну бабу при випіканні накривали освяченою вербою. Таким хлібом відводили грім.

 

– Поки тісто підходить, – жваво розповідає Олександра Іванівна, – я швиденько розпалюю у печі. Та не просто, як зазвичай, а з молитвою у серці та на вустах, на минулорічній освяченій вербі. Потім підтримую вогонь завчасно заготовленими дровами, вони мають бути дрібно наколотими та сухими. Коли піч напалена, вона стає білого відтінку, це знак того, що можна саджати у неї паску.  А тут, гляди, і тісто «підійшло», швиденько викладаю його у форми та прикрашаю  різними візерунками. Змащую яйцем, щоби рум’яною була, і саджаю її у піч на годинку, нехай зігріється – жартує бабуся. Після цього виймаю і кладу на дерев’яний стіл, щоби вийшов пар, спочатку на один бік, потім на інший. Коли вона вистигла, складаю паску у дерев’яне корито і накриваю її білою скатертиною чи тканиною. Варто пам’ятати, що спечену паску, допоки її не освятили, куштувати не можна. Паску до кошика викладаю у суботу надвечір. Кошик повинен, за звичаєм, складати господар дому, а якщо такого немає, то цим займається ґаздиня.

Що має бути в кошику?

Традиційний український кошик має в собі містити обов’язково паску, що символізує сонце; писанки – символ воскресіння Христа; часник, щоби відгонити злих духів; хрін, який символізує міцність та незламність людського духу; ковбасу та сало, що є праобразом Ісуса Христа, який своєю кров’ю врятував усіх людей від влади смерті; сир – як символ жертовності та ніжності Бога, а також сіль, що засвідчує зв’язок між Богом та людьми.

 

Пасха завжди символізувала перемогу Світла над Темрявою, Добра над Злом. Великдень, як й інші весняні свята, асоціюється з магією родючості. Приміром, великодня паска «говорить» завжди господарям про родючість та плодовитість. Її випікали за принципом аналогії: чим вища паска, тим кращий урожай, тим більше приплоду матиме худоба.

Нижче подаємо рецепт домашньої паски Олександри Фисюк. Можливо, з часом, вона стане і для Вас сімейною. І пам’ятайте, найважливіше при випіканні паски – настрій, з яким Ви готуєте її. Він повинен бути чистим і радісним.

До святкового столу

Паска Домашня

Інгредієнти (на 10 пасок):

2,5 л. води; 2,5 л. молока; 6 яєць; 500 г цукру; 250 г олії; 100 г дріжджів; 10 – 12 кг борошна; 1 упаковка маргарину; дрібка солі.

Спосіб приготування:

Тісто для паски робиться на підігрітій воді та молоці, туди додаємо дріжджі та цукор і залишаємо бродити в теплі на 3 – 4 години. Після бродіння додаємо у розчину яйця, маргарин, дрібку солі, олію та борошно. Ставимо ще на годину, щоби воно підкисло. Після цього виставляємо тісто у форми, змащені олією. Тоді її ще залишають на 30 хв., щоби вона «виросла» на рівень форми. Після цього кладемо у піч чи духовку. 

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

2 responses on Паска – хліб, без якого не буває Великодня…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *