Міністр – не сантехнік

І саме тому він, за логікою, що існує в нашій державі, не обов’язково повинен бути спеціалістом у тій галузі, яку очолює.

Зовсім інша справа – сантехнік. Неможливо уявити, щоби замість спеціаліста по трубах ви запросили додому історика, філолога, юриста або лікаря поміняти заіржавілу трубу чи бачок від унітазу.

Натомість надати пост міністра з надзвичайних ситуацій чи екології людині, далекій, за освітою, від цих проблем – запросто.

Складається враження, що два ці міністерства стали розмінною монетою політичних ігор можновладців. Хоча саме в їхніх стінах вирішуються чи не найбільш глобальні питання життєдіяльності держави. І саме вони мають працювати якщо не на випередження, то, принаймні, на запобігання біді та масштабним катастрофам.

Пригадується фосфорна аварія на Львівській залізниці. Тоді МНС-ники почали гасити загоряння фосфору водою, що не могло не спричинити важких опіків дихальних шляхів і отруєнь у молодих рятувальників.

Але це нікому не стало уроком. Як і звернення громадських організацій екологічного спрямування до очільників трьох гілок влади України із закликом зупинити деградацію Мінприроди України. Бо за останні 10 років на посаді міністра охорони довкілля побували 7 різних осіб, а під них щоразу змінювалася структура міністерства. А це, на думку авторів звернення, поставило під сумнів здатність Мінприроди виконувати належні функції. І це тоді, коли Україна вкрай потребує природоохоронної структури, здатної припинити процес знищення її природи!

Триває наступ на закріплені в Орхуській конвенції екологічні права громадськості. Зокрема, став закритим для суспільства процес роботи над проектом Стратегії національної екологічної політики, попередній варіант якої розроблений за участі громадськості, а нинішній взагалі не проходив громадського обговорення.

Усвідомлюючи, що час бити на сполох, автори звернення запронували за допомоги європейських фахівців провести незалежний аудит управлінської спроможності системи Мінприроди!

Та в нас, як у байці про кота й кухара, де Васька слухає та їсть. Владну колоду карт і далі тасують: шістки з тузами, королів з валетами. Бо головне, щоби масть була одна…

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *