Чому на столі данців під час їхнього дня народження завжди стоїть міні-прапорець країни

Анна Флейєрад зі старовинного містечка Нествед, якому вже понад 800 років, прожила звичайне для данійки життя. Сім’я, чоловік, діти, турбота про них і щаслива забезпечена старість. Цими днями вона відсвяткувала свій 93-ій день народження. Взула навіть туфлі з підборами та побризкалася улюбленими парфумами модного запаху 50-х років минулого століття.

Уся її родина – донька і син, онуки та правнуки зібралися за святковим столом місцевого будинку престарілих. Там вона і пригощала своїх дорогих гостей смачним тортом з кавою та чаєм. До цього Будинку Анну перевезли після мікроінсульту два роки тому. А до того поралася по хаті сама, систематично запрошуючи рідню на сімейні обіди.

Аннину хату, привівши до ладу, її діти здали місцевій комуні. А в Будинку для перебування літніх людей, який нічим не різниться від власного помешкання, жінка має невеличку зручну кухню, дві кімнати та ванну з туалетом. Туди вона перевезла і свої речі та меблі з будинку, в якому жила раніше. Готує собі їсти за бажанням. Щоправда, вранці варить каву. Бо в Будинку є їдальня, де годують охочих, та відповідний персонал, який доглядає стареньких. І не просто доглядає, а спілкується з ними, що є чи не найважливішим для людей цього віку, які починають відчувати себе не просто зайвими у сучасному житті, а й почасти чужими йому.

Умови проживання тут настільки продумані, що усвідомлюєш – над вирішенням проблеми працювали спеціалісти. Вздовж стін світлих гарних коридорів тягнуться дерев’яні зручні поручні. Біля кожного помешкання стоїть коляска. На випадок, якщо мешканець погано себе почуває чи просто не хоче ходити пішки. Біля кожних вхідних дверей прибита табличка з ім’ям та прізвищем її володаря. Перш ніж туди зайти, персонал стукає чи дзвонить.

Коли погода дозволяє та засвітить перший промінчик сонця, данці біжать на вулицю. Тож бабусі й дідусі перебираються на подвір’ї – там можна походити і посидіти, почитати книжу та переглянути свіжу пресу або ж зайнятися улюбленою справою – у кожного вона своя… Що не кажіть, а достойна старість – ознака цивілізованості. А літнім людям тут забезпечені й спілкування, і добра їжа, і медична допомога та весела компанія.

Після відвідин нестведського будинку престарілих та спілкування з його підопічними я нарешті усвідомила, чому в Данії прийнято під час будь-яких святкувань, і днів народжень зокрема, обов’язково прикрашати стіл  національним міні-прапором. Без цього атрибуту данці свого свята просто не уявляють.

3 responses on Чому на столі данців під час їхнього дня народження завжди стоїть міні-прапорець країни

  1. Поважають державу. У нас держава – апарат насилля. За класиком.

  2. А не тільки “у нас”… Сіль тільки в тім – “КОГО НАД КИМ” ..

  3. “достойна старість ” в притулку навіть з прапором не надихає.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *