Народжені революцією

буковинська сотня

«Буковинська сотня» vs «Буковинської сотні»

Як активісти Майдану не поділили назву

Революція породила безліч різноманітних громадських утворень. І це добре, бо саме так формується громадянське суспільство. «Правий сектор», «Самооборона», «Буковинська сотня», «Майдан»… Здається, усі вони мають схожі шляхетні цілі, та, на жаль, не завжди знаходять між собою порозуміння.

Приміром, на Буковині вже діють дві «Буковинські сотні», які не можуть поділити між собою назву. Одна з них – офіційно зареєстрована громадська організація, яку очолює Юрій Аксенин, син загиблого героя Майдану, буковинця Василя Аксенина. Друга – підрозділ «Самооборони», який готує документи на реєстрацію – але вже як «Буковинська сотня за свободу».

Як заявили на прес-конференції керівники «Буковинської сотні самооборони» Іван ХРАПКО, Іван ГРИНИК та Іван ПОПАДЮК, активісти їхнього підрозділу брали безпосередню участь у подіях на Майдані і саме вони є справжньою Буковинською сотнею. Але зараз, за їхніми словами, виникають нові організації, які «користаються плодами революції й отримують свої дивіденди». Прямо на ГО «Буковинська сотня» не вказували, але натякнули, що її голову Юрія Аксенина використовують нечесні люди.

Як заявив на прес-конференції сотник і за сумісництвом голова Новоселицької районної «Свободи» Іван ПОПАДЮК, організація є аполітичною. Попри те, що до її складу входять багато свободівців, та й сам захід, як оголошувалося в прес-релізі, відбувався за сприяння Чернівецької обласної організації ВО «Свобода». Мабуть-таки наші люди ще не вміють розрізняти політичні проекти від громадських організацій.

Після цього в кулуарах журналісти питали одне одного: «Самооборона» сама взялася за розум чи керівник СБУ з ними домовився?

Як засвідчує історія становлення громадянського суспільства на Заході, там теж колись відбувався «зорепад» громадських організацій. Але між ними не було боротьби за місце під сонцем, бо всім вистачало грошей, підтримки держави й громадян. У нас усе це відбувається трохи – а, може, й добряче – по-іншому. І, що головне, кредит людської довіри зберегти дуже важко. Та й для цього організації мусять ще продемонструвати свої активні дії на користь громади…      

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Anti-government protests in Ukraine. 

Хто isWho серед революційних об’єднань?

Наразі цікавимося у представників майданівських організацій, які завдання вони ставлять перед собою після того, як відлунали постріли революції,  та як звичайному обивателю розрізнити такі подібні за назвами об’єднання?

Володимир РЯСОВ, керівник Правого сектору Буковини, голова обласної організації  ВО «Тризуб» ім. С.Бандери:

– «Правий сектор» здійснює свою діяльність у двох площинах – як політична партія та як громадська організація. Відомо, що наш лідер Дмитро Ярош висунув свою кандидатуру на пост президента України, тож наразі у нас триває виборча кампанія:  підбираємо кандидатів до дільничних комісії, проводимо інформаційну роботу. Як громадська організація, ми працюємо в сфері захисту інтересів пересічних громадян. Зокрема, це стосується створення громадських рад при державних органах влади – прокуратурі, податковій, маємо певні домовленості з СБУ. До нас постійно надходять звернення, прохання про допомогу від простих громадян. По суті більшу частину цієї роботи мали би виконувати не ми, але люди більше довіряють нам, аніж тій же прокуратурі чи міліції.

У нас добрі стосунки з іншими громадськими організаціями – з «Автомайданом», «Самообороною» (хоча, на жаль, їх є кілька – замість однієї структурованої), ГО «Майдан», люстраційною комісією при облраді. Певною мірою наші завдання схожі, але, якщо подивитися глибше, то «Правий сектор» є ідейною організацією.

Наша діяльність виходить першочергово з потреб української нації і базується на програмі реалізації національної ідеї державотворення. Жодна влада від початку незалежності України не пропагувала такої ідеї. Хоча будь-яка держава має будуватися на фундаменті національної ідеї. Робота будь-якого чиновника, правоохоронця, громадянина України має виходити з цієї ідеї і коригуватися в інтересах держави. Не так як зараз: прийшла влада, яка має свої політичні вподобання, свій план – і вся країна йде цим шляхом. Змінюється влада – і все довкола змінюється. Так не повинно бути.

З огляду на останні події на сході України Дмитро Ярош оголосив мобілізацію всіх структурних підрозділів «Правого сектору». Частину людей ми вже відправили на навчальні бази до Києва. Наразі там залишилися тільки найбільш підготовлені.

 

Олексій КОЛОМІЄЦЬ, голова ГО «Автомайдан»:

– По-перше, «Автомайдан» не бере участі в жодних радикальних акціях. Ми працюємо відкрито, без масок. Співпрацюємо з громадянами, ветеранськими організаціями, здійснюємо благодійну діяльність. Автомайдан активно співпрацює з правоохоронними органами, СБУ, прокуратурою: виловлюємо браконьєрів у лісі, проводимо рейди з податковою міліцією проти нелегального розповсюдження алкогольних напоїв тощо. Здійснюємо контроль над діяльністю правоохоронних органів, але особисто до їхньої роботи не втручаємося. Зараз, коли постала загроза цілісності держави, ми спільно патрулюємо наші рубежі, починаючи від Новодністровська.

Після Майдану «Автомайдан» призупинив співпрацю з іншими революційними організаціями, але контакти підтримуємо, за потреби приєднуємося до тієї чи іншої акції.

 

Юрій ІВАШИН, голова виконавчої ради ЧОГО «Майдан»:

–Наша громадська організація була створена безпосередньо на Чернівецькому майдані і саме там сформувалися її керівні структури, Рада Майдану.  Ми відрізняємося й тим, що в нас на першому місці стоїть членство громадських організацій як колективних членів. До складу ЧОГО «Майдан» входять більше 40 об’єднань краю.

Після завершення революції ми вирішили не припиняти діяльності. Тільки зараз ми беремо участь у громадських справах. У Раді Майдану функціонують 12 профільних комісій, покликаних забезпечувати постійний громадський контроль та співпрацю із органами місцевого самоврядування, державними структурами, приватними підприємцями.

При ОДА створені 4 профільні комісії, вони вивчають стан справ у різних галузях народного господарства, зокрема, у фінансовій сфері, земельних питаннях і ремонті доріг тощо. До них входять як представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, так і члени Ради «Майдану».

Ми співпрацюємо з усіма організаціями, що виникли у період Революції Гідності. Нам немає що ділити.

 

Юрій АКСЕНИН, «Буковинська сотня»:

– Всі ми стояли на Майдані для того, щоби нам, рядовим мешканцям держави,  стало легше жити. Ми стояли за зміни в країні, за подолання корупції. Тож по суті діяльність «Буковинської сотні» нічим не відрізняється від інших революційних організацій.

Зараз ми готуємо звернення до органів влади, щоби брати участь у роботі перевірних комісій, впливати на них і бачити, що коїться довкола.

Щодо конфлікту зі «Свободою», то досі я не мав жодних претензій до них: які можуть бути претензії до побратимів. Але зараз ми зауважили, що й серед простих людей, які стояли на Майдані, відбувається той же «дєльож» крісел. Це для мене незрозуміло і дуже прикро. Певно, добряче зіпсувала нас система… Адже мета у нас спільна!

 

Сергій ЛАЗАРЄВ, керівник штабу Чернівецької Самооборони:

– Народна Самооборона області – це громадське формування з охорони громадського порядку. Тобто ми патрулюємо місто, проводимо спецоперації разом з підрозділами міліції, ДАІ. Спільна риса з іншими революційними організаціями в тому, що ми залучаємо до своєї роботи громадськість. Якщо є спільні заходи, то беремо участь.

Особливість наша в тому, що ми – єдиний офіційно зареєстрований підрозділ Самооборони. Є ще, приміром, «Буковинська сотня» Самооборони. Але вони до нас не належать, бо це партійна структура, до того ж, поки що офіційно не зареєстрована. Я  рекомендував би всім організаціям, які офіційно реєструються, уникати слова «самооборона» у своїй назві, щоби не виникало в подальшому якихось непорозумінь. Усі решта підрозділів Самооборони мають формуватися відповідно до рішення її міської ради.

 

Слово експертам:

Багато громадських організацій – добре чи погано?

Ігор БАБЮК, політолог: «Конструктивна діяльність не проглядається, зате партійні вуха стирчать»

– По-перше, кожний громадянин має право, закріплене Конституцією, утворювати будь-які організації і ставити перед собою будь-які цілі, які захищають інтереси членів об’єднання або інтереси тих чи інших верств населення. Тому всі ці революційні організації мають право на існування.

Спільне ж у них те, що їхня мета ( і це правильно!) полягає у повному контролі за органами влади. Та особливої різниці між ними я не бачу. Хіба що в тому, що одні підтримують певного посадовця, інші його не підтримують. Маю на увазі історію з начальником СБУ Кіцулом. На жаль, якоїсь особливої конструктивної діяльності не помічаю. За окремими з них, звісно, стоять політичні партії. Так, за однією з «Буковинських сотень» стоїть «Свобода», за «Автомайданом» – партія «Удар». І це природно, що партії використовують громадянське середовище для своїх цілей. Але, на моє глибоке переконання, громадські організації мають бути незалежними від політичних сил.

 

Ігор ГАВРАДА, політолог: «Координація – так, а нездорова конкуренція заведе в нікуди»

Оскільки Євромайдан був дуже неоднорідним, то закономірною є й поява численних організацій, які з’явилися завдяки цьому неординарному явищу. Вони різняться як кількістю учасників, так і розумінням шляхів подальших змін. Організації, народжені Революцією Гідності, стануть більш ефективним чинником змін, коли зможуть чітко координувати свою діяльність. Так вони принесуть значно більшу користь суспільству. Якщо ж будуть намагатися, свідомо чи мимоволі, побороти одна одну – це шлях в нікуди.

 

Матеріали підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *