Нові модні тенденції: замість дерев — пластик і бетон

Власноруч спилюючи дерева, які дарують нам чисте повітря і дозволяють вільно дихати, людина повільно й методично працює на самознищення.

Статус Чернівців як найчистішого, зеленого міста, яке так часто називали «місто парків і садів», уже давно втрачений. За останній десяток років воно втратило помітну частину насаджень. Найбільше постраждали вулиці, де рух особливо напружений: Проспект Незалежності, Червоноармійська, Головна, Хотинська…

Кількість автотранспорту на дорогах з року в рік зростає, а зелені насадження зникають та виснажуються. Алеї високих дерев витискаються рядами пластикових контейнерів та кіосків, на місці скверів піднімаються велетні з бетону й скла, а дерева ніби перекривають кисень новим бізнес-структурам, бо їхні власники поспішають їх позбутися.

UrkhiD7sLj0

Україну перетворюють на смітник Європи?

Відомо, що Буковина — край зелений і лісистий. Навколо Чернівців розкинувся ландшафтний парк площею 22 тисячі гектарів, тож розбудова самого міста на загальній картині поки що не позначилася. Принаймні, так вважають науковці. Утім, рухаючись у такому напрямку, невдовзі можемо опинитися перед серйозною проблемою.

– У Чернівецькій області лісиста частина складає близько 17% від загальної площі, – розповідає кандидат географічних наук, доцент, заслужений природоохоронець України та екс-начальник державного управління охорони навколишнього середовища Володимир СІВАК. – Ситуація, яка складається в місті, поки що не впливає на загальну обстановку, проте дерев тут знищено вже дуже багато. Поки що це не надто відбилося на природі ландшафту, та чернівчани вже відчули брак чистого повітря. Бо перш за все це шкодить саме здоров’ю людей. Подивіться, що робиться на наших дорогах у години пік. Немає об’їзних шляхів, кілька вулиць ремонтують одночасно, але невідомо коли врешті завершать, тож увесь рух іде через центр.

Дерева все ж таки поглинають ці шкідливі викиди й очищують повітря. Та якщо їх надалі знищуватимуть такими темпами, невдовзі дихати буде просто нічим. У Європі, скажімо, заборонена експлуатація машин без каталізаторів , які використовуються в глушниках для додаткового очищення вихлопних газів, а в нас про це й мови немає. Ще десять років тому на Європейській конференції міністрів екології зазначили: якщо й далі так триватиме, то Україна з часом перетвориться на великий смітник Європи.

– Свого часу ми боролися за дерева на Проспекті Незалежності, – ділився далі Володимир Карлович. – Бо коли там зводили торгові комплекси й каскади кіосків, рослинність нищили зі страшною силою. Схожа ситуація була і довкола Червоноармійського ринку. Там частково вдалося відвоювати зелені насадження, де-не-де залишили дерева вмонтованими просто у дахи. Проте, чи довго вони так протягнуть, сказати важко. На Проспекті ялинки, затиснуті поміж торговими рядами, також є потенційними пеньками: свій вік вони навряд чи проживуть…

А нещодавно на вулиці Рівненській, де будують об’їзну дорогу з Проспекту на Сторожинецьку, вирубали цілий зелений масив під корінь. Там будують якісь нові будинки. Та ж могли б залишити хоча невеликий захисний бар’єр від дороги! Суцільно знесли цілий шматок лісу і нижче ринку «Добробут». Я зв’язувався з екологами, цікавився ситуацією. Відповіли, що все узгоджене з генпланом і рубка там цілком законна.

За освітою я лісник, тож, коли бачу, що рубають зелені насадження, – це як частину мене відрубали.

Университетская

111

 

DSC_5610

вул. Університетська

Двометрові пні або чистка насаджень по-чернівецьки

Чистка дерев у місті виглядає досить радикально. Подекуди лишаються лише обрубки –  половина голого стовбура без жодної гілочки. Хай навіть такі дерева здебільшого відновлюються, проте з точки зору естетики виглядають жахливо і від них тривалий час немає жодної тіні.

– Є породи, які справді легко переносять чистку, – пояснює Володимир Сівак. – Їх можна обрізати, і вони нормально почуватимуться. Інші – хворіють, для них відрізані гілки – наче поранення. Найкраще пристосовані для алей та скверів липи, акації, клени різного штибу, туї. Здійснювати чистку дерев можна у період призупинення вегетації. Тобто навесні – до початку росту, а восени – по завершенню вегетації. Є дерева з глибинною кореневою системою – вони добре переносять обрізку гілок, адже коріння залягає глибоко і має багато поживних речовин про запас. Дерева зі стрижневою кореневою системою варто чистити дуже ощадливо, інакше після посушливого літа вони можуть захворіти чи взагалі всохнути.

Як зазначила головний інженер тресту Зеленого Господарства Алла Хомутовська, чистку дерев у Чернівцях проводять за правилами. Гілки обрізають навесні та восени, коли вже опадає листя. Зазвичай, чистці підлягають старі та аварійні дерева, що загрожують безпеці громадян. Іноді цього вимагають певні технічні моменти, до прикладу, відстань до електромереж чи будинків. Проте деревам, за її словами, це навіть іде на користь, омолоджується крона.

 центр_площадь_фонтан

111

 

DSC_5601

 

Центральна площа

Кому дерева заважають дихати?

Утім, жителі міста впевнені, що причиною чистки дерев нерідко стає те, що своїми гілками вони затуляють рекламу якоїсь чергової торгової лавки. Підприємці, яким дерева заважають дихати, працюють так би мовити «тихою сапою». Рослинам обрізають корені, підливають чи підсипають шкідливі речовини чи роблять кільцювання. Тобто дерева навмисне доводять до повного виснаження, а потім вже й не потрібно витрачати сили та гроші на дозволи — насадження зносять, як сухі.

Нещодавно до «Версій» звернулася мешканка Проспекту Незалежності пані Тетяна. Вона бачила, як серед білого дня робочі з бензопилами обрізали корені катальпам. Виконавці робіт, як відомо, люди маленькі: сказали – зробив. Тож бесідувати не бажали, а лише грубо огризалися. Екологи ж, до яких звернулася п. Тетяна, не застали власників підприємства на місці. Жінка ж стурбована тим, що навесні таке дерево може вже не відійти…

– Траплялося, що хтось підсипле якісь хімікати деревам чи зробить їм кільцювання, – розповідав з досвіду заслужений природоохоронець України, який майже два десятки років очолював управління екології. – Що означає кільцювання? Це такий варварський метод знищення дерева, коли на рівні кореневої шийки робиться легенький надріз до самої деревини. Таким чином переривається доступ поживних речовин від коріння. Таке дерево висохне через рік чи два. Тоді вже викликають інспекцію і дерево підлягає знесенню. Звичайно, інспектор повинен оглянути дерево: чому воно всохло, опитати місцевих жителів, чи саме воно всохло чи вони нічого не бачили. Хоча тут часто замішаний суто людський фактор.

турецкая

 

111

 

DSC_5597

 

Турецька площа

Як розповів начальник відділу біоресурсів та природно-заповідного фонду екоінспекції Роман ПРИКАЗКА, за такі дії законом передбачена адміністративна відповідальність. Утім, у місті не було жодного випадку, щоб у подібній ситуації було стовідсотково підтверджене цілеспрямоване знищення зелених насаджень. Якщо дерево всохло і навесні помітні якісь технічні пошкодження, можна припустити, що вони зроблені навмисне, проте знайти зловмисника, довести його причетність і притягнути до відповідальності майже нереально. Стягненням штрафів у такому випадку безпосередньо займається міліція, а не екологічна інспекція. Проте Роман Приказка впевнений, що навіть якби подати усі матеріали правоохоронцям, то навряд чи цим хтось зайнявся б.

сквер_сорбонна

111

DSC_5602

Скверик біля “Сорбонни” 

 

Штрафи за знищення або видалення зелених насаджень – від 200 до 2,8 тис. грн.

Видалення зелених насаджень без відповідних дозвільних документів карається штрафом.

За кожне знищене/пошкоджене до стану зупинення росту дерево розміри штрафів становитимуть від 200 до 2,8 тис. гривень,

пошкоджене до ступеня незупинення росту – 100 -1,4 тис. гривень.

Штрафи за знищення цибулини квітки, залежно від її виду, куща, або 1 кв.м газону чи квітника – 15-85 грн., за пошкодження – 8-43 грн. штрафу.

Використання не за призначенням парків, скверів, гідропарків, під яким, як і у вищезгаданих випадках, слід розуміти дії без ордера або повідомлення про видалення зелених насаджень, а також декларації про початок проведення підготовчих або дозволу на виконання будівельних робіт, каратиметься штрафом від 13 до 200 грн за 1 кв. м пошкодженої площі.

Визначатиме розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, Державна екологічна інспекція України та органи місцевої виконавчої влади.

Коли можна зносити зелені насадження

Порядок знесення зелених насаджень затверджений міністерством житлово-комунального господарства. Для цього створена спеціальна комісія міської ради, яка включає чотирьох осіб – два представники департаменту житлово-комунального господарства та представники екологічної інспекції й тресту «Зелене господарство». До речі, у післяалопеційний період, тобто від 1988 року, коли в Чернівцях стався спалах невідомої екологічно залежної хвороби, маніфестним симптомом якої було повне або часткове облисіння дітей, до такої комісії входили і представники громадськості. Це добре пам’ятає Отілія ГУЛІКА, ветеран «Зеленого світу Буковини».

Так от, ця комісія оглядає дерево й складає акт обстеження, де зазначають породу дерева, його якісний стан та висновок: дерево підлягає обрізці, знесенню тощо. Після цього видають ордер, який погоджує і затверджує управління охорони навколишнього середовища. Таке правило діє для усіх жителів міста. Жодне дерево не можна рубати без відповідного дозволу.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версій»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *