Держземагентство відкриває земельні таємниці

Державне агентство земельних ресурсів України презентувало Національну кадастрову систему, над створенням якої фахівці працювали понад 20 років. Під час зустрічі з журналістами голова Держземагентства Сергій Тимченко запевнив, що Національна кадастрова система почне впроваджуватися 1 січня 2013 року. Того ж дня набере чинностізакон «Про Державний земельний кадастр».

Ці дві події вельми важливі для України, оскільки наша держава здавна вважається аграрною. Фахівці стверджують, що близько 25% всіх чорноземів світу сконцентровані у нас. Проте саме земельне питання в нашій країні досі вважається чи не найсекретнішим. Отримати бодай якусь інформацію про земельну ділянку те саме, що дістати доступ до державної таємниці. Зробити це можна лише у двох випадках: перший – дати хабара чиновнику, а другий – самому стати чиновником і взяти під охорону земельну таємницю.

Зі слів Сергія Тимченка виходить, що чиновницькому свавіллю тепер покладено край. У рамках Національної кадастрової системи запускається публічна кадастрова карта. Тож тепер будь-хто через Інтернет може отримати потрібну інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Вона, зокрема, містить дані про розмір земельних ділянок та їх межі, місце розташування, форму власності, цільове призначення, якість ґрунтів.

Питання  «навіщо це потрібно?» більш ніж риторичне. Хоч і повільно, та наша країна просувається до земельного ринку. Тому вже зараз треба готуватися до можливих операцій з купівлі-продажу земельних ділянок. Адже навіть за наявного земельного мораторію відбувається рух землі. Ділянки передаються у спадок, даруються, здаються в оренду. І кожному власнику землі важливо знати, яким капіталом він реально володіє, як краще ним розпорядитися, аби бажані гектари дали якомога більше прибутку.

Доступ до бази даних отримають нотаріуси, комерційні банки, які здійснюють кредитні операції, іпотечні заклади, землевпорядники. Інформацією можуть скористатися й відомства, які опікуються містобудуванням, водними та лісовими ресурсами. У цьому сенсі Україна не виглядає першопрохідцем. Швидше навпаки – ми виявилися серед останніх європейських країн, які наважилися на створення системи Державного земельного кадастру.

Та Сергій Тимченко цей недолік перетворив на перевагу. Він зауважив, що така наша «кадастрова» непоспішність» у підсумку зіграла позитивну роль. Україна змогла якнайкраще скористатися досвідом інших країн та послугами найкращих закордонних експертів. Адже створення системи Державного земельного кадастру відбувалося за сприяння Світового банку. На виконання відповідних робіт, що здійснювалися у рамках Проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», було витрачено близько 50 млн. дол. Лише проведення аерофотозйомки на площі понад 60,2 млн. га та створення ортофотопланів й індексних кадастрових карт обійшлося у 23,6 млн. дол. Значних коштів потребувала робота зі створення програми та закупівлі необхідного обладнання.  Його потребували 672 регіональних офіси, які вже мають спеціальні канали зв’язку. За сприяння Світового банку також облаштовані основний та резервний центри обробки інформації.

Нині Держземагентство переводить всю документацію в цифровий та електронний вигляд. Йдеться не лише про ту інформацію, яка надходить зараз, а й ту, яка була зібрана раніше і до останнього часу зберігалася на паперових носіях. Бо, за оцінками закордонних експертів, роботи по створенню системи Державного земельного кадастру та його інфраструктури складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. Більші зусилля спрямовуються на збір та систематизацію інформації. Український уряд виділив на цей вид діяльності 30 млн. грн., що має прискорити цю роботу, яка, до речі, не завершується. Бо Україна піде шляхом світової практики, коли на базі земельного кадастру вибудовується національна система геопросторових даних. Тобто, на кадастр накладатиметься інформація про надра, комунікації і мережі, будівлі, водні та лісові ресурси тощо.

Сергій Тимченко не ідеалізує нинішню Національну кадастрову систему. Він не виключає, що вже найближчим часом будуть виявлятися певні помилки, які доведеться виправляти по ходу. Такої можливості не виключають й інші експерти. Так, менеджер просвітницьких кампаній Проекту USAID«АгроІнвест» Марина Зарицька наголосила: «Під час переходу від старої системи обліку земельних ділянок до нової Національної кадастрової системи для вразливих верств населення і, в першу чергу, для українських селян можуть виникнути проблеми у визнанні та оформленні прав на землю. Розуміючи це, Проект «АгроІнвест» планує об’єднати зусилля своїх фахівців та юристів громадських організацій, які працюють у кількох областях. Завдяки цьому сільські жителі зможуть отримати необхідну інформацію та знання, що допоможе їм відстояти свої земельні права ще до початку повноцінного функціонування Національної кадастрової системи. Зокрема, ми підтримаємо громадські організації, які проводять серед селян широку роз’яснювальну роботу і, понад усе, серед тих власників ділянок, які найчастіше стикаються з труднощами в реєстрації права на землю, отриманні кадастрового номера земельної ділянки та передачі її в оренду на прийнятних для них умовах».

 Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних і земельних питань

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *