День Знань: кілька несвяткових думок

У сторожинецькому барі на хрестинах сталося масове отруєння. Понад 10-ро людей лежать у інфекційному відділенні ЦРЛ. У районі з’ясовують, що спричинило отруєння: м’ясні та рибні страви, приготовлені на кухні бару, чи виноград, який клієнти купили на базарі.

Якби це було винятком, про нього можна було б і не згадувати. Але річ у тім,
що чим далі – тим менше стає профі, які можуть у чомусь розібратися.

Зрештою, як і можливостей. І я зовсім не маю на увазі конкретно сторожинецький випадок. Інших прикладів вистачає.

Скажімо, якось узимку зі снігом в області випала червона пляма. То спеціалісти санепідемстанції заявили, що в них немає відповідної апаратури, щоби з’ясувати, що це таке.

А для теперішнього таксиста Дмитра Сандуляка це було б, як то кажуть, раз плюнути. Він – інженер з «Кварцу», спеціаліст такої кваліфікації, що виявляв, як розповідали його колеги, навіть найменші сліди певних речовин Свого часу його запросили до групи фахівців, які вивчали причини отруєння дітей у Чернівцях 1988 року.

Нині пан Дмитро крутить баранку, заробляючи на прожиток. А краяни добре знають його сина, який організовує концерти «зірок» на Буковині. Хоча за фахом Олег Сандуляк, як і його батько, – фізик. Але кому сьогодні потрібні фізики, математики чи хіміки!

Суспільні пріоритети дали «крен» у зовсім інший бік. Буквально вчора оприлюднили перелік найбільш перспективних для України професій. Знаєте, хто його очолює? Спробуйте здогадатися з трьох разів. Даю підказку: про цю спеціальність випускники шкіл 70-80 років минулого століття практично ніколи не мріяли, хоча у суспільстві й існував дефіцит товарів.

Здогадалися? Так, йдеться про продавців. Сьогодні й завтра потреба в них – найбільша в державі. Чи не є це яскравим свідченням того, чим стає Україна?!

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *