Червоногород – ворота у часі та просторі

                                                                                                               

Неймовірно, але факт: вона відбулася, та ще й  за участі автора цих рядків. Утім, матеріалістам дозволяється сприйняти розповідь як журналістське «фентезі». Хоча головні герої мандрівки – не просто реальні люди, а ще й науковці. 

Вежі Червоногорода
Вежі Червоногорода

 

Розташований за 80 км від Чернівців, за селом Нирків Заліщицького району на Тернопіллі, Червоногород і був метою нашої мандрівки. Ії учасники – Юрій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, кандидат технічних наук, керівник науково-практичного семінару «Енергоінформаційні процеси: природа та методи захисту», Леонід ПІДКАМІНЬ, викладач фізфаку ЧНУ, кандидат фізико-математичних наук, Віталій ПЕТРЕНКО, спеціаліст з аномальних зон та ініціатор подорожі Гавриїл ШУРПІН, керівник «Витоків», чернівецької філії Української академії цілительства.

 Таємниця території

Чому Червоногород? Бо вся земля, яка не вкрита травою, теракотово-червоного кольору. На карті України цього містечка немає, зате його згадує всесвітньо відомй історик Грушевський.

Гавриїл Шурпін не вперше приїждждає сюди. Тут уже побували його колеги з ученої ради академії та її президент Сергій Бінат. Усі разом дійшли висновку, що територія – унікальна, тож потребує державного захисту. Як, приміром, Стоунхендж в Англії  чи Ньюгрендж в Ісландії. Але трохи терпіння.  

Що ж у цій території особливого? Найперше, мабуть, історія. Принаймні та, про яку ще пам’ятають люди. Розповідають, що за Польщі тут жили Понінські, в яких раптом зникла дитина. Хлопець грався біля двох веж і  – десь подівся. Шукали його довго, але так і не знайшли. Пізніше мати встановила йому усипальню а потім неподалік з’явилася й родинна капелла Понінських. Усе це нібито належить до пам’яток культури України. Але, на жаль, тільки належить, а не зберігається. 

А на початку 1945 року на території церкви, розташованої неподалік двох таємничих веж, зникли 32 радянських солдати й офіцери. Недовго думаючи, командування підняло в повітря бойові літаки й «пропрасувало» Червоногород. Це сталося 2 лютого 45-го, про що свідчить поховання біля церкви тих, хто потрапив під бомбування.

А значно пізніше, вже в наші дні, тут пропали двоє чорних археологів. І дивним чином померли два священика, один з яких був відправлений у вічність після того, як зібрав матеріали про Червоногород. 

А ще сюди, до місцевого водоспаду, приїждждають із Заліщиків ті, хто бере шлюб. Така традиція. І туристи сюди заглядають інколи, особливо чомусь поляки. Про водоспад кажуть, що його вода цілюща. Принаймні, подряпини, вивихи та забої після неї загоюються значно швидше. 

вода Червоногорода
вода Червоногорода

 Енергетичні транспортали

Гавриїл Шурпін має стосовно цієї території власні думки:  

– Тут розташований один із транспорталів, де людина може переміщатися у просторі та часі, потрапляючи до інших світів, – каже Гавриїл Герасимович.–  Енергетичні ворота бувають різними: через одні достатньо переступити, а інші складаються з дуже тонких вібрацій, яких неможливо торкнутися руками. 

– А що собою являють транспортали у Червоногороді?

– Вони потребують налаштування. Кожен Всесвіт має особливу частоту вібрацій. У будь-якій точці простору сходиться багато Всесвітів, але ми сприймаємо тільки один, в частотному діапазоні якого живемо. Щоби побачити інші світи та сутності, які їх населяють, нам треба налаштувати власні вібрації на іншу частоту. Саме така перебудова й відбувається у траспорталах.

– Є певні умови для цього?

– Так, потрібно дуже хотіти. Бо саме бажання мандрівника є тим лезом ножа, яке розрізає завісу між Всесвітами. Паралельні ж світи існують в усіх напрямках – і в горизонтальному, і у вертикальному.  

У передгір’ї Гімалаїв є ашрам індійського гуру Бхагавана Нарлікара, де його послідовники вчаться оволодівати простором і часом. Так ось він вважає, що саме зараз настав період, коли можна посісти місце пілота у багатомірному кораблі, який подорожує безкінечним світом. Кордони між Всесвітами стираються, стають розмитими, що значно полегшує перехід через транспортали. Це зумовлене тим, що Світ готується до чергового стрибка, коли всі Всесвіти разом перейдуть до вищого ступеня. Саме тому наша епоха  – вдалий час для усвідомлення величезного потенціалу  людини й змісту безкінечності.

– В усе це можна вірити?

– А ви вірите у піраміди Єгипту? Вони ж і є найбільш відомими транспорталами, щоправда, нині закритими для охочих. Історичний факт зникнення одного з перших дослідників піраміди в Гізі, англійського археолога Річарда Ховінгема – цьому підтвердження. Співвітчизники намагалися знайти вченого, та успіху не досягли. Ймовірно, що активізувалися енергетичні ворота й він потрапив до іншого світу. Досі, до речі, ніхто не пояснив і тамниче зникнення напередодні Другої світової війни італійського фізика Етторе Майорана, який створив теоретичну модель нейтрино. Можливо, вчений зробив відкриття, яке дозволило йому переміститися у часі та просторі…    

 Чаша для переміщення?

До ансамблю двох веж, дивовижної архітектурної краси, які, до речі, збудовані не симетричними, приєднана чаша. Шурпін важає її одним із місць для телепортації. Принаймні ті, хто вміють медитувати та налаштовувати й контролювати свій організм,  відчувають там потужний шум у вухах. У них мимоволі піднімаються руки до гори.

Між іншим, ще такий цікавий факт. Коли починаєш спуск до Червоногороду, тебе перестрівають… охоронці цієї території. Їх можна назвати духами. Кожний бачить їх по-різному, а більшість – узагалі не помічає. З нашої компанії, крім Гавриїла Шурпіна, вміє «бачити» їх та домовлятися з ними кандидат технічних наук Юрій Добровольський.

– Я ж нічого не бачу, зате міряю, – жартував з цього приводу, тримаючи дозиметр у руках,   кандидат фізматнаук Леонід Підкамінь, який разом із колегами по семінару «Енергоінформаційні процеси: природа та методи захисту» вивчає та досліджує не містику, а те, як саме ця містика діє.         

Цікаво, що коли сюди приїхала цілителька зі столичної академії, то вона тривалий час не могла переступити умовний поріг території, навіть на колінах…

Загалом таємничих подій, себто тих, які важко поки що пояснити, тут вистачає. Скажімо, на зроблених цифровими фотоапаратами знімках з часом проявляються якісь… повітряні образи, кулі, стовпи. А коли Шурпін читав молитву у церкві біля знищеного іконостаса, то Добровольський зафіксував потужний потік енергії над ним.

Коли ж Гавриїл Герасимович відповідно налаштувався, то потім розповів нам, що тут колись були значні поселення з культурою на зразок халдейсько-вавілонської та єгипетської. А загалом на цій триторії люди селилися ще 40-60 тисяч років тому. Однак тоді вони виглядали дещо інакше, принаймні були вищими у 2-3 рази.

Прикметно, що поруч із Червоногородом є ліс, розташований на патогенній зоні. Рослинність там доволі дивна, дерева усі перекручені. Якби не симпатичний місцевий песик, то ми там довго блукали б – у трьох, так би мовити, соснах.

P.S. Уже вдома науковці, проаналізувавши воду з пробірок, на яку впливала… територія Червоногорода, з’ясували, що вона енергетично сильніша за звичайну у 2-3 рази. Якою саме є ця енергія – позитивною чи негативною, ще треба досліджувати. Але всі учасники поїздки одностайні в тому, що Червоногорад треба взяти під захист держави.

Про наукові результати експедиції – у найближчих числах газети.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», фото автора.      

2 responses on Червоногород – ворота у часі та просторі

  1. Хотілось би ще почитати статті такої тематики.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *